Бурштинові сепари і помаранчеві смертники – 5 книг "екстремального" чтива

Осінь цього року позначена не лише політичними подіями, але й крутими книжковими новинками. Які, до речі, перегукуються з нашим сьогоденням будь-якого формату і зразка – від політичного до комічного, і навпаки. Рятує всіх від нудної буденності те, що усе це – екстремальне чтиво гостросюжетного кшталту, і тому "задоволення від тексту" гарантовано!

Ларрі Трамбле. Помаранчевий сад. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018

Цей роман – один із найважливіших для квебекської літератури – отримав Премію продавців книг Квебеку й Літературну премію колегіантів, його опублікували у 15 країнах і поставили в театрі. За сюжетом, два брати близнюки, яких дуже любили всі рідні, змалечку зітнулися з жорстокістю світу – снаряд влучив в їхню домівку. "Амед і Азіз знайшли дідуся і бабусю серед руїн їхнього будинку. Бабусі ударом балки розкололо череп. Дідусь лежав у власному ліжку, посічений бомбою, яка прилетіла з того боку гори, за яким щовечора зникало сонце". Далі починається виживання, помста, фанатизм, нелегкий вибір, сперечання братів і вирішення, хто саме вдягатиме пояс шахіда-смертника, щоб підірвати далеке місто, звідки прилетів снаряд. Додалися, звісно, й чужі люди, які вимагали помститися за смерть ближніх, принісши жертву. Загалом цей роман – напружений, драматичний, філософський – нагадує одночасно і біблійну притчу і східну казку, хоч сам автор відкидає будь-які етнічні прив’язки. "Я хотів написати історію, – наголошує він, – схожу на байку, щоб показати оце пекельне замкнуте коло передачі ненависті і розірвати його. Тому для мене було визначальним не називати жодного регіону, жодної країни, щоб читач не ставав на чийсь бік з причин особистих, а радше міг замислитися над походженням етнічних конфліктів і їхніми жахливими наслідками".

Василь Тибель. Бурштин. – Х.: Фабула, 2018

Історія про життя копачів бурштину на Поліссі – захопливий динамічний бойовик, сюжет якого розгортається на тлі прадавньої демонології, сучасних політичних оборудок та інших наслідків на зразок сумнозвісної золотої лихоманки на Клондайку. Місцеве населення давно вже проміняло звичне життя на полювання за скарбами, всі змалечку стають "старателями", незаконно добувають бурштин, ігноруючи будь-яку владу. Ситуація нагадує "донецьку" проблему – з облогами, перекриттями доріг, війни з поліцією як реакцією на конфіскацію "виробничого" майна і, нарешті, створення справжніх повстанських гуртів зі скривдженого населення. "Чи не попереджав майор про "поліську республіку"? – міркує один з офіційних приборкувачів народної стихії. – Але тут це не пройде, я тим сраним бурштиновим сепарам влаштую республіку!.." З часом сюжет набуває драматичної напруги, коли в поєдинку стикаються державні сили і місцеві сили, які стоять за свою "поліську" правду, і тоді вже історія стає схожа на зовсім недавні події. "- Завтра сюди нацгвардію, батальйон ментів наженуть, як я повідомлю, що ви, сепаратисти, проти держави повстали…- Бач, як заспівав! Україною він затуляється! А коли ти тітушок збирав проти Майдану, ти про яку країну думав? Чи, думаєш, народ геть дурний і не знає, на які заробітки ти пацанву до Києва відправляв? Ти, приятелю, краще цю тему не чіпай зараз, потім на суді розповіси – тільки не тим продажним суддям із міста, а перед односельцями. Ми тобі справжній суд організуємо, по совісті…"

