Два комбінати за 2020 рік зробили 3% ВВП. У 2021 році мали зробити 4%. Чи варто державі боротися за український ГМК?

В 2021 році металургійні комбінати виготовили на 3,3% продукції більше, ніж 2020-го: 21,1 млн. т чавуну, 21,3 млн. т сталі та 19,4 млн. т прокату.

У березні 2022 року ММК ім. Ілліча та "Азовсталь" (обидва комбінати – з м. Маріуполь) потрапили в зону бойових дій та вимушено зупинилися. Крім того, весь березень "Запоріжсталь" (м. Запоріжжя) знаходилась в стані гарячої консервації.
Станом на 14.04.2022 р. працюють чотири великі комбінати: АМКР (м. Кривий Ріг), "Запоріжсталь" (м. Запоріжжя), Дніпровський МЗ (м. Дніпро) та Дніпровський МК (м. Кам’янське).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Виробництво чавуну

Станом на квітень 2022 року внаслідок облоги Маріуполя виробництво на ММКІ чи "Азовсталі" неможливо. Без урахування цих комбінатів та з урахуванням гарячої консервації "Запоріжсталі" в березні, виробництво чавуну за 2022 рік зменшиться на 9 млн. т до 11,5 млн. т.

Компенсація шляхом збільшення випуску на працюючих домнах можлива лише теоретично: всі вони задіяні на 80% від максимальної потужності. Відтак, потрібно виводити домни з консервації.

Наразі відомо, що законсервовані дві домни на АМКР, дві на ДнМЗ та одна на ДнМК. Їх запуск збільшить випуск чавуну на 5 млн. т. на рік, але для цього потрібно $550-600 млн інвестицій та щонайменше 9 місяців на підготовчі роботи.

Виробництво сталі

На комбінати з Маріуполя припадає випуск майже 9 млн т сталі. Без них та внаслідок консервації Запоріжсталі протягом березня випуск в 2022 році зменшиться до 11,5 млн т.
Компенсація можлива лише на трьох конвертерах ДнМз (1,5 млн т на рік). Однак відсутність чавуну може суттєво обмежити випуск сталі.

Напівфабрикати були представлені трубною заготовкою (біля 10% випуску, вироблялася НТПЗ), слябами (біля 45% випуску, майже всі були вироблені на "Азовсталі") та квадратною заготовкою (біля 45% випуску, виробляли АМКР та ДнМЗ).

Внаслідок зупинки "Азовсталі" виробництво слябів упаде. Більшість слябів експортувалися. При цінах біля $600 за т, вироблені на "Азовсталі" 3,3 млн. т слябів – це втрачені $2 млрд. експорту.

Збереження виробництва та експорту квадратної заготовки більш вірогідне: її виробники, ДнМЗ та АМКР, знаходяться у відносній безпеці.

Листовий прокат складається з тонколистового прокату (43%), товстолистового прокату (37%), х/к прокату (14%) та прокату з покриттям (7%).

Майже 60% листового прокату було вироблено на "Азовсталі" (0,8 млн. т) та ММКІ (3,8 млн. т). Відтак, втрачено до 70% виробництва прокату з покриттям (біля 0,4 млн. т на рік), весь товстолистовий прокат (3 млн т), до 35% х/к прокату (0,3 млн т) та до 30% тонколистового прокату (1 млн т).

Виробництво сортового прокату знизиться приблизно на 10%: "Азовсталь" та ММКІ його майже не виробляли.

Основна стратегічна проблема – це виробництва товстого листа, потрібного для оборонної промисловості, інфраструктурних проєктів, елеваторів та веж для вітрогенераторів. Його виробляли ММКІ та "Азовсталь". Це виробництво можливо на "Запоріжсталі", де в наявності необхідне обладнання. Інші втрати суто економічні: 8,2 млн. т продукції Азовсталі та ММКІ за ціною $600-1 200 за т – це до $5-10 млрд. експорту на рік.

Забезпечення сировиною

Україна достатньо забезпечена залізною рудою та залізорудною продукцією (аглоруда, котуни, концентрат).

Основна проблема на даний момент – вугілля.

При зменшенні виробництва чавуну до 12,3 млн т на рік на комбінатах з обладнанням для пиловугільного вдування, потреби України біля 5,2 млн т коксівного вугілля.

Річний видобуток коксівного вугілля в Україні – до 4,1 млн т, 2,5 млн т з яких – це ш/у "Покровське". Всі шахти, що видобувають коксівне вугілля, розташовані в м. Покровськ та м. Добропілля (північно-західна частина Донецької області). Відтак, ці підприємства – в зоні ризику.

Крім того, для галузі потрібно біля 1,2 млн. т вугілля для пиловугільного вдування. Це вугілля до початку війни імпортувалося з РФ. Альтернатива – це імпорт з Австралії, адже інші країни в змозі забезпечити лише невеликі обсяги поставок.

Внаслідок втрати портів можливості щодо імпорту вугілля в Україні обмежені. Перш за все, ЄС відмовився купувати коксівне вугілля та вугілля для пиловугільного вдування в РФ, і зараз імпортує вугілля з США, Канади та Австралії. Це підвищило ціни на вугілля та ускладнило логістику: морські порти перевантажені, адже не всі з них готові приймати вугілля з екологічних міркувань (це особливо стосується вугілля, що далі поїде в інші країни залізницею).

Є проблеми також і з постачанням флюсів, необхідних для виготовлення вапна. Річні потреби у вапняках – близько 10-12 млн т. Після зменшення випуску в 2022 році, потреба прогнозовано зменшиться удвічі, до 5-6 млн т.

До початку війни 2014-го українські металурги використовували вапняки з Оленівського родовища. Ці вапняки видобували Новотроїцьке РУ, Комсомольське РУ та Докучаєвський ФДК. В 2014 році зупинилися Докучаєвський ФДК та Комсомольське РУ, отже вапняки видобувалися на Новотроїцькому РУ, яке зупинилося в березні 2022-го.

Альтернатива – постачання вапняків з невеликих родовищ правобережної України. Однак вони гірші за вапняки з Оленівського родовища, а крім того – логістика цих постачань складніша. Імпорт вапняків теоретично можливий з ОАЕ, Туреччини або Словаччини, але внаслідок обмеженого доступу України до портів фактично імпорт можливий лише з Словаччини.

Вплив зупинки комбінатів у Маріуполі на ВВП України

Річне зниження виробництва сталі на 8,2 млн т внаслідок зупинки "Азовсталі" та ММКІ при цінах $600-1 200 за т призведе до зниження експорту на $5-10 млрд на рік.

На підставі звітності за 2020 р., який був поганим для вітчизняних економіки (внаслідок пандемії) та металургії (внаслідок низьких цін та високого курсу гривні), Азовсталь створила 0,19% ВВП та посприяла створенню ще 1,02%, тоді як ММКІ створив 0,24% та посприяв створенню 1,60%. Втрата комбінатів призведе до втрати 3,05% ВВП: 0,43% прямих втрат та непрямих втрат 2,62%.

В 2021 році після суттєвого зростання цін на сталь, прямий внесок "Азовсталі" та ММКІ у ВВП України прогнозований на рівні 0,3% та 0,5% відповідно, тоді як непрямий внесок – на рівні 1,25% та 2%. Відтак, втрата двох комбінатів тотожна втраті близько 4% ВВП.