Мемуари Обами, революційний біохакінг і сафарі на щастя – 5 книг, які допоможуть знайти себе

Книжки у цій добірці – наче кейси для бізнес-плану: історії, які у них розповідаються, будуть "живими" прикладами на те, як варто шукати своїх шляхів. Іноді для цього треба, ігноруючи класика, розмовляти з незнайомцями, а іноді – слухати лише себе.

Барак Обама. Мрії мого батька. Історія про расу і спадок. – К.: Yakaboo Publishing, 2021

Це перша книжка Барака Обами, який на час її виходу 1995 року був відомий лише як громадський діяч та перший в історії чорношкірий президент журналу Harvard Law Review. Саме цьому фактові, точніше, спричиненому цим фактом зацікавленню видавців до постаті Обами, автор завдячує своїм письменницьким дебютом.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Загалом це доволі докладна розповідь про молоді роки майбутнього політика, а згодом – президента США, причому нетипова, далека від стереотипів: дитинство чорношкірого американця у білій сім’ї матері та навчання у престижній школі, життя у далекій екзотичній Індонезії, а отже – від ранніх літ обізнаність з дуже різними суспільствами, відкритість до життя у дуже різних прошарках суспільства, довга і виснажлива історія стосунків із батьком, подорож до Кенії, зустріч і прийняття африканської частини свого роду.

Водночас це універсальна історія про виклики модернізації і родинні травми, колоніалізм і самотність, в якій українські читачі можуть побачити значно більше знайомого, болючого, оплакуваного і обговорюваного, ніж можна було очікувати від американського автора.

"Не лише тому, що бомби Аль-Каїди з моторошною точністю позначили ландшафт мого життя — будівлі, вулиці та обличчя Найробі, Балі, Манхеттену, - зауважує автор. - Не лише тому, що внаслідок терактів 11 вересня моє ім’я стало спокусливою мішенню для глузувань на веб-сторінках найфанатичніших функціонерів-республіканців. Але й тому, що за своєю суттю ця боротьба – між світом достатку і світом злиднів, між сучасним і давнім, між тими, хто приймає наше соціальне розмаїття – багатолюдне, суперечливе, втомливе, при цьому тримаючись сукупності цінностей, які нас об’єднують, – і тими, хто під прикриттям прапорів, гасел і священних текстів вишукує певність і простоту, які виправдовують насилля супроти інакших".

Дейв Еспрі. Змінюючи правила гри. – Х.: Віват, 2021

У цій книжці від "батька біохакінгу" – цілих 46 науково обґрунтованих та ефективних законів для тих, хто хоче стати щасливішим, здоровішим та успішнішим. Або, як зауважує автор, про те, як прожити довше й надерти більше дуп. І це не дивно, адже автор – технологічний підприємець із Кремнієвої долини, генеральний директор та засновник Bulletproof 360, Inc., автор бестселерів за версією The New York Times "Сила в голові" та "Куленепробивна дієта", творець куленепробивної кави та власник "Куленепробивного радіо".

У своїй книжці він нагадує про те, що, прагнучи щось змінити у власному житті, ви, звичайно, можете дотримуватися перевіреного шляху та наслідувати стандартні приклади. Натомість сам він пропонує орієнтуватися на того, хто змінює правила гри, іде всупереч звичним методам та сміливо ризикує. Свого часу автор опитав понад 450 людей, які змінили світ завдяки своїм відкриттям: науковців, що здійснили проривні дослідження, психологів, митців, бізнес-лідерів.

Саме ці новатори, на думку автора, й допоможуть бути у виграші: вони порадять, як позбутися страхів, перестати зациклюватися на негативному досвіді, мати здоровіший сон, вийти за межі шаблонів мислення, і запропонують ще безліч перевірених способів щодо того, як поліпшити самопочуття та продуктивність.

Святослав Беш. Три сторони щастя. Подорож із власної глибини. – Л.: Сполом, 2020

Автор цієї незвичайної книжки недаремно вважає, що нехай навіть люди відрізняються один від одного, але за наявності культурних кодів, поведінкових моделей і типів натур, можна, пізнавши себе, як одного з цих складників світової спільноти, пізнати весь світ. І це якраз стосується цінності книжки, в якій автор ділиться своїми життєвими надбаннями.

"І якщо той шлях, який пройшов я, – зауважує він, – і ті люди з якими мені пощастило зустрітись на моєму шляху, допомогли мені пізнати себе, і позбутись внутрішніх перекосів, які були перешкодою до наповненого і щасливого життя, то цей досвід може допомогти ще комусь".

Звісно, це не художня книжка, але сюжет вона, безперечно, має. На самому початку автор знайомиться з вченим, і протягом їх подальших зустрічей і прогулянок Києвом відбувається справжнє дійство, чи пак диво, гідне художнього твору в дусі античних практик і середньовічних трактатів, коли в діалозі народжується не лише істина, але й уміння нею оперувати. Річ у тому, що роздуми про економіку, релігію, історію, філософію, яким, відповідно, присвячені розділи цієї книжки, містять надзвичайно цікаві речі, які, можливо, відомі всім, але проживання і переживання їх тут і тепер призводить до розуміння, у чому ж полягає саме твоє щастя.

"Критичний спосіб мислення починається з самопізнання, – нагадує автор. - І щастя – це, в першу чергу, не вдалий збіг обставин, а те, як цілісно ми дивимось на світ. Це книга, яка підштовхує проявити максимальну уважність та цікавість до свого власного життя. Моїм читачем є людина, в якій уже, в більшій чи меншій мірі, зародилось зерно розуміння, що якість життя вимірюється, в першу чергу, в глибину".

Світлана Талан. Сафарі на щастя. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021

Пошуки себе, єдиного на все життя кохання і, власне, одного-єдиного коханого у цьому романі відбуваються зазвичай на тлі нерозділених почуттів. Як може бути інакше, коли одним кохання дарує цілий світ, а іншим – біль і зневіру. Так, за сюжетом, сільський красень Ростислав не звертав уваги на закохану у нього по самісінькі вуха Марусину. Погравшись почуттями дівчини, пообіцявши повернутися до неї, він виявився зрадником, приїхавши з іншою, вродливою успішною моделлю.

Тож принижена героїня їде в Данію на заробітки, щоб стати успішною жінкою та повернути свого коханого. Зціпивши зуби, дівчина досягає неймовірного: стає моделлю та жаданою жінкою. Тепер уже Ростислав готовий покинути заради Марусини дружину. Але дівчина не хоче вертатися в минуле, хоч за крок до омріяного щастя вдруге за життя опиняється на краю прірви. Та цього разу не для того, щоб впасти, а щоб злетіти.

"І ось її вихід! Марусина видихнула… і, здавалося, більше не дихала. Високі підбори, але ноги не тремтіли, і вона йшла впевнено та спокійно. Її ходьба привертала увагу, очі були звабливими. Крокуючи, вона геть не помічала людей у залі – лише світло прожекторів і спалахи фотокамер. В одного поважного чоловіка в темних окулярах відблискував вихід Марусини, і побічним поглядом дівчина помітила, як оператор вивів його на головний екран. Захоплена демонстрацією одягу, вона геть не помітила вільного місця в першому ряду, коли відчула на собі уважний погляд. Вона радше відчула, ніж побачила: це він, Ной! Він приїхав і був тут! Від радості в кінці подіуму вона зробила ще одну незаплановану точку, де прокрутилась на місці і ще раз продемонструвала свій купальник. Це була імпровізація, бо ж вона так хотіла ще раз побачити коханого!"

Кіндра Холл. Сторітелінг, який не залишає байдужим. – К.: Yakaboo Publishing, 2021

Авторка цієї книжки, професійна сторітелерка, дає ключ до чотирьох основних типів історій, за допомогою яких ви зможете привернути увагу до себе, вирізнитись і надихнути. І нехай ви вже безліч разів чули, що сторітелінг – найпотужніший та найсвіжіший інструмент просування, здатний на все, від поліпшення комунікації до мотивації продажу і завоювання прихильності клієнтів в умовах високої конкуренції, але де брати історії та як їх розповідати, почути вдавалося не завжди.

Утім, майстерність оповідача – ділова навичка, яку може розвинути кожен, тож, спираючись на тематичні дослідження, реальні бізнес-кейси та випадки з власної практики, авторка навчає сторітелінгу як бізнес-прийому, що вирізняє найуспішніших.

"Це були вихідні на День подяки, – починає вона. – За дев'ять з лишком тисяч кілометрів від нас люди їли індичку й картопляне пюре, казали, за що вони вдячні, та засинали на диванах під приглушене гудіння футбольного матчу в телевізорі. Але не я.. Я ж була у Словенії, Скажу відверто, "Я у Словенії" – такого я на себе навіть не приміряла, крім одного разу, коли у відпустці в Мексиці познайомилася зі словенським футболістом і цілий день вірила, що вийду занього заміж. Але я тут. Ми тут. Ми з моїм чоловіком Майклом (який не грає у футбол) гуляємо вогкими старовинними брукованими вулицями Любляни, словенської столиці. і хоча ми пропускали День подяки, я таки відчувала вдячність. Не тільки тому, що ми потрапили в казкове місто... Але й тому, що тут я почула одну з найкращих у своєму житті історій, що продають".