Некролог. Останній чемпіон Євро-60 Віктор Понєдєльнік бажав Україні перемогти Росію

6 грудня 2020, 00:26

Олег Люлька Олег Люлька

Знаменитий футболіст відмовився продати ростовській братві "золото" чемпіонату Європи і захоплювався салом з Бессарабки

У суботу, 5 грудня, в Росії помер Віктор Понєдєльнік- останній чемпіон Європи-1960 у складі збірної СРСР. Йому було 83 роки. Саме цей нападник з Ростова 60 років тому в Парижі в додатковий час, на 113-й хвилині, головою забив переможний м'яч у фінальному матчі європейської першості з Югославією (2:1).

Реклама

За життя Віктор Понєдельнік дав кілька інтерв'ю "Сьогодні". Зокрема, розповідав про те, як його пригощали салом на Бессарабському ринку в Києві, куди він у грудні 2011-го приїхав на жеребкування фінальної частини українсько-польського Євро-2012.

До речі, тоді він щиро бажав Україні перемогти Росію – в футболі.

- Ваш прогноз: хто виграє Євро-2012? – запитували ми тоді у Віктора Понєдєльніка.

- Я хотів би, щоб це зробив господар поля – збірна України. Так і запишіть. А друге місце посіла Росія.

Реклама

- У Росії на вас після таких слів не образяться?

- Ну що ви! Друге місце – це манна небесна! – говорив Понєдєльнік.

Ми зібрали найцікавіше з розмов "Сьогодні" з Віктором Понєдєльніком.

Віктор Понєдєльнік

Віктор Понєдєльнік / Фото: Спорт-Экспресс

ПРО ДОЛЮ ЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ ЄВРО-1960

"Вдома вона у мене, разом зі "сріблом" Євро-64, – розповідав "Сьогодні" Віктор Понєдєльнік. – Це медаль найвищої проби золота. Не такі дрібнички, що зараз дають. У 90-ті було кілька пропозицій, зокрема і від братви ростовської – продати ці медалі, а також колекцію футбольних значків. І звідки вони про неї дізналися... Хоча тоді все дізнавалися, свавілля повне було... Важко нам жилося, на одну пенсію. Ніхто ж не допомагав тоді. Давали 50 тисяч доларів – величезні на той час гроші. Але я відмовився. Залишив медалі онукам. Будуть дивитися на них і діда згадувати"

Реклама

СРСР – Югославія (2:1): відео голів фіналу Євро-1960

ПРО СВІЙ ПЕРЕМОЖНИЙ ГОЛ НА ЄВРО-1960

"Чи не сниться він мені? Зараз, коли безсонням страждаєш, вже не сниться. А раніше снився. Немов кадри кінострічки виникали уві сні – ось виходжу на поле, ось віддаю пас, ось забиваю... Багато хто, закінчуючи кар'єру, продовжує грати в футбол уві сні. Декому просто соромно зізнатися... З урахуванням величезного зросту югославського воротаря – довгорукого Відініча, який навіть вищим за Яшина був, було у мене в тому фіналі бажаннячко – відправити м'яч у дальній кут, щоб той не дістав. Так і сталося. Міладінович , який "колупав" мене всю гру по ногах, і цього разу завалив мене на поле – але вже після того, як я головою завдав удару. Через нього я не побачив, як м'яч влітає до сітки. Що забив, зрозумів за шумом трибун і партнерами, які навалилися на мене разом із суперниками, котрі мене збивали. За московським часом уже перевалило за дванадцяту ночі. І Озеров в радіоефірі з Парижа на СРСР промовив: "І Понєдєльнік забиває в понеділок!". Як він нам тоді сказав: "Хлопці, вся Москва у вогнях. Ніхто не спить". Вперше влада так злякалася – стільки людей вийшло на вулицю!"

"Чи не боліла голова після контакту з тими м'ячами? Дотепер болить. Страшно було за цей м'яч боротися в Парижі. Це така блямба звалювалася тобі на голову! Ті м'ячі були в кілька разів важчими за нинішні. Усі 33 задоволення. Але ніхто не скаржився"

ПРО ТЕ, ЯК ЙОГО БИЛИ ЮГОСЛАВИ

"Від югославів у фіналі сильно діставалося. У перерві матчу Бубукін на всю роздягальню кричав: "Надіньте Понєдєльнику ззаду щитки". "Надіти, надіти йому додаткові!" – підтримав Яшин. Я надів – з простецького матеріалу з бамбуковими паличками. Але в другому таймі непомітно для тренерів їх зняв. Грати було неможливо – екіпірування під дощем промокло так, що важило, як амуніція хокеїста"

Віктор Понєдєльнік

Віктор Понєдєльнік / Фото: Facebook

ПРО ЗАПРОШЕННЯ ДО "РЕАЛУ"

