Без заборони на експорт брухту металургія зануриться у кризу

Міністерство економіки змінило прогнози по виплавці сталі у 2021 році. Очікується, що за підсумками року українські метпідприємства покажуть зростання у 6,3%, в порівнянні із 2020 роком, до 21,92 млн т. Випуск прокату виросте на 5,8%, виплавка чавуну – на 6,6%. Прогноз можна назвати оптимістичним, однак він може не виправдатися через посилення дефіциту сировини в галузі.

В експертному середовищі використовують поняття "чорний лебідь" для опису раптової, фактично неможливої події, яка викликає кризу. Такою подією для національної металургії у 2021 році став дефіцит брухту. Ніхто не міг спрогнозувати настільки значного зростання попиту на брухт, який спровокував рекордно високі ціни на цю сировину.

За перші 7 місяців 2021-го вітчизняні ломозаготівники експортували 335 тис. т брухту. Це у 20 разів більше, ніж за цей самий період у 2020-му. Експортне мито 58 євро/т виявилося не здатним стримати зростання експорту: при ціні на лом у 500 дол./т його експорт став вигідним навіть зі сплатою куди більшою мита. Логічно, що ломозаготівники намагаються скористатися вигідною для них кон'юнктурою, але виникаючий водночас дефіцит брухту вкрай небезпечний для економіки.

За оцінками експертів, якщо восени цього року внаслідок нестачі брухту почнуть зупинятися окремі виробничі лінії і цілі заводи, до кінця 2021-го Україна може втратити понад 1,5 млрд дол. валютної виручки. Це вдарить по стабільності гривні. Скорочення виробництва призведе до зниження бюджетних надходжень і зростання безробіття.

Якщо дивитися на експортну карту українського брухту, то його основними покупцями сьогодні є турецькі і придністровські метпідприємства. Перші користуються величезною фінансовою підтримкою турецького уряду, другі – по суті працюють в інтересах російської металургії. Отже, експортуючи лом, ми своїми руками зміцнюємо позиції основних конкурентів наших металургів на зовнішніх ринках.

Металургія є однією з базових і стратегічно важливих галузей української економіки. Уряду слід розставити пріоритети: або спонсорувати РФ і Туреччину і не заважати заробляти надприбутки ломозаготівникам, або ввести мораторій на експорт брухту і захистити національні економічні інтереси. Вибір очевидний, до того ж переробка брухту дає мінімум у чотири рази більше податків до бюджетів всіх рівнів, ніж його експорт.