Ветерани, як бізнесмени та підприємці

Цими днями в Україні відзначали День підприємця. В передових країнах світу при всій важливості великих брендових компаній, які можуть бути навіть двигунами розвитку низки національних економік, основу виробництва все-таки складають малі та середні підприємства, що завжди мають роль генератора економічного розвитку держави та своєрідного стабілізатора від гострих соціальних потрясінь. Тому клас бізнесменів і підприємців у цих країнах є основою соціальної структури суспільства, яка разом з найманою робочою силою створює валовий національний продукт, розмір якого є ключовим показником впливу даної держави у світовій економіці та міжнародних відносинах.

Малий та середній бізнес в Україні ще до кінця не зайняв своє почесне місце як головний виробник товарів, послуг та матеріальних благ. А тим більше не часто згадують ветеранів АТО/ООС як перспективних бізнесменів та підприємців, а мабуть, дарма. По-перше, на фронт пішло багато добровольців, які до війни на Донбасі вже займалися веденням власного бізнесу чи підприємницької діяльності. По-друге, після повернення з фронту частина ветеранів мусила стикнутися з новими реаліями соціально-економічного та суспільно-політичного життя в Україні, вирішивши змінити свій попередній фах та започатковувати власну справу.

Для тих, перших, хто ще раніше вів власний бізнес, це було продовженням підприємницької історії, поверненням у звичні води товарно-грошових відносин, укладення правочинів, проведення переговорів з поставщиками та тими, хто реалізовує кінцевий товар. Для другої категорії ветеранів, які починали бізнес з нуля не тільки в сенсі фінансового старту чи виробничої бази, але і знань основ ведення підприємницької діяльності, це був складний процес входження у нову справу, комерційні ризики, податкові навантаження. Цей процес був для них складнішим і бувало ветеранів виручала наполегливість та завзяття, що залишилися від фронтових подій та віра в самого себе, що здобувається в складних ситуаціях, коли треба вижити, або втримати за будь-яку ціну рубіж оборони.

Розуміючи потреби ветеранів-бізнесменів та необхідність вирішення великого кола організаційних питань з ведення ними підприємницької діяльності, відбувся ІІІ Міжнародний ветеранський та волонтерський форум "Там, де ми – там Україна", метою якого було надання сприяння розвитку стимуляційних інструментів для підтримки ветеранського підприємництва, як форми само зайнятості. Головним завданням було визначено поглиблення процесу соціалізації ветеранів шляхом залучення їх до активного підприємництва в тому числі соціального, тобто проведення соціалізації через зайнятість. Особливо важливим напрямком було визначено розробку і реалізацію багаторівневої програми підтримки ветеранського бізнесу, освіти для ведення підприємництва та бізнес-менторства для ветеранів-підприємців. Це передбачало створення Програми, до якої залучені держава, як розбудовник системної підтримки на законодавчому рівні, представники бізнесу, які здійснюють менторство та консультації для ветеранів-бізнесменів, а також приватні інвестори. Були озвучені діючі програми підтримки ветеранського бізнесу в Україні, зокрема, програма 5-7-9, яка займається кредитуванням бізнесу, державні навчальні плани з бізнес-освіти, які проводять університети та бізнес школи, а також програми підтримки ветеранського підприємництва за участі міжнародних партнерів таких як IREX, яка спрямовує свою діяльність у сферу освіти, IOM (освіта + гранти), тощо. Виявилися дуже корисними обмін досвідом розвитку ветеранського бізнесу, заохочення ветеранів-підприємців до об’єднання у бізнес-асоціації.

В рамках цього заходу відбулися цікаві дискусії, в ході яких ветерани- бізнесмени згадали відсутність будь-якого кредитування підприємницької діяльності колишніх захисників Вітчизни, не кажучи про пільгове кредитування 5-7-9, яке ветеранів фактично не торкнулося. У свою чергу, представники банківського сектору попередили, що пільгове кредитування може створити хибну уяву про ризики ведення власного бізнесу, тому що на ринку всі однакові і підприємцю-ветерану ніхто з конкурентів не буде створювати комфортних умов та спокійного життя. Отже, банки більше довіряють створенню в країні загальних сприятливих умов для бізнес-середовища, де пільгове кредитування займає лише окремий сегмент. Адже кредит, з одного боку, може допомогти підприємцю успішно розпочати власну справу, а з другого боку стати непідйомним тягарем у випадку провалу планів розвитку підприємства.

Разом з тим представники бізнес-шкіл та реального сектору економіки висловили загальну думку, що у ветеранів-підприємців більше шансів стати на ноги у власній справі у порівнянні з іншими починаючими бізнесменами. Вони люди зі стрижнем, підвищеною відповідальністю та готовністю брати ризики на себе особисто. Цікаво, що частина ветеранів після закінчення навчання основам бізнесу відмовилися від ведення власної підприємницької діяльності. І це теж добре, тому що стати справжнім бізнесменом це не тільки навчання, а багато в чому природні якості. Тобто частина випускників бізнес-шкіл зрозуміли, що власна справа не є їх життєвим вибором, а стати невдахою-підприємцем – це не тільки тягар для їх родин, але і суспільства.

Тож хочеться побажати ветеранам-бізнесменам, які визначили власне підприємництво справою життя, успіхів у реалізації усіх своїх проєктів. Адже бізнесове середовище України потребує людей не тільки з комерційною жилкою, але і з високою відповідальністю, осіб, які не підведуть своїх партнерів та завжди триматимуться досягнутих домовленостей.