Як пандемія прискорила розвиток дронів

Переглядаючи інформацію річної давнини, щоб зрозуміти, на скільки змінився чи не змінився світ за рік пандемії та різного роду локдаунів, я зрозумів, що насправді деякі технології не просто гайнули вперед, а й вже реально перейшли з розряду експериментальних у практичні.

А все почалося з того, що я згадав про кумедне відео. Компанія Scania перед оголошенням пандемії випустила жартівливий ролик про майбутнє комерційного транспорту. У ньому 2 тисячі дронів перевозять по повітрю магістральний тягач S410, вагою в 40 тон. Відео виконане за допомогою комп'ютерної графіки. Але цю інтригу не розкривали до останнього.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але не все то є вигадкою, як здавалося. Адже технічно це дійсно можливо. Припустимо, що це дрони DJIGlobal, максимальна корисне навантаження яких становить 18,5 кг на один дрон. Використавши 2 000 літальних апаратів, можна підняти 37 000 кг. 18-колісний вантажний автомобіль зазвичай важить трохи більше 36 000.

І ось я почав шукати інформацію про розвиток технологій у БПЛА, що відбувся протягом року пандемії.

Виявилося, що за цей рік дрони та безпілотники стали чи не єдиною галуззю високих технологій, що отримала швидкий розвиток. І не лише вантажні дрони. Наприклад, безпілотне повітряне таксі EHang вже випробували в небі Китаю вже на початку цього року.

Але, наприклад, безпілотний літальний апарат сінгапурського стартапу F-drones доставив вантаж на судно Eastern Pacific Shipping ще на початку пандемії. І це був вантаж ліків та вітамінів, вагою у два кілограми. Згодим такі доставки на суда стали регулярними.

Просто уявіть собі: від доправлення пакунку з ліками до першого польоту безпілотного таксі – всього рік.

Звісно, розробка вищезгаданого дронів-таксі велася не рік, і були спроби його випