Некролог. Шпигун вийшов геть: помер Джон Ле Карре

14 грудня 2020, 12:12

Олексій Росовецький Олексій Росовецький

Він був першим, хто написав правду про роботу спецслужб в епоху холодної війни

У Британії на 89-му році життя помер Джон Ле Карре (Псевдонім Девіда Корнуелла) – британський шпигун і всесвітньо відомий письменник, чиї 22 романи було перекладено на 50 мов, а рівно половину було екранізовано, до того ж не раз. Ле Карре не просто підняв шпигунський роман на новий рівень, як пише у своєму некролозі The Guardian. Радше, це великий письменник зійшов до "низького" жанру.

Реклама

Його дід був благовидним забудовником, служив мером Пула – рідного містечка Ле Карре. А ось батько був шахраєм, фінансовим аферистом, і навіть відсидів у в'язниці. Перший досвід шпигунської діяльності, за визнанням майбутнього письменника, він отримав ще в дитинстві, під час життя з батьком, який прослуховував телефонні розмови маленького Девіда і його брата Тоні, нишком обшукував їхні кімнати, перлюстрував пошту. Сини не залишалися в боргу.

До того як перейти на постійну службу в розвідку, Ле Карре (тоді ще Девід Корнуелл) співпрацював з Мі-5 позаштатно під час навчання в Оксфорді. З пісні слів не викинеш: в університеті майбутній писати вистежував "лівих". Впевнений в небезпеці "червоної загрози", Ле Карре продовжив свою діяльність через кілька років, повернувшись в Оксфорд вже як викладач. Після закінчення викладацької діяльності переводиться в офіс Мі-5 в Лондон.

Починає писати в тридцять років, щоб скоротати час у поїздці з Бекінгемпшира, де він тоді жив, на службу до столиці. (Зараз цю відстань в 46 миль можна подолати за півтори години.) І так щодня, по три години він працює в поїздах над детективними романами.

З розвідки Ле Карре переходить на службу в Міністерство закордонних справ, а по суті – в контррозвідку Мі-6. Німецький філолог за першою освітою, Ле Карре вільно говорив німецькою, що дозволило йому працювати під дипломатичним прикриттям у ФРН. Спочатку він займав посаду другого секретаря посольства Великобританії в Бонні, а потім – консула в Гамбурзі.

Реклама

Перші книги не здобули особливого успіху, але все змінилося з третім романом – "Шпигун, який повернувся з холоду" (1963 рік), написаним під час служби в Німеччині і який миттєво став бестселером. (Перший переклад на російську мову, до речі, зробив великий Віктор Топоров.)

По-перше, Ле Карре став першим, хто показав таємну службу без прикрас – рутинною і нудною роботою, дуже далекою від пригод Джеймса Бонда. Та й сам образ агента в романі сильно відрізнявся від маскулінного образу 007. Співробітник "Цирку" (так Ле Карре називав у книзі іноземні відділення Мі-6) – це непримітний аналітик зі стертою зовнішністю і пісним обличчям, самотній і п'яниця. Героїв тут немає: тільки пішаки в чужих багатоходівках, і по обидва боки "залізної завіси", як називався кордон між країнами соціалістичного табору і рештою світу, цими пішаками жертвують без особливих роздумів.

По-друге, вихід бестселера багато чого змінив у житті самого Ле Карре. Начальство вимагає його відставки: навколо книги піднявся занадто великий шум. Письменникові доводиться повернутися в Лондон так чи інакше, тому що Кім Філбі, найвідоміший радянський кріт в британській розвідці (і до речі, слово "кріт" в ужиток ввів саме Ле Карре) розкриває його як агента МІ-6. Після втечі Філбі до Радянського Союзу московська "Літературна газета" відкрито звинувачує Ле Карре в роботі на британську розвідку. Цікаво, що сам він до середини вісімдесятих заперечував факт роботи на таємній службі Її Величності, але кожний новий рукопис акуратно посилав у "контору" на звірку.

Як на батьківщині письменника, так і в інших країнах високопоставлені представники спецслужб критикували книги Ле Карре за їх реалістичність. Лев Толстой від шпигунського бестселера, Ле Карре не тільки майстерно вибудовував сюжети своїх книг, але ще й скрупульозно прописував характер кожного персонажа, ретельно продумував його мотиви. Не дарма майже всі екранізації його книг ставали не тільки глядацькими хітами, але також досить успішними з художньої точки зору кінотворами. А новий виток холодної війни, чергове загострення на Близькому Сході і поява Ісламської держави зробило романи Ле Карре ще більш актуальними.

Реклама

У 2011 році на екрани виходить нова версія "Шпигун, вийди геть!", в якій знялися вісім британських зірок різних поколінь, від Гарі Олдмена до Тома Харді, а роль російського агента дісталася Костянтину Хабенському. Також стали помітними подіями міні-серіали "Нічний адміністратор" з Томом Хіддлстоном, Хью Лорі і Олівією Колман, а також "Маленька барабанщиця", поставлена корейським генієм Пак Чхан Уком, режисером "Олдбоя" і "Служниці", в естетиці політичних трилерів сімдесятих.

Оперативники, як відомо, колишніми не бувають: збираючи на Близькому Сході матеріали для "Маленької барабанщиці" – історії про те, як МОССАД уводить актрису лівих поглядів в арабський терористичний осередок, Ле Карре примудряється зустрітися з самим Ясіром Арафатом, лідером руху ФАТХ. А на хвилі Перебудови відвідав Москву (де, до речі, категорично відмовився від зустрічі з Кімом Філбі, старі образи так і не забулися).

Потрібно зазначити, що письменник працював до останніх днів: остання книга Ле Карре вийшла минулого року.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти