Володимир Шульга

Проректор Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор історичних наук

Чотири листи фанери, або Як скоро полетимо за кордон

17 червня, 15:32

Україна поступово відновлює авіасполучення. З 15 червня набуло чинності чергове послаблення карантинних обмежень, яке стосується авіаперевезень та роботи аеропортів. А відтак – закордонні авіаперевізники можуть здійснювати рейси в Україну.

Реклама

Переконаний, що багато хто з вас чув від своїх знайомих, що знайомі їхніх знайомих вже придбали квитки і хочуть прилетіти в Україну в середині липня з Америки (Аргентини, Мексики, Тайланду, ОАЕ, Німеччимни, Італії, Іспанії, і т.д. – потрібне підкреслити).

Так, звісно, згідно з наступними умовами зняття карантинних обмежень, закордонні авіаперевізники можуть здійснювати рейси в Україну.

Ключове слово, друзі, – можуть. Бо вони-то можуть і здійснювати, а можуть і відмовитись, оскільки для цього (тобто відмови чи відтермінування) є не одна і навіть не дві резонні причини.

Пропоную розібратися у непростій ситуації. Адже насправді вона є показником загального стану.

Реклама

Україна не єдина, що готується до нового повітряного сезону: європейські авіакомпанії повільно "одужують". Однак це не означає, що за тиждень чи за три тижні можна буде збирати речі для подорожі у Європу.

Дорога до активізації повітряного руху буде довгою та важкою. Навіть для європейських міст. Але в Україні є додаткова проблема: ЄС не довіряє нашій статистиці по COVID-19. Тому Київ прирівнюють до небезпеки, як "русло пандемії", що вимагає спеціальних заходів безпеки європейських авіакомпаній і робить польоти в Україну менш цікавими.

Та і наші чиновники перестраховуються. Тобто МОЗ визначив правила перетину кордону України у зв’язку з відновленням авіасполучення з 15 червня. Зокрема, визначено перелік країн, які увійдуть до так званої "червоної" та "зеленої" зони.

До "червоної" зони будуть відноситись країни, де кількість хворих на COVID-19 на певну дату складає більше 40 осіб на 100 тис. населення. Громадяни, які прибувають із цих країн, повинні будуть проходити обов’язкову обсервацію або самоізоляцію.

Ви бачите десь у вищеописаній ситуації хоча б натяк на поняття "прибутковість" чи принаймні "вигода"? Питання, звісно, риторичне. Адже прибуток в авіаперевезеннях – то величезний "букет" із факторів, які дозволяють заробляти, навіть знизивши вартість квитків до абсурду.

Реклама

Не буду вдаватися в деталі, бо це конкретні схеми кожної з авіакомпаній. Але повірте: перші ж рейси за існуючими карантинними вимогами не можуть стати прибутковими в принципі, адже галузь понад три місяці сиділа на карантині, не заробляючи ані копійки. То яка в біса різниця: відновлювати авіасполучення з 15 червня, чи зачекати ще тиждень-другий, доки все не налагодиться остаточно. Принаймні з пасажирами. Адже вищезгадані "кольори" країн, пасажирів з яких або будуть, або не будуть відправляти на обсервацію – то умовна штука.

В тренді
Вчені закликали ВООЗ переглянути рекомендації щодо профілактики коронавірусу

Ну, скажімо, Словаччина – "зелена", а Угорщина "червона", чи навпаки. Але між країнами відкрите автобусне чи залізничне сполучення. І ось якийсь умовний Мацал Кошек зі Словаччини чи Угорщини хоче прилетіти до України на весілля друга. То кудою він полетить? З рідного "червоного" краю, ризикуючи потрапити в обсервацію, чи витратить півтори години на дорогу до сусідньої "зеленої" країни, пройшовши спрощений медогляд на кордоні, та прилетівши звідти?

Є і друге питання: а навіщо компаніям із "червоних" країн відкривати авіасполучення з Україною, наражаючи своїх клієнтів на гарантований ризик потрапляння в обсервацію?

Я не кажу, що політика міністерств охорони здоров’я в Україні чи за кордоном – неправильна. Зовсім ні. Я кажу про те, що відкриття авіасполучення – це лише констатація намірів.

Тим, хто не розуміє, чому не можна полетіти одразу, поясню з іншої точки зору.

Реклама

Авіаперевезення – це настільки ж прибутковий бізнес, наскільки і надзбитковий. Витрати на зарплатню, на пальне, оренда злітних смуг, обслуговування, платня інфраструктурі та персоналу аеропортів (аеропортовий збір) – це величезні витрати.

Окремим рядком тут стоїть амортизація, тобто витрати на ремонт літаків, адже посадка чи зліт за важких умов завдають неабиякої шкоди корпусам літаків. І це лише на перший погляд все просто. Насправді ж постійна діагностика та ліквідація невеликих пошкоджень – це безперервний процес. А сьогодні додалася ще одна шкала витрат: дезінфекційні санітарні засоби та забезпечення санітарних норм. А це теж "копієчка".

Якщо узагальнити, то авіакомпанії не можуть собі дозволити таку розкіш, як на 50% заповнений літак із вартістю квитків "курортного лоукоста". А якщо до ймовірних фінансових втрат приплюсувати репутаційні та інші ризики, з якими зіштовхуються авіаперевізники, то стає зрозумілим, чому переважна більшість закордонних авіаперевізників не спішить відновлювати рейси.

Що ж стосовно внутрішніх авіаперевезень, то тут, я переконаний, потрібно відновлювати, як то кажуть, "на повну". По-перше, це не небезпечніше, ніж потяги чи ті ж таки автобуси. По-друге, вітчизняним авіаперевізникам можна сформувати якусь програму підтримки на період витрат. А по-третє, – прискорити створення національного державного авіаперевізника, почавши шукати на роботу тих фахівців, котрі втратили роботу у авіакомпаніях під час карантину (а такі є).

То чи чекати на миттєвий запуск широкої мережі авіасполучення із закордоном найближчими днями? Ймовірніше за все – ні. Чи буде це зроблено через місяць? Цього ніхто не може спрогнозувати. Адже в авіаперевізників дуже фахові фінансові експерти, котрі прораховують кожну копійку. І вони, зокрема, не дивляться на те, де є "дірки" в польотних картах, а навпаки, які маршрути стають найпопулярнішими та приносять заробіток. А оскільки до непрогнозованих факторів цьогоріч може додатися ще й погода (наприклад, курорти заллє дощами та замете снігом, а норвезькі фйорди стануть популярнішими за єгипетські піраміди), – то дуже швидко буде переорієнтація.

Що можна порадити в даному випадку? А порада проста. Щоб не було, як в тому старому анекдоті про чотири листа фанери, які запропорнував закупити сторож збанкрутілого колгоспу, щоб зробити "єроплана" та полетіти до бісової матері, просто зайдіть в інтернет та подивіться, скільки чудових історико-культурних місць є в Україні та де ви ще не були і ніколи не збиралися, а дуже варто!

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти