13 грудня для поляків. А для українців?

13 грудня 1981 року була неділя. Родина моїх друзів Войтковских відпочивала у селі у передмісті Варшави і замість улюбленої передачі "Телеранок", на екранах телевізорів їхній син, 13 річний Славек, побачив генерала Ярузельського і дикторів у військовій формі. Вони читали декрет про впровадження воєнного стану.

"Ми пережили шок. І величезний страх. Батьки весь день розмірковували, чи взагалі повертатися до Варшави. Батько був членом віднині забороненої "Солідарності". Але вирішили таки повернутися. Оминали танки, при в’їзді до міста нас зупинили та ще й обшукали військові", – згадують очевидці.

На вулицях польських міст було мало автомобілів, але виїхали натомість танки і військові транспортери.

Владу в Польській Народній Республіці (ПНР) перейняла Військова рада національного порятунку на чолі з генералом Войцєхом Ярузельським. У ніч з 12-го на 13-те грудня 1981 року до дій на території усієї країни залучено 70 тисяч солдат Польського війська і 30 тисяч міліціонерів. У грудневу неділю, коли було відключено усі телефони в країні, люди переказували один одному страшну новину "війна!".

На зустріч "без краваток" з українськими журналістами колишній польський журналіст, а нині посол Польщі в Україні Ян Пєкло погодився у не простий день. Та й тема розмови не проста.

Вже не перший випадок, коли У 60- тисячному Перемишлі, всього у 12 км від українського кордону, зріє напруга на міжнаціональному ґрунті.
"Перемишль стає містом провокацій", – вважає посол Пєкло.

За його словами, Кремлю не так просто відкрито підтримувати російські настрої на території Польщі. Так само і в Україні їхні гасла не популярні зараз. Простіше посварити два сусідні народи між собою. Через непросту історію і фабрику фейків.

"По перше результатів розслід з приводу попереднього "інциденту з прапором" ми так і не отримали. І зараз фактично реакції не було. Не було з боку польських еліт чіткого сигналу Україні, що їх також ця ситуація турбує, вони переживають за двосторонні відносини", – вважає посол Маркіян Лубківський.

І якщо польський посол Пєкло стверджує, що стратегічно правильним є не реагувати на поодинокі провокації, український дипломат навпаки вважає тривожним знаком, відсутність реакції з боку польських еліт: "Цей інцидент вже зайшов у медіа простір, тому сенсу приховувати його не має. Навпаки, тим кому важливе майбутнє українсько-польських відносин, треба не приховувати подібні випадки, а реагувати на них", – переконаний Лубківський.

"Голосами декількох сильних, авторитетних політиків центр демонстрував регіонам, що слабких бити не можна. Що не бачити своїх власних помилок -лицемірно. Саме цієї волі зараз у Варшаві немає. Київ обурений, Варшава не діє, а Кремль все активніше користується ситуацією.", – пише головний редактор мультимедійного порталу українців у Польщі Ігор Ісаєв.

Яким буде життя у прикордонному місті після вигуку "СМЕРТЬ УКРАЇНЦЯМ"? Напруга росте. Між українцями і поляками – двома братніми народами, які пережили війні, етнічні чистки і запровадження воєнного стану. Одні у 1981 – му, інші за 10 років.

Підчас попереднього загострення міжнаціональної напруги втручалася якраз центральна влада з Варшави, одного разу приїздив сам папа Іоанн Павло ІІ.

Самі не впораємося?