Телеканал СТБ і кінокомпанія Film.ua продовжують роботу над масштабним костюмованим серіалом "Кріпачка". Прем'єра відбудеться навесні 2019 року. Одного з головних героїв зіграв український актор Марк Дробот. У серіалі він буде не схожий на того, яким його звикли бачити глядачі. Чи готовий він до нового амплуа і що думає про любов і пристрасті, Марк розповів в ексклюзивному інтерв'ю.
- Розкажіть про ваш персонажі. Шоураннери говорили, що ваш персонаж буде зовсім не схожим на ті, які ви грали раніше. Ви згодні з цим?
- Ясна річ, згоден. Оскільки так вийшло в моєму творчому житті, що траплялися мені всіляко негативні персонажі. І в театрі, і в серіалах я завжди був негідником. А тут позитивний. Дочекався і такої ролі. Хоча не сказав би, що я дуже чекав. Оскільки для мене негативний персонаж завжди був цікавий. Мені було цікаво шукати в цих жахливих божевільних людях щось хороше. Але все одно персонаж дуже складний для мене, тому що багатогранний, з важкими емоційними переживаннями, які він проживає в собі. Незвично. Вперше у мене така робота. Я навіть ще не до кінця розібрався в ньому. З ним багато чого відбувається. Мені потрібно це все опрацювати в своїй голові, а потім вже виставляти напоказ.
- Чи схожий він на вас?
- Напевно, у чомусь схожий. Це кінець ХІХ століття, інші звичаї. Складно усвідомити ХХІ століття і те, що відбувається зараз із моральністю, людяністю і культурою. Мені ближче те, що відбувалося тоді. Було все чесніше і благородніше. Коли ти щодня стикаєшся з ХІХ століттям і порівнюєш з ХІХ, то стає не дуже добре від того, що відбувається. Я народився в той час, в який мені судилося народитися, але з якимось речами в нашому столітті я не згоден. Тому я радий, що у мене є така можливість – хоча б трохи доторкнутися до того часу і тих звичаїв. Костюмована історія у мене вперше. Мені шалено подобається. Це пов'язано навіть не з костюмами, а зі стосунками між людьми і моральними речами, що пов'язують людей.
- За сюжетом у вас неможливе кохання із заміжньою жінкою. Таке могло б статися з вами?
- Персонаж і я починають стикатися. У мене такого не може бути. Напевно, я так вихований. Заміжню я не дозволю собі полюбити. Як Марк не зможу це зробити, тому що є якісь життєві правила. Навіть якщо дуже захочеться, переступати через це не буду.
- Багато акторів акцентує увагу на сценах з кіньми. Ви їздите верхи? Такі сцени – бонус для актора або складність?
- Це окрема історія. Я всіляко в своєму житті хвалився тим, що вмію їздити верхи, але, як виявилося, не вмію (сміється). Розповім про перші зйомки, які у мене були з кіньми: я просто сидів в сідлі, кучер тримав коня, і у мене було відчуття, що я вмію сидіти і непогано виглядаю. Але в "Кріпачці" виявилося, що все зовсім по-іншому. У нас були заняття верхової їзди, але, скільки б не було, завжди мало. Все-таки ми живемо в ХХІ столітті, і нам весь час потрібно кудись поспішати і всюди встигнути (посміхається). Так і вийшло з верховою їздою. Слава Богу, я не падав з коня і сподіваюся, надалі цього не буде. Але іноді кінь не управляється, ти губишся. Особливо, коли багато підказчиків стоїть на землі і кричить навколо: "Будь сміливіше! Покажи їй, що ти мужик!" А ти сидиш в 3 метрах від землі, дивишся на них і думаєш: "Може, ви сядете і покажете, що таке чоловік?" (Посміхається). Страх існує, але я сиджу в сідлі. Багато цікавих історій було пов'язано з кіньми. Коли він в галоп виривається не за сценарієм, не описати, що у тебе відбувається всередині. Була якось сцена, коли я сидів в циліндрі та плащі, а кінь в галоп зривається. У мене і циліндр злітає, і плащ зривається, і все навколо падає! А у мене ще тексту багато. Я повинен зупинитися, зістрибнути з коня і ще щось сказати. Після коня забуваються всі тексти! Все завжди в житті пізнається з практикою, тому має спливти час, щоб я впевненіше сидів у сідлі. Думаю, після проекту я буду чудовим вершником. Тому що, коли я навчався в Карпенка-Карого, у нас було всього одне заняття верхової їзди. І то, на 4-му курсі, з нещасним конем, який ледве ходив.
- Про любов знято багато історій. Чим "Кріпачка" зачепить глядачів?
- А чому класика чіпляє? Тому що вся драматургія побудована на любові. І цей проект – не виняток. Тут все буде пов'язано з любов'ю, пристрастю, зрадою, ніжністю, втратою і звичайними речами, які відбуваються і зараз, в ХХІ столітті. Ми будемо в абсолютно інших костюмах і трохи не так говорити, але всі наші внутрішні речі залишаться. До того ж, це буде неймовірно цікаво і красиво.
- Фільм про любов і пристрасті. Чим відрізняються любов і пристрасть, і чи може одне перейти в інше?
- Цікаво ... Мені здається, любові не існує без пристрасті, і пристрасті – без любові. Якщо говорити про якісь швидкоплинні речі, пов'язані біологічними процесами, які відбуваються у тебе в організмі, так це не пристрасть, а просто бажання. А пристрасть ... Ти можеш, і по життю перебувати у відчутті пристрасті. Що стосується любові до людини, так з нею можна прожити все життя. Кажуть, що пристрасть швидко минає. Пристрасть не минає, якщо ти любиш. Любов буває різна, але пристрасть підтримує цю любов. Якщо люди живуть 40 років разом, я не думаю, що вони живуть ці роки тільки тому, що звикли одне до одного. Все-таки все починалося з пристрасті, і цей спогад залишається. А з часом людина стає тобі другом. Любов – поняття розтяжне, і ніхто досі не може відповісти, що таке любов. Любов – це ... . І природно перераховується дружба, розуміння, але дружба і розуміння може бути до будь-якої іншої людини. Наприклад, до близького друга, а пристрасть може бути тільки до коханої жінки.
Головні теми