Анастасія Нікуліна. Зграя. – Х.: Віват, 2018

Роман про шістьох підлітків, які займаються чи то екстремальним спортом, чи кидають виклик перешкодам, міським висоткам і самим собі, насправді побудований на реальному досвіді авторки. Адже вона, як виявилося, так само була колись трейсеркою, займаючись паркуром , тобто постійно долаючи карколомні перешкоди. Тож написаному, як-то кажуть, можна вірити, крім того психологізм оповіді не дасть перепочити ані на хвилину. І не дивно, що спочатку героїв було п’ятеро, але з’явилася загадкова Таша, яка, спостерігаючи за тренуванням героїв, схотіла стати частиною команди, і пригоди розпочалися. Бо хто як не дівчина може зіграти на контрасті усім ризикованим "чоловічим" трюкам. А може, вона ще одне випробування для хлопців? "Паркур — далеко не дівчачий спорт, – кажуть їй. – Для чого тобі це? Дівчина замислилася. Сказати як є? Сміятимуться. Треба щось вигадати. Думай, думай! У голові промайнула стара смішинка. — Кажуть: народжений повзати — не зможе літати. Хочу перевірити себе, чи зможу літати.  — Виклик собі — це добре, — Дейв схвально кивнув. — Але чи зможеш ти себе перебороти — от у чому фішка". І таких "фішок", слід зауважити, у подальших екстремальних пригодах у романі не бракуватиме, тож варто пригодуватися до справжнього драйву.

Кайл М’юборн, Донован Бікслі. Лицар-дракон. – Х.: Ранок, 2018

За сюжетом цієї дивовижної книжки, ціла родина драконів змушена ховатися у людські подобі, бо мова все ж таки про Середньовіччя, а закони тоді були знаєте які?  Словом, через те, що Мерек та його батьки — дракони, жити їм на світі не солодко. Але хіба тільки їм? У цій історії, крім карколомних пригод, можна заодно дізнатися, як насправді велося людям тієї доби. Наприклад, як вони боялися бути спаленими згаданими драконами, хоч ті були істотами миролюбними, якщо, звісно, не чіпати їхнього золота. Або як переслідували відьом, хоч би як хтось доводив, що він не чаклун, його все одно могли приректи на смерть. Чи як остерігалися варварів, які та само були непоганими хлопцями, якщо, звичайно, король чи герцог не наказували їх знищувати. Нарешті, чому люди за Середньовіччя так смерділи – і не тому, що не мали мила, а через те, що не милися, бо сморід, мовляв, відлякує драконів. Отже, знову про цих загадкових істот. У пошуках спокійного життя драконяча родина оселяються в невеличкому селі. Але не все так просто, навіть якщо ти сховався у людському тілі, бо власне єство і натуру не зрадиш. Тож чи надовго нашим героям вдасться зберегти свою таємницю?

Джим Лоер, Тоні Шварц . Живи на повну! – Х.: Віват, 2018

Про цю незамінну для культури стосунків (і не лише) книгу недаремно кажуть, що це справжній сигнал до пробудження. Мовляв, у той час, коли засоби масової інформації розповідають історії про керівників зі спотвореними цінностями, ця книжка надасть вам упевненості й подарує чітку настанову щодо розв’язання ваших проблем із позитивною енергетичною та моральною силою. Що ж до практичної цінності книги, то мова у ній незайвий раз про те, що наш світ постійно змінюється. Через зростання навантаження ми намагаємося оптимізувати кожен робочий день, але управління часом уже не допомагає розв’язувати проблеми. На прикладах із життя реальних людей у книжці подано рекомендації, як витримати жорсткі вимоги часу, не втративши духовних орієнтирів, як стати сильнішим, більш упевненим і підвищити продуктивність. Ґрунтуючись на результатах багаторічних досліджень, автори сформулювали принципи управління різними типами людської енергії для досягнення максимальної ефективності як у роботі, так і в особистих стосунках. "Кількість енергії, яку маємо в будь-який момент життя, визначається запасом фізичної енергії, – зауважують автори. – Але наша мотивація – як саме витрачати цю енергію й чи витрачати її взагалі – це вже духовне питання. Духовна енергія – основна сила, що керує всіма сферами нашого життя".