"Контрабандистський лоукостер" України

Спіткає перманентне "дежавю" із українськими літаками, які використовуються контрабандистами для незаконного перетину кордонів та перевезення великих об’ємів контрабанди.

Ось вже кілька років поспіль щороку правоохоронці виявляють літаки, здебільшого це легкомоторні "Ан-2", завдяки яким контрабандисти возять цигарки з України до країн Європи, або ж із Білорусі до ЄС транзитом через Україну. Ось і нещодавно український легкомоторник "підняв на вуха" не лише угорських прикордонників, а й систему ППО НАТО у Європі.

Контрабанда – то справа правоохоронців. Я про інше. Уявіть собі на хвилинку, друзі, які масштаби авіаційної контрабанди насправді існують, якщо, як каже статистика, вдається відслідкувати лише десяту частину всієї контрабанди? Не буду стверджувати достеменно, але переконаний, що на озброєння контрабандистів стоїть цілий авіаційний парк. І ось тут виникає резонне питання: а звідки ж контрабандисти взяли ці літаки? І що цікавіше – хто ними керує? Адже керувати літаком, навіть таким, як "кукурузник", – то не те ж саме, що керувати автівкою. А тим більше вночі, коли здійснюються ці протиправні перельоти. Для цього потрібна не просто кваліфікація, а як мінімум значний пілотний стаж, наявність не лише фахового пілота, а й другого пілота-штурмана. Себто – повноцінного політного екіпажу зі значною фаховою підготовкою.

Я вже згадував про те, що, починаючи з минулого року, найгучнішим скандалом у Європі, пов’язаним із Україною, що обговорювався серед простих людей, були не корупційні якісь справи. А саме незаконний перетин українським літаком кордону з Європою та провезення мігрантів та контрабанди. Навіть не стільки контрабанди, скільки незаконної міграції, та ще й шляхом незаконного перетину кордону літаком. Адже це кардинально підриває безпекові засади багатьох європейських країн.

І схоже, що такі скандали не затихатимуть.

Проте повернуся до авіапарку контрабандистів.

За моїми даними зловмисники використовують авіатехніку, що стала непотрібною та "безхозною" після того, як в Україні було майже повністю зруйновано систему регіональних аеропортів. Пасажирські перевезення всередині областей та між областями просто зникли. І якщо з літаками Ан-24 та Ан-26 ще вигадали, що зробить (наприклад "вигідно" продати їх у країни третього світу), то з авіапарком Ан-2 все складніше. І це лише мова про регіональні аеропорти обласних центрів. Звісно, що новіші машини теж продали. Але далеко не всі. А були ж аеродроми в переважній більшості райцентрів, де окрім пасажирських, використовувались і вантажні Ан-2. А разом із цими літаками, що стали непотрібні, роботу втратили сотні високофахових пілотів.

І тому сьогоднішня ситуація із використанням легкомоторної авіації контрабандистами – це не виняток. Це – вершина того айсбергу авіаконтрабанди, що вже протягом багатьох років існує в Україні. Просто при глибокій, навіть кореневій корупції на кордоні та митниці, авіаконтрабанда процвітала та приносила величезні статки "кришувальникам". І я певен, приносить і досі.

Літаки, що стали непотрібні аеропортам, та пілоти, котрі вміють ними керувати, дуже швидко потрапили в тенета незаконного бізнесу. І я не беруся засуджувати цих людей, тобто пілотів. Адже всі вони вчилися, щоб пов’язати своє життя з авіацією, вони гідно працювали пілотами. І в одночасся стали безробітними. Комусь пощастило виїхати за кордон та влаштуватися там. Але переважна більшість пілотів зруйнованої майже вщент української цивільної малої авіації втратили свою улюблену роботу. Тому і вимушені були податися до зловмисників.

Мова наразі про те, що в Україні існує так би мовити "контрабандистський лоукостер", що працює на літаках вітчизняного виробництва, обслуговуючи інтереси українців та європейців (тією чи іншою мірою). Але все це – незаконно. І напевно що простим відродженням регіональних аеропортів цьому не зарадиш. Адже літати, скажімо, із Полтави до Хмельницького на "кукурузнику" сьогодні мало хто захоче. Оскільки є "Інтерсіті" та комфортабельні автобуси-лайнери.

"Що робити?" – спитаєте ви. Ото ж бо й воно, що насправді потрібно не знищувати саму авіаконтрабанду, як вид, тобто не зривати маківки. А шукати, кому вигідно та хто стоїть у її основ. Адже погодьтесь, щоб прокласти маршрут, обрати висоту польоту, польотні коридори та оминути радари, які фіксують недозволені та неліцензовані польоти – це робота аж ніяк не збіговиська дилетанів. Це ціла система підпільного авіаперевезення, що з об’єктивних причин пішла в тінь протизаконня. А тому і вирішувати цю проблему потрібно, починаючи з глибини, а не з простого затримання літаків та пілотів.

Можливо, друзі, я дещо гіперболізував, розмірковуючи про масштаби авіаконтрабанди. Але насправді ситуація саме так і виглядає. Оскільки система авіаційних перевезень – це куди складніша та багатогранніша річ, аніж здається. Навіть якщо ви переходите дорогу, то маєте враховувати безліч факторів, а політ літаком, нехай і легкомоторним, та ще й уночі через державний кордон – це дуже непросте завдання.

Безперечно, хочеться вірити, й вірю в те, що цю проблему буде вирішено і фахові пілоти зможуть повернутися в законне русло. Як варіант можна запропонувати створити із цього "контрабандистського лоукостера" розгалужену  законну систему доставки вантажів. Але для цього потрібен закон, що змусить контрабандистів вийти з тіні на вигідних умовах, отримати амністію і таке інше.

Коли це відбудеться і чи відбудеться взагалі – ось це вже питання зовсім іншого порядку.

Але я переконаний, що за бажання можна втілити в життя навіть, на перший погляд, абсолютно нереальні та амбіційні плани.