"Наступного дня після завершення Євро-1960 нам, югославам і чехам вручили медалі в ресторані на Ейфелевій вежі. Пиво і вино лилося рікою. Ми всі браталися. І тут встав виголосити тост хазяїн мадридського "Реала" Бернабеу. Перекладачка у нього дівчинка така красива була. "Вітаю з перемогою. Запрошую до "Реала" Яшина, Іванова, Метревелі, Месхі, Понєдєльніка і Бубукіна", – говорить Бернабеу. Виникла страшна тиша. "Приїдемо в Москву, і заарештують нас до дідька, – подумав я. – Скажуть, що переговори за спиною керівників вели". Тут вискакує заступник голови делегації полковник КДБ: "Пане Бернабеу, спасибі за добрі слова. Але у всіх наших гравців контракти зі своїми клубами". Бернабеу посміхнувся: "У мене в команді угорець Пушкаш грає, він добре розмовляє російською, тож мовного бар'єру не буде. Моя пропозиція залишається чинною". Природно, про те, щоб втекти в "Реал", не було й мови – всі боялися за свої сім'ї"

Реклама

ПРО ПРЕМІЇ ЗА ВИГРАШ ЄВРО-1960

"Видали по двісті доларів. Хлопці були обурені. А Яшин пішов до начальника команди Старостіна: "Андрію Петровичу, що це таке? Скільки югославам дали, чехам (у них премії обчислювалися тисячами), а нам... Що це за гроші?". "Єдине, що я можу, це покласти до ваших ніг весь Париж, – відповів Старостін. – Гуляйте цілу ніч. Ніхто вас не буде перевіряти. Тільки тримайтеся подалі від цього полковника. А в Москві отримаєте по-справжньому великі гроші". Прилетіли ми до Москви. За нами вперше надіслали з урядового гаража машини – для кожного! Відвезли на "Лужники", де відбувався матч "Спартак" – "Локомотив": 105 тисяч народу, коло пошани, музика, квіти. А щодо тієї обіцянки... Бухгалтерка сказала: "Та що вони вам брехали всі в Парижі! Ніякої такої статті немає, щоб за чемпіонат Європи футболістів нагороджувати"

"Що привіз додому з Парижа? Платтячка, трусики для дітей. Ну, підгузники, пляшечки ці з сосками – вони зараз на кожному розі, а тоді в СРСР це був страшний дефіцит. До речі, в той час з'явилася легенда, і мене досі запитують: "А правда, дядю Вітю, що вам сам Хрущов за золотий гол подарував "Волгу"?" – "Правда, – кажу. – Тільки поки не вручили"

ПРО ЮГОСЛАВСЬКОГО МЕССІ-1960

"Що творив їхній славнозвісний півзахисник, який по 5-6 гравців нанизував. Але, на щастя, ворота його наші не зацікавили. Шекуларац – його прізвище. Після цього фіналу югослави всі поїхали грати до Європи. А у цього хлопця техніка така була... Ось зараз я дивлюся на Мессі. Так, Мессі сильніший в швидкісних якостях. А в техніці володіння м'ячем Шекуларац йому взагалі не поступався. Можете собі уявити, це була єдина людина в Європі, яка запрошувалася тоді бразильцями і давала, як зараз модно казати, майстер класи в їхніх футбольних школах. Щороку вони йому оплачували переліт, преміальні... Ось така людина була тоді у югославів. Але на такому полі, мокрому і брудному, яке було тоді під час фіналу в Парижі, технічні гравці стають не такими повороткими. І тому, може, Шекуларац зіграв не так, як хотіли югослави, і нам не забив. Але все одно. Гравець – приголомшливий"

ПРО САЛО З БЕССАРАБКИ

"Коли мене покликали до Києва на жеребкування Євро-2012, не втратив нагоди сходити на Бессарабський ринок. Були замовлення від дружини Аріни Олексіївни (сміється). Купив кавунчик мочений з бочки. Господар прилавка мені, до речі, дав ще кавунового соку випити. Ой, яке диво! Купив шматок сала. Ну, і зелені. Її, звичайно, привозять і в Москву. Але мені хотілося – саме на Бессарабці. На ринку, де я 40 або 45 років не був. Всередині ринку за цей час, як мені здалося, нічого не змінилося. Зовні, звичайно, так – там вже реклама. А всередині – той самий особливий клімат. Як в Одесі, на "Привозі". Суто людський. Кожен продавець хоче догодити покупцеві. Ось і мені знижечку зробили. А ще підійшов один уболівальник. І українською запитує: "А це ви Віктор Понєдєльнік?". Я кажу – так". – "Та не може бути!" – відкрив він рота. І запитує, мовляв, що я хочу тут купити. "Та я ось уже купив, що хотів", – кажу. А він: "Я вам хочу зробити подарунок". І купив мені ще один шматок сала. Зараз дружина слухає нашу з вами розмову і каже: "Це незвичайне сало. Такого ніде в світі немає!"

Читайте також: Після Марадони футбольний світ втратив ще й свого Папу. Він помер від страшних трьох букв

Нагадаємо, що 25 листопада не стало Дієго Марадони. Футболіст помер у віці 60 років після серцевого нападу. За кілька тижнів до цього він переніс операцію на головному мозку.

Відео: Сьогодні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти