Ирина Акимова

директор центра "Новая социальная и экономическая политика"

Енергоефективність української економіки становить тільки 60% від країн ЄС

3 липня 2016, 12:09

Сьогодні підвищення енергоефективності – це необхідна умова стабільного економічного зростання і підвищення соціальних стандартів. У розвинених країнах-членах МЕА (Міжнародного енергетичного агентства) енергоспоживання за останні 15 років майже не змінилося, в той час як ВВП виріс на 26%. Це сталося, завдяки підвищенню енергоефективності, і реалізувалося в високому рівні життя.

Україна поки відстає за цим показником. За даними аналітичного центру НОСЕП, який разом з ПРООН та Глобальним Еконологіческім Фондом недавно представив новий Моніторинг енергоефективності, до кінця 2014 року енергоефективність української економіки не перевищувала 60% від середньої по країнам ЄС. А скоригована на структуру економіки енергоємність в Україні була в 1,7 рази вище, ніж в ЄС. Потенціал енергозбереження залишається величезним – 27 млн. тонн нафтового еквівалентк, що відповідає 30 млрд. кубічних метрів газу або 10 млрд. дол. США в цінах 2014 р. Це приблизно в півтора рази вище, ніж його імпорт з Російської Федерації в 2014 р

Дві третини потенціалу енергозбереження України зосереджені в промисловості і житловому секторі (по 33% в кожному). За результатами Моніторингу, в 2014 році в порівнянні з 2013 р енергоефективність промисловості знизилася на 3,1% через повної зупинки або зниження використання виробничих потужностей на Донбасі. Немає прогресу в генерації енергії на теплових електростанціях. Українські ТЕС і раніше витрачають в півтора рази більше вугілля на виробництво одного кіло-Ватта електроенергії, ніж сучасні вугільні станції в ЄС! Енергоефективність у житловому секторі зросла на 2,9%. Але не завдяки інвестиціям в ЖКГ! Головним рушійним фактором стало зниження споживання газу населенням після підвищення тарифів на 60%.

Росла енергоефективність в секторі послуг (+ 3,8%), в будівництві (+3,5) і в сільському господарстві (+ 45,0%, завдяки різкому зростанню доданої вартості в вдалий маркетинговий рік). Однак загальне зростання енергоефективності по економіці більш, ніж скромне – лише 1,8%.

Низька енергоефективність економіки знижує конкурентоспроможність української продукції і лягає важким тягарем на плечі населення. В умовах неефективного сектора ЖКГ після підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення майже 60% домогосподарств (до 9 млн) потребуватимуть субсидії на оплату послуг ЖКГ. Обсяг необхідних субсидій у 2017 році міністерство фінансів оцінює в 3,8% ВВП (97 млрд. грн.). І закласти їх бюджет стане нерозв'язною проблемою.

Підвищення енергоефективності до європейського рівня зможе значно зменшити втрати в добробуті населення і запобігти виникненню тотальної енергетичної бідності. За даними Світового Банку, енергоефективні заходи в секторі централізованого теплопостачання здатні зменшити рахунок українських домогосподарств за опалення на 40%.

Але для цього Україні потрібні великі інвестиції в енергозбереження – близько 50 млрд. дол. США. Вони не можуть бути покриті державою. Міжнародні кредитні лінії, надані Світовим Банком, ЄБРР та іншими міжнародними партнерами, здатні дати 3-4% від потрібних фінансових коштів. Вирішення питання лежить в різкому підйомі прямих іноземних та вітчизняних інвестицій в цю сферу. "Інвестиційне" питання стоїть дуже гостро. Капітальні інвестиції в2015 році навіть в номінальному вираженні були нижче рівня 2012 року (251.2 млрд грн проти 263,7 млрд грн). Третій рік поспіль скорочуються і іноземні інвестиції. Зараз на одного українця припадає лише 1 003 дол прямих іноземних інвестицій (у порівнянні з 3064 дол США на людину в Польщі). Адже передумовою інвестиційного буму є політична і макроекономічна стабільність, надійний захист прав власності, прозора і справедлива судова система, хороший інвестиційний клімат. Тобто реформи, яких всі чекають, але поки не відчувають. Простим зниженням податкових ставок і часткової дерегуляцією, як показує досвід, інвесторів заманити не вдасться.

Поки інвестицій немає, темпи скорочення розриву за рівнем енергоефективності між Україною і країнами ЄС залишаються дуже низькими. Такими темпами Україні буде потрібно як мінімум 30 років, щоб досягти рівня енергоефективності ЄС 2012-го року.

В тренді
Циклон Isolde обіцяє мокрі вихідні: якою буде погода найближчими днями

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти