Володимир Грисюк
Редактор Касай Такахіса працював учителем історії в Японії. Вперше приїхав до України 15 років тому. Живе у Києві, де і заснував свій невеликий мовний центр NATSU. Написав книгу "Мої незабутні будні в Україні. Люди, які зробили моє життя яскравішим". 2019-го вийшов фільм "Дякую" про японця, який загубився в Україні, завдяки чому знайомиться з місцевими людьми, культурою та традиціями. У цій кінострічці Касай зіграв головну роль.
Журналіст "Сьогодні" Володимир Грисюк зустрівся з Такахісою Касай на фестивалі "Загадкова Японія", який відбувається у Києві з 1 листопада по 8 грудня в арт-просторі Samskara.
Дивіться відео: в Японії екзотичні для українців страви продаються прямо на вулиці
Як ви опинилися в Україні?
Працював в Японії учителем, але вирішив поїхати у подорож, щоб побачити світ. Думав, куди б вирушити, де безпечно і недорого. Україна тоді здавалася мені ідеальним варіантом. Спочатку разів п'ять приїжджав до вас у гості, а потім вирішив залишитися.
Чому не Росія?
Тому що там холодно!
Зрозуміло. Коли ви вперше сюди прилетіли, що вас здивувало?
Розповім історію 10-річної давнини. Я тоді ще палив. Іду якось вулицею, дивлюся – бабуся торгує сигаретами. Мені захотілося купити пачку, спробувати. Складно передати ступінь мого подиву, коли вона дала мені всього лише одну! І я вперше зрозумів, що Україна порівняно з Японією – це дуже бідна країна.
Друге, що вразило. Коли я їхав із Сімферополя до Ялти, пам'ятаю, була дуже погана дорога. У водіїв часто ламалися машини, і вони стояли на узбіччі – ремонтували. Я ще здивувався, як таке може бути, щоб поголовно всі розбиралися в механіці?
Яка головна ментальна відмінність між українцями і японцями?
У зв'язках між людьми. В Японії люди "обертаються" в своїх колах і добре один одного знають. В курсі, хто і чим може допомогти. Наприклад, якщо хтось лагодить японцеві комп'ютер, то він добре знатиме цю людину і його сім'ю, до речі, теж. Тим більше, якщо вони разом працюють.
В Україні все по-іншому. Ви легко заводите зв'язки, але вони не сильні. Наприклад, чоловік, який мені здає квартиру, досі зі мною жодного разу не зустрівся. Він отримує оплату через посередника.
Українці трохи депресивні, а як справи з цим в Японії?
В Японії це залежить від регіону. Наприклад, якщо порівнювати Токіо та Осаку (третє за чисельністю населення місто Японії, яке знаходиться в південній частині острова Хонсю, поблизу гирла річки Йодо. – Ред.).
У Токіо люди дуже стримані. Під час свята вони можуть показувати, що щасливі, і не так важливо, що там всередині. В Осаці люди щиріші, схожі в цьому плані на італійців. Але взагалі це міф, що японці дуже закриті й показують тільки ось цю зовнішню оболонку.
Чи є у японців секрети щастя? Те, чого нам потрібно навчитися?
Складне запитання. У вас дуже велика різниця між багатими і бідними. Перші люди весь час намагаються заробити ще більше, але не стають від цього щасливішим. Японці загалом рівні, а середній клас найчисленніший. Ти розумієш, що сусід нічим не кращий і не гірший за тебе. І тобі добре, і йому. Крім того, в Україні багатії чомусь намагаються принизити навколишніх, через це бідні люди починають їх ненавидіти. Напевно, в цьому і є причина вічної української депресії.
Українці люблять пожартувати. У вас з почуттям гумору теж все гаразд?
Знаю, що у вас гуморист став президентом. Ставлюся до цього нормально. В Японії теж є подібні прецеденти. Одного разу мером став колишній актор. Високі посади також займали люди, які починали свій шлях в сфері гумору. Головне – добре робити свою роботу. Якщо ти розважаєш людей, то повинен повністю віддаватися цьому. А якщо уже змінив професію, то забудь про минуле й присвяти себе новій місії.
Які професії в Японії зараз вважаються модними і популярними?
Багато хто хоче вступити на лікаря. Медикам платять хорошу зарплату, хоча потрібно довго вчитися – більше 10 років. Популярних напрямків немає, але є модні університети. Наприклад, Токійський університет, який вважається найвідомішим, найпрестижнішим і дуже затребуваним.
Там, як і в КНУ ім. Т. Шевченка, є різні спеціалізації. Якщо ти вже вступив до цього університету, то можеш вчитися на кого завгодно. Головне, що ти там.
Чим відрізняються студенти в наших країнах?
У японських студентів є цілком передбачуване майбутнє, тому у них дещо інше ставлення до навчання.
А як з пошуком роботи?
В Японії компанії прив'язані до університетів, і роботодавці самі вибирають собі майбутніх працівників. Тому вже на третьому курсі студенти починають ходити до них на співбесіду. У молоді є широкий вибір, оскільки один університет підписує договори із багатьма компаніями одночасно. Спочатку студенти проходять стажування, а на четвертому курсі під час літніх канікул, які тривають тижні два-три, починають вже активно підпрацьовувати. Тобто серед людей, які закінчили університет, безробіття як такого немає.
Як японці проводять вільний час?
Багато що залежить від того, одружений ти чи ні. Молодь розважається так, як їй цікаво. Потім вони починають працювати, і гулянки залишаються в минулому. Максимум – випити з колегами у барі. Коли з'являється сім'я, то на перший план, звичайно, виходять діти, а серед розваг залишається тільки сон.
Люди бояться втратити роботу чи поміняти?
Робота для японців найважливіша. Міняти можна, але не так часто.
Перейдемо до інших тем. В Японії є культ їжі?
Так, але його суть не у кількості, а в якості. Також важливо дотримуватися балансу, щоб отримати всі необхідні організму речовини і мікроелементи, а також урізноманітнити смак. При цьому порції у нас дуже маленькі – рази в чотири-п'ять менші ваших.
Як виглядає японський домашній обід? Ми розкладаємо 5-8 різних страв, а потім пробуємо все потроху. В Японії навіть є вислів: "З десяти по одному". Тобто з десяти різних страв японець візьме по ложці, але жодної не з'їсть повністю. А ще кажуть: "Живіт повний на 80%". Це означає, що японці не наїдаються під зав'язку. Вважають, що потрібно бути трішки голодним.
Дякую, що пригостили карі. Дуже гострий. Ви часто його готуєте?
Так, десь раз на тиждень.
Що входить до складу карі?
Основа страви – японська приправа карі та різні трави. У вас таких немає, тому я привожу з Японії. Аналоги знайти можна, звісно. Більшість навіть не відчує різниці, але це будуть індійські підробки... Також для каррі потрібні картопля, морква, капуста і цибуля.
Взагалі, щоб приготувати карі, ідентичне традиційному, потрібно привезти з Японії близько 30 видів овочів. Можна ще додати яловичину або морські продукти – креветки, кальмари, восьминоги. Головне правило – усіх інгредієнтів має бути небагато.
В Японії багато довгожителів. Чи залежить це від їжі?
Звісно! Найважливішу роль відіграє якість самих продуктів. Але це не все. У нас вулканічні гірські породи, тому в овочі і фрукти, вирощені на нашій землі, потрапляє багато корисних для здоров'я речовин, мікроелементів та мінералів.
Коли ви почали готувати?
Десь в 30 років. Кинув роботу вчителя і записався на уроки до майстра суші. Мені завжди подобалася ця страва. Ходив на курси двічі на тиждень протягом 30 років. По-моєму, зараз готую досить непогано.
Японці часто вчаться в зрілому віці?
Це цілком нормально. У мене є 69-річний друг, який зараз отримує черговий диплом. Між іншим, компанії часто оплачують співробітникам курси підвищення кваліфікації або додаткову освіту. І якщо треба – дають відгул.
А як в Японії ставляться до подорожей?
Японці люблять подорожувати, але переважно Західною Європою. Найчастіше це Франція, Німеччина, Італія, Іспанія. У Східній Європі – Угорщині, Румунії чи Україні – японців практично не буває.
Ви їздили Україною. Яке місто найбільше сподобалося?
Львів. Він не менш красивий, ніж переповнені туристами Будапешт і Відень. Там смачно та затишно, та й набагато менше людей. Все зосереджено в одному місці, їздять трамваї.
Нагадаємо, кореспонденти "Сьогодні" продовжують цикл матеріалів "Японія сьогодні" – про сучасне життя дивовижної країни, де сплелися сучасні технології і глибокі східні традиції. У першому матеріалі ми розповідали про будинки самураїв, які були побудовані без єдиного цвяха і витримували тайфуни та землетруси. У другій частині циклу йшлося про японський громадський транспорт. У третій частині ми дізнавалися, як в Японії роблять острови зі сміття. У четвертій публікації "Сьогодні" ділилися цікавими історіями про знаменитий на весь світ японський трудоголізм.
Головні теми