Некролог. Помер Олександр Євтушенко – легенда української музичної журналістики

24 грудня 2020, 13:23

Олексій Росовецький Олексій Росовецький

Його статті та книги будуть затребувані меломанами ще багато років

У Києві на 64-му році життя помер журналіст, телеведучий, продюсер Олександр Євтушенко. Він був редактором першої музичної газети в країні "Аудіо-толока" ("Аут") і першого журналу про музику "Галаs", ведучим програми "Тинди-Ринди", автором книг і видавцем музичних альбомів.

Реклама

За цими сухими рядками стоїть конкретна людина, яка стільки зробила для української поп- та рок-музики другої половини вісімдесятих – дев'яностих, як ніхто інший. У Києві не було музиканта, який би не знав Сашу Євтушенка, і не було групи, про яку б не він написав.

Спершу в "Молодій гвардії" – газеті українського центрального комітету ВЛКСМ, де з'явилися чи не перші публікації про столичні рок-групи, які тепер уже теж стали легендою: "ВВ", "Колезький Асесор", "Цвіркунове Число", "Раббота Хо" , "Іванов Даун" і інших. (До цього музична преса в Києві була підпільною, "самвидавом", або, як тепер кажуть, DIY – Do It Yourself, "зроби сам".)

Потім в газеті "Аут", вже повністю присвяченій музиці. Щоб читачі могли зрозуміти значення для меломанів цього видання, варто нагадати, що інтернет знаходився ще в зародковому стані, і прості смертні доступу до нього не мали. Пам'ятаю прочитаний саме в "Ауті" некролог Френку Заппі.

Це був початок 1994 року, через багато років коло замкнулося, і ось я пишу некролог, присвячений пам'яті Олександра Євтушенка. Я назавжди зобов'язаний "Галаsу" і його головному редактору тим, що прийшов в професію.

Реклама

Іронічний, з вічною посмішкою на повному обличчі і тихим голосом, Олександр Євтушенко завжди випромінював позитив і доброзичливість. Незважаючи на неквапливі манери, здавалося, він встигав побувати скрізь і почути все найцікавіше, що відбувалося не тільки в Києві, а й в інших містах.

Молоді властивий певний радикалізм, але Євтушенко в своїх статтях нікого не лаяв і не критикував – їхній тон був таким же доброзичливим, як сам автор. Тепер я розумію, чому. Він був свідком феномена київського року кінця вісімдесятих і розумів, наскільки унікальним був розквіт української музики в дев'яностих. Розумів він і те, що все це свято рано чи пізно закінчиться, і потрібно встигнути зафіксувати якомога більше. Можливо, відчував, що йому самому відпущено для цього не так вже й багато часу.

Хоча музичні ЗМІ якоїсь миті стали незатребуваними, Євтушенко не втрачав оптимізму і мріяв відродити "Галаs" ще багато років – пам'ятаю, при зустрічі він обов'язково показував зверстані сторінки і брав з мене обіцянку писати для нього. Але "Галаs" вперто не бажав відроджуватися, що навіть на краще – легенді краще залишатися в легендарному статусі. Зате писалися і видавалися книги, присвячені все тій же темі – історії української музики. Остання, "Україна in ROCK", вийшла восени 2011 року, але автора на презентації не було. Він уже хворів і рідко виходив з дому.

Ви можете не повірити, але молоді меломани досі запитують на букіністичних розвалах "Петрівки" старі номери "Галаs". Те, що робив Олександр Євтушенко, досі цікаве і потрібне людям. І я впевнений, що його книги і статті будуть затребувані серед меломанів ще багато років.

Прощання відбудеться 26 грудня в суботу об 11:00 на території крематорію Байкового кладовища.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти