Викрійки одягу, поради господині і газетний папір: як виглядали глянці 100 років тому

Ні гороскопів, ні статей на інтимну тематику. Замість цього викрійки, кросворди і "поради молодій господині".

Про це писали жіночі журнали в минулому столітті. Друкована спадщина за останні 100 років зберігається в Книжковій палаті України.

"Робітниця", "Селянка" і "Радянська жінка": в минулому столітті ці журнали читала майже вся прекрасна половина Радянського союзу. На їх сторінках зображено героїчну постать жінки – майстерної майстрині, кухарки, матері і дружини. І рубрики в них були такі, яких в сучасних журналах годі й шукати.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Музична рубрика, де подавалися ноти і слова нових популярних пісень, а в "Радянській жінці" в кожному номері подаються викрійки до різних моделей одягу", – розповідає Юлія Сахневич, завідуюча державним архівом друку.

Замість звичного нам глянцю – в архівних журналах газетний папір, а крім яскравої обкладинки – чорно-білі сторінки. Винятком став хіба що дитячий журнал "Малятко", зазначає Юлія Сахневич.

Відзначається також, що якість друку і наповнення раніше були зовсім іншими. Таких раритетів в Книжковій палаті 9 поверхів. Фонд налічує майже 15 мільйонів друкованої продукції. Спадщину зберігають в цих сховищах вже більше 100 років.

При цьому одне з найстаріших газетних видань архіву – це газета "Земля і Воля". Вона датується 1917 роком. Газета революційного напрямку, тому що видавалася органом комітету партії.

Примітно, що в архіві можна знайти не тільки періодику часів Радянської епохи, а й афіші кінотеатрів, агітплакати.

За словами працівників архіву, щодня через них проходить близько 40 кілограмів літератури. Щодня їм привозять по екземпляру кожного періодичного видання, вже сучасного. Головний інвентар працівників тут візок, як в супермаркеті і білі рукавички.

"Наше завдання в архіві друку – зберегти зразки друкованої продукції для майбутніх поколінь", – зазначає Юлія Сахневич.

Втім, місця в архіві вистачить максимум на найближчі років п'ять. Переговори про будівництво нової будівлі ведуться вже давно, але грошей держава виділяти не поспішає.