Олександр Буйнов: "У Москві дивлюся новини по українських каналах"

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

/ Фото: Сергій Ніколаєв

1/10

З артистом ми поспілкувалися на закритті "Слов'янського базару" – у Вітебськ він приїхав лише на день. "Відчуття наснаги прийшло до мене ще в поїзді, в якому не виявилося ні ресторану, ні буфету, тому всією нашою командою ми приїхали абсолютно тверезі. Всі, це в тому числі Микола Расторгуєв і Олег Газманов, з якими я їхав у одному вагоні", – зізнався нам Буйнов.

ПРО ПЛАНИ НА ПІСНІ

Для себе я не писав 20 років, – це робили за мене Ігор Крутой, Ігор Ніколаєв та інші композитори. Але я розкрию таємницю: вже півроку тримаю одну пісню в загашниках, оскільки Буйнов в ній абсолютно невпізнанний. Це суміш шикарного блюзу зі справжнім рок-н-ролом. Коли я ставлю в колі друзів це творіння, мене в ній ніхто не впізнає, навіть близькі. Це експеримент, який я поки не готовий представити публіці, але, як кажуть, час покаже...

ПРО СОЛЬНУ КАР'ЄРУ

Як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Зізнаюся, спочатку було страшнувато, адже в колективі "Веселые ребята" мені було дуже зручно – я провів там 17 років. Погодьтеся, це величезний термін. Через сито цього ансамблю пройшли найкращі музиканти Радянського Союзу. Що говорити, якщо сама Алла Пугачова була в нас на підспівках! На цю тему моя дружина Олена, вона ж і мій продюсер, коли хоче мене "вколоти", каже: "Ти так і помреш клавішником "Веселых ребят". Я злюся, звичайно, але розумію, що горбатого, в сенсі мене, виправить лише могила. Я людина, яка завжди була в колективі. І завжди акцентую увагу на тому, що я музикант, тому коли мене оголошують співаком, я навіть трошки ображаюся. Співак – це Кіркоров, Басков, які по-справжньому мають голоси. А у мене голос військово-командний. Мама, поки була жива, говорила, що я ним не співаю, а викладаю.

ПРО ПЕРЕВДЯГАННЯ

Так вийшло, що на зйомках кліпу "Бродячі артисти" в Болгарії мені не дісталося костюма, і дівчина-костюмер запропонувала вдягти весільне плаття і капелюх. Я погодився. Пізніше я вирішив у такому костюмі здивувати свою дружину Олену, з якою ми тільки познайомилися. Приїхав до неї на зустріч на машині в цьому платті. Побачивши "жінку" в туфлях 45-го розміру на підборах, вона розреготалася, і ми поїхали на зйомки. По дорозі почався дощ. А двірники – у той час їх знімали зі скла – у мене під сидінням лежали. Забувши про сукню, я вийшов з "копійки" і став їх вставляти. Побачивши мене, пішоходи, які стояли на узбіччі, були в такому шоці, що коли загорівся "зелений", ніхто не зрушив з місця. Зараз вже нікого не здивуєш не те, що сукнею, а навіть бородатою жінкою.

ПРО "ЄДИНУ РОСІЮ"

Я ніяк не пов'язаний зараз з "Єдиною Росією". Вступив у цю партію за переконанням і вийшов звідти тихо. Досі мало людей про це знає. Чому вийшов? Ще до створення партії був такий рух, як "Єдність", до якого входили Шойгу і Гризлов. До них я ставився з симпатією. Крім того, там було безліч афганських хлопців, героїв тієї війни. Потім все змінилося. Але, на відміну від Волочкової, я не став піарити свій вихід з "Єдиної Росії".

ПРО ВІДХІД ЗІ СЦЕНИ

Артистів часто порівнюють зі спортсменами, тому нам бажано піти в тінь з першого місця. Хоча, бувають винятки... Головне, не опинитися на лаві запасних. От коли ти вже там, то валити треба категорично (посміхається).

ПРО ХВОРОБУ ЖАННИ ФРІСКЕ

Це тонка тема, особливо коли вона стосується такої жінки, як Жанна. У неї є найкраща подруга – Ольга Орлова, через яку я дізнаюся про всі новини щодо Жанни, передаю слова підтримки (в Олександра також був рак, який він успішно поборов. – Авт.). Але увага з боку журналістів до цієї теми іноді вражає. Як можна вриватися в палату до хворої людини, прикидаючись кимось із рідних чи лікарів, фотографувати її... Так було, якщо пам'ятаєте, з Олександром Абдуловим, з яким ми дружили з 1970-х років.

ПРО ФУТБОЛ

Я думаю, весь світ знав, що Німеччина переможе. Я також знав. Але в таємниці сподівався, що, можливо, Аргентина що-небудь і створить (посміхається). Латиноамериканський футбол більш красивий, а європейський – більш раціональний, ось і вся різниця. Зараз я дивлюся матчі найчастіші по телевізору, але коли був живий Саша Абдулов, ми з ним часто ходили на стадіони.

ПРО ПУГАЧОВУ

У Алли Свєт Борисівни завжди така закуска виставляється, що хочеться, щоб на столі стояла обов'язково горілка. Адже у неї улюблена страва – картопля й оселедець. І взагалі вона віддає перевагу простій кухні, тільки навряд чи вона часто сама готує. Але я знаю точно, що за всім процесом приготування вона стежить особисто. Оскільки з графом Галкіним вони живуть у справжнісінькому замку, то і кухня у них по-королівськи велика – в ній можна жити. До речі, це ж я придумав назву для цієї сім'ї – Пугалкіни. Аллі дуже сподобалося (посміхається).

ПРО ДІТЕЙ АЛЛИ І МАКСИМА

Про характер ще точно рано говорити – у вересні їм тільки виповниться рік. Але діти є діти, вони шикарні і прекрасні. Найголовніше, щоб вони виросли людьми. При такій мамці, думаю, це вийде. До того ж татко дуже ніжний і обожнює їх. А маманя, впевнений, намагатиметься все зробити для того, щоб вони не були розпещеними. Нещодавно Алла і Максим відпочивали з дітьми в Ізраїлі, і так вийшло, що ми з Оленою опинилися на кілька днів у Тель-Авіві. Ми з дружиною брали машину на прокат і щодня до них каталися в гості.

ПРО ПОЛІТИКУ

Ми зараз на "Слов'янському базарі" і мимоволі згадується місто Слов'янськ і всі політичні події в Україні, яких не можна не торкнутися. Хоча, звичайно, під час свята не хочеться загострювати кути, але я знаю, що відбувається зараз у вашій країні. У мене вдома є "тарілка" і я дивлюся українські канали, щоб мати повну картину всіх подій. Повірте, я дуже освічений на цю тему. А є люди, в Москві, наприклад, які взагалі не знають, що у вас стріляють, когось вбивають, що проходить антитерористична операція. Я спеціально так називаю, як прийнято у вас. Хто терористи – це вже інше питання... Хоча, мені здається, що краще фронт на фронт, врукопашну: зійшлися і побилися. А артилерійські "закидони", авіабомбові удари завжди приводитимуть до жертв серед цивільного населення. У будь-якому випадку я вірю, що є вищий розум, якщо хочете, Бог, який допоможе. Шкода тільки, що це все проходить через велику кров.

ПРО МОЛИТВУ ЗА УКРАЇНУ

Я можу вам розкрити одну таємницю: хочу написати молитву на аналог української фрази, але трохи перероблену: "Спасибі, Господи, шо я москаль! Що я народився в Москві і що я так люблю Україну та українців. Спасибі тобі, що я люблю Київ, Харків, Одесу...". Правда, закінчення цієї молитви я ще не придумав (посміхається).