Чашка ароматного чаю у більшості людей асоціюється з теплом, затишком, вечірнім відпочинком або ранковим пробудженням. Правда, знайома нам ємність з ручкою була винайдена лише в 1730 році у Відні – до цього майже півтори тисячі років чай пили з піал. У багатьох східних країнах досі зберігають вірність цьому звичаю. В Ірані та Туреччині цей напій подають у скляних стаканах грушоподібної форми (іранці називають їх "ормуд", турки – "бардак").
ЛЕГЕНДИ ПРО ІМПЕРАТОРА І ЧЕНЦІВ
У Китаї існує старовинна легенда про імператора Шен Нанга (він жив у 2737-2697 рр. до н. е.). Якось у поході він кип'ятив в котлі воду. В котел вітром занесло кілька листів з найближчого деревця. В результаті вийшов незвичайний напій, який припав до душі імператору. Він повелів вирощувати чайне дерево і заварювати його листя.
Насправді невідомо, кому саме вперше прийшла в голову думка робити чай, але вже у ІІ ст. н. е. китайський імператор назвав такий напій словом "ча", що в перекладі означає "молодий листочок". Через три століття для назви відвару придумали окремий ієрогліф.
У сусідній Японії є своя легенда про чай. Вона свідчила, що якийсь безіменний монах боявся заснути під час медитації. Щоб уникнути цього, він відрізав собі вії і кинув їх на землю. На тому місці виросли кущі, листя яких ченці спробували заварити. І їм сподобалося.
ШЛЯХ ДО ВСЕСВІТНЬОЇ СЛАВИ
Спершу чайний напій подавали тільки в будинках китайських імператорів і знаті. У Х столітті його пили вже й прості люди – популярність чаю зростала, і їм почали торгувати з іншими країнами. У 1664-му англійські торговці презентували британському монарху упаковку чаю – і англійці перетворилися на "найчайнішу" націю на Землі. До речі, в Китаї чай вживають не тільки в якості напою: розтертий в порошок сухий чай використовують як приправу, свіже листя додають в салат і використовують для варіння супів.
ДЕ І ЯК РОСТУТЬ ЧАЇНКИ
Чайне дерево вирушило подорожувати по планеті з Китаю, хоча зростає воно і в Індії, Індокитаї, Камбоджі, Таїланді, Шрі-Ланці. Китайське чайне дерево являє собою кущ 3-5 м у висоту, покритий листочками довжиною 5 см. У кожному з регіонів зовнішній вигляд дерева дещо відрізняється. Під час цвітіння кущі покриваються маленькими білими квітами, які дуже приємно і ніжно пахнуть. У Китаї, Індії та Африці урожай з чайних кущів збирають до чотирьох разів на рік.
ДЛЯ ЗБОРУ ПОТРІБНІ РУКИ ЛЮДИНИ
Щоб в чашці з'явився смачний чорний або зелений чай, спершу чайне листя потрібно зібрати. Кращий спосіб – вручну обірвати два верхні листочки і бруньки. В результаті такого збору листя не пошкоджуються, правда, і напій виходить дорогим – на виготовлення кілограми чаю потрібно зібрати чотири кілограми листа. Звичайний чай роблять з листя, яке старше.
І зелений, і чорний чай отримують методом ферментації одних їх тих же листочків. Тільки для зеленого чаю їх окислюють протягом двох днів, а для чорного – від двох тижнів до двох місяців, та й сушать при різній температурі. В результаті при заварюванні виходять абсолютно несхожі напої.
ЗБЕРІГАЄМО В СКЛІ ТА ПОРЦЕЛЯНІ
Якщо ви хочете, щоб чай довго зберігав аромат і корисні властивості, не зберігайте його у картонній коробці – перекладіть в спеціальну ємність. Дуже важлива повна герметичність, щоб чайний лист не натягнув сторонніх запахів і не зіпсувався від вогкості. Хороший матеріал для такої ємності – скло, фарфор, жерсть, фольга (тимчасовий варіант). Кожен вид чаю потрібно зберігати в окремій баночці. Не зберігайте чай в сирому або холодному приміщенні. Також не варто ставити його на полицю поруч з сильно пахучими речовинами, наприклад спеціями. Але навіть при правильному зберіганні чай не втрачає своїх смакових якостей всього 1-2 роки. Так що після цього часу його можна сміливо викидати.
ПРАВИЛЬНО ЗАВАРЮВАТИ НАПІЙ
Для гарного чаю важлива якість усіх компонентів. Воду краще брати не водопровідну – вона може надавати сторонній і не найприємніший смак напою. Чайник для заварювання повинен бути з порцеляни, глини, фаянсу або скла, але не з металу. При заварюванні можна злегка підігріти заварочнік зовні або плеснути в нього трохи окропу. Засипавши заварку і заливши водою (чим темніше чай, тим вище температура води), треба почекати від однієї до семи хвилин. Доливати окріп рекомендується не більше одного разу, а після краще заварити свіжий чай.
Читайте також:
Головні теми