Анастасія Очеретнюк
редактор рубрики Шоу-бізнес В рамках спецпроекту, присвяченого Дню святого Валентина, Сьогодні.Lifestyle взяли інтерв'ю у трьох зіркових пар українського шоу-бізнесу – MamaRika і Сергія Середи , Анатолія Анатоліча та Юли, Павла і Марини Зібрових. Три пари – три різних покоління. Як довго існує кохання і чи є у нього тимчасові рамки? Це ми і намагалися з'ясувати у артистів.
Український співак Павло Зібров та його дружина Марина Зіброва поділилися секретом, як щасливо прожити в шлюбі 25 років. До всього, дружина зірки зізналася, ревнує артиста до фанаток і чому першою зробила пропозицію руки і серця.
Бліц
- Коли він/вона довго збирається ...
Павло: Дратує.
Марина: Кричу на нього. Голосно кричу на нього! Тому що він – композитор, ось і просить кричати голосніше, бо погано чує, ну що тут зробиш (сміється). Хоча, до речі, він же і збирається довше.
- Ми сваримося, коли ...
Павло: Сваримося? Ні, не сваримося зовсім.
Марина: Коли мені не подобаються пісні. Але це і не сварки, це, скоріше, моменти, коли Павло пише щось нове, в момент припливу натхнення, а я кажу: "Ні, не годиться". Це його, звичайно, дратує.
- Хто голосніше хропе?
Марина: Павло! Що в київській квартирі, що в заміському будинку, ми спимо окремо! У поїздках рятують беруші, хоч і не завжди. Іноді навіть крізь беруші чую, як мелодійно він "співає". А ось якщо Павло після банкету, краще відразу тікати з дому (посміхаються).
Павло: Я – чемпіон в цій справі.
- Ваша думка після першого побачення?
Марина: Мій чоловік. Після першого побачення залишився на всю ніч і все, відтоді разом. Уже 26 років. Через рік після першого побачення одружилися.
Павло: Не хотілося йти. Картоплю і відбивні смачно готувала, жила в центрі, красуня. Як тут підеш?
- Яка риса характеру дратує?
Марина: балакучість
Павло: Багато розмовляє.
- Найдивацький вчинок вашої половинки?
Марина: Збрив вуса. Зробив "подарунок" на Старий Новий рік, а я навіть не впізнала. Очі Павла, обличчя Павла, але от не він. Абсолютно інша людина. Так кричала на нього. Вдома вимикала світло, бо лякалася. Навіть домалювала йому вуса. А сам Павло засмутився теж, коли на вулицях не впізнавали. Збрив вуса і в родині назрів скандал, не до розлучення, але це був суцільний кошмар, як ніби не мій Павло поруч.
Але це дуже давно було, років 25 тому. Добре, що більше так не робив. Дочка так і не бачила тата без вусів. Ось бачите, які у нього вуса красиві? А без них – інша людина.
- Опишіть ваш шлюб одним словом ...
Павло: Море щастя! Вчіться, діти мої, на наших щасливих дні і роках.
Марина: Взаєморозуміння.
Павло і Марина Зіброви – інтерв'ю
Відзначаєте 14 лютого?
Павло: У нас кожен день – це 14 лютого, 8 березня, день народження. Немає нічого незвичайного. Це свято більше для молоді. Наприклад, наша дочка обмінюється подарунками зі своїм молодим чоловіком, проводить цей день разом.
Марина: У мене є подарунки: квіти, цукерки ... Але найкращий подарунок, коли Павло говорить: "Ось, візьми гроші і йди собі купи, що хочеш". А все тому, що одного разу мій чоловік прогадав з подарунком. На початку стосунків він підніс мені парфум "Чорна магія". Дуже важкий аромат, більш пасує зрілим жінкам.
Зараз же я дуже вдячна доньці Діані, яка підказує йому. Наприклад, подарунок на 25-ту річницю з дня весілля вибирала саме вона, і я від нього в захваті! Це авторська каблучка з сережками з білого золота з діамантами і перлами. Припускаємо, що стане сімейною реліквією.
Влітку ви відзначили 25 років спільного життя і влаштували друге весілля. Чия це була ідея?
Марина: Не моя, а Каті Осадчої. На весіллі у Аліни Гросу вона поставила питання: "Чи не хочемо ми повторити весілля, якщо вже така гарна дата?". І я подумала, чому б ні? Тим більше, що у мене не було ошатного весілля. Донька Діана допомогла провести церемонію, а старший син вів мене до вівтаря. Павло дав нам гроші, а ми організували весілля. Було все дуже красиво! Спочатку ми відзначили річницю, а потім вже святкували моє 60-річчя.
Павло: Була музика і танці до упаду.
Марина: Я попросила гостей замість букетів дарувати нам квіти у вазонах, які я потім висадила біля нашого будинку. Яка краса навколо, ви б тільки бачили!
Щодо моєї сукні, я дуже довго її шукала. Спочатку купила одну, а потім передумала. І зробила вибір у бік італійської сукні з мереживом і вишивкою.
Яким було ваше перше весілля?
Павло: У нас весілля не було. Ми просто зареєстрували шлюб на день народження Марини. Навпроти нашого будинку був РАЦС, ми туди зайшли і нас одружили "по блату", тому що все було вже зайнято на два-три місяці вперед. І все. В обідню перерву ми офіційно оформили наші стосунки, а ввечері переодяглися і пішли до гостей відзначати день народження Марини. Під час тосту я розповів, що ми одружилися.
Марина: У мене не було весільної сукні. Ми були одягнені в смокінги білого кольору. До речі, пропозицію руки і серця фактично я зробила Павлу. Просто сказала йому: "Або ти забираєшся до чортової матері, або до РАЦСу напроти!". Він обрав другий варіант (сміється).
Павло: Трохи пізніше ми обвінчалися у Вінниці. Мій приятель з дитинства, з яким ми вчилися і служили в армії, кинув музику і став священиком. Він нас і повінчав. Під час церемонії його діти співали. Коли ми виходили з собору, діти із сусідньої школи прибігли. Вони знали, що сьогодні вінчаються Зіброви, і кинули нам під ноги осінні квіти, які зірвали з клумби. За фактом, наше вінчання зірвало уроки в школі.
Ви розподіляєте домашні обов'язки між собою?
Марина: У нас немає чіткого розмежування. Я можу помити посуд і Павло теж. А ще він дуже смачно готує!
Павло: Я вчився в музичній школі-інтернаті і, щоб не харчуватися в їдальні, мама мене навчила готувати супи, гарніри та інші страви. І що найцікавіше, мені це подобається! Іноді я тішу сім'ю.
Марина: До речі, брат чоловіка подарував нам на річницю весілля тандир, на якому Паша готує смачну курку з картоплею. Мені дуже подобається, як він готує м'ясо. А який плов у Павла смачний виходить! Начебто і не узбек ( сміється ).
Ви дотримуєтеся думки, що жінка повинна прибирати, готувати і зустрічати чоловіка з роботи?
Павло: Зустрічати з почестями вона вміє. Справа в тому, що коли ми одружилися, я вже добре заробляв і міг собі дозволити найняти хатню робітницю.
Марина: Коли ми одружилися, я ще ходила на роботу, вставала рано, а поверталася пізно. Павло вставав о 10 ранку, пив каву і їхав на 11.00 на роботу. Так чому я повинна була займатися домашніми справами? Це відгомони Радянського Союзу і повна дискримінація. Якщо немає фінансової можливості, то подружжя має робити все разом. Жінку треба кохати і плекати. Павло це і робить. Коли я хворію, він завжди поруч, приготує юшки. Турбота – найголовніше в нашому шлюбі.
Ви ревнуєте Павла?
Марина: Та жінка, яка каже, що не ревнує, чоловіка не любить. Так, бували моменти ревнощів. Але до сварок не доходило. Буває, візьму його телефон, а розблокувати не можу. Питаю у доньки, чи знає вона пароля. А потім розумію, що це мені не потрібно.
У чому головний секрет щасливого шлюбу?
Павло: З гумором ставитися до великих проблем. Якщо серйозно обговорювати все, беручи один одного за горло, то нічого не доб'єшся, тільки нервову систему зіпсуєш. Ми можемо висловити один одному якісь невдоволення. Але поговорили і відразу ж зняли це питання.
Марина: Потрібно вміти говорити один з одним. Не кричати! Якщо щось не подобається, говорите. Головний секрет нашого шлюбу полягає в гуморі, творчості та відкритості.
Також в рамках спецпроекту Сьогодні.Lifestyle до Дня святого Валентина ведучий програми "Ранок з Україною" на телеканалі "Україна" Анатолій Анатоліч і його дружина Юла розповіли про перше знайомство, А також про плани на третю дитину.
Головні теми