- Вікторе, за 10 років життя на сцені, що вас найбільше радувало і засмучувало?
- Кожна зустріч із глядачами – завжди класна, завжди весела і цікава. Але, мабуть, найрадісніша – емоції від перших зустрічей зі своїми глядачами, коли ми побачили, що наша творчість потрібна і важлива. Про сумні моменти я навіть не пам'ятаю, потрібно завжди тримати душу відкритою для нових хороших подій. Хоча ось в останній рік ми всі навчилися інакше сприймати дійсність. Сьогодні головна цінність – це людське життя і цілісність України. І якщо раніше нас журили якісь дрібниці, то зараз все зовсім інакше. Тепер сумно буває лише від того, що не встиг передати на фронт допомогу. Сумно, коли гинуть друзі...
- Ваш тур називається "Люби ти Україну" – що можете сказати про любов до України одеситів?
- У кожному регіоні люди люблять Україну. І буде нерозумно стверджувати, що в Києві люблять більше, тому що там більше балконів із прапорами, а, наприклад, у Миколаєві – менше. Так не можна. Любов до України проявляється в різних вчинках. І якщо кожна людина почне любити свою країну з того, що буде прибирати за собою, посадить дерево, допоможе ближньому, замість того щоб закликати війська чужої держави, ми станемо новою, міцною і самодостатньою нацією. У той же час одесити – це унікальні люди, незважаючи на те, що випало на їхню долю, вони чинять опір, вони борються, вони – яскрава ілюстрація прекрасної, різної і багатомовної України, яка прагне до миру. Нас завжди чудово приймали в Одесі. Напевно, це тому, що саме в одеситів найбільш розвинене почуття гумору. Нехай будуть здорові і бережуть своє місто!
- Розкажіть, як з'явилися композиції "Люби ти Україну", "Від виборів до виборів" і "Запах війни"?
- "Люби ти Україну" народилася ще до початку трагічних подій у нашій країні, до революції на Майдані. Не знаю, може, це було передчуття, може, просто з'явилася пісня, навіяна якимись подіями і розмовами. Вже і не згадаєш... "Від виборів до виборів" народжувалася довго, саме від виборів до виборів. Бо щоразу повторювалося одне і те ж. Ми байдуже ставилися до нашого права, до майбутнього країни, а потім дивувалися, як цей, вибачте, випадковий чоловік прийшов до влади, обурювалися гречці і так далі. Пісня визрівала давно, але виросла і вийшла тільки в цьому році. Ну а "Запах війни" була написана більше 10 років тому. Не знаю, чому і звідки. Кілька разів я виконував її під гітару друзям, але тільки в сімейному колі. Лише торік вона готова була зазвучати на весь голос.
- Плануєте написати інші пісні, які, немов дзеркало, відобразять ситуацію в Україні?
- Звичайно, такі з'являться. Адже письменники, музиканти, поети, вони не можуть існувати поза суспільством. Я так само ходжу по вулицях, так само спілкуюся з людьми, з різними людьми. Хто знає, що може мене надихнути. Може, якісь політичні дебати, може, дурні вчинки людей, а може, – закохана пара в парку. Поживемо – побачимо.
- Сьогодні фраза "Треба міняти державу, починаючи з себе", сказана вами під час одного з останніх інтерв'ю, дуже актуальна. Що порадите міняти жителям Одеси?
- Я вже говорив про те, що важливо робити все від себе залежне, важливо завжди залишатися людиною, берегти себе, свою родину і свій дім, берегти своє місто. Тільки так ти зможеш вберегти свою країну! Що стосується змін, то, почавши з себе, я особисто звернув більше уваги на здоровий спосіб життя, усвідомив відповідальність за свої слова і вчинки, тому що хочу, щоб мої діти виросли в хорошій, цілісній, багатій і щасливій Україні. До того ж, збирати капітал зараз, коли скільки потребують навколо – не актуально. Тому я і вибрав ті напрямки, в яких можу бути корисний, і намагаюся по максимуму допомогти людям. Наприклад, очолюю благодійний фонд, через який проходить багато проектів, покликаних допомагати дітям, сім'ям військових, пораненим і хлопцям на передовій. А взагалі, принцип простий – добре роби свою роботу, будь професіоналом і, якщо можеш допомогти ближньому, обов'язково допоможи! А Одесі й одеситам я бажаю, в першу черг, миру. Нехай у цьому сонячному місті пахне вином і трояндами, нехай звучать тільки жарти, сміх і хороші пісні. Ви всі молодці. Ми з вами, ми разом, і поки ми разом – ми непереможні!
НА КОНЦЕРТІ: ЗМУСИЛИ ТАНЦЮВАТИ НАВІТЬ ПРОФЕСОРА
У філармонії. Зал співав улюблені пісні разом з "ТіК" і танцював. Фото: facebook.com
Одесити прийшли на концерт групи "ТіК" у вишиванках і з патріотичною символікою, а музиканти змусили зал співати й танцювати. "Зал нам чудово підспівував, а серед глядачів був австрійський професор Віденської консерваторії. Він нічого не розуміє українською, але це не завадило йому від душі потанцювати і відірватися на нашому концерті", – поділилися музиканти групи після виступу.
Люди дякували музикантам за виконання улюблених композицій гучними оплесками і не соромилися підхоплюватися зі своїх місць і рухатися в такт пісні "Вчителька". "У мене не вистачає слів, щоб описати, наскільки класним і незабутнім був цей концерт. Вже під час першої пісні я зрозуміла, що сидіти, склавши руки, як, власне, і належить у філармонії, тут не вийде", – поділилася з нами глядачка Єва, а її подруга Христина додала: "Коли звучала пісня "Люби ти Україну", мені хотілося плакати".
Після концерту за куліси до музикантів прийшли вихованці одеського інтернату. Після виступу діти подарували тіковцям спеціально для них створені вироби і малюнки. "Розчулені дитячою творчістю музиканти запевнили своїх маленьких шанувальників у тому, що їхні подарунки потраплять на найбільш видне місце імпровізованого музею групи, який розташувався на репетиційній базі "ТіК" у Вінниці", – розповіли в прес-службі групи. Після Одеси музиканти вирушили у Мелітополь та Енергодар Запорізької області.
Головні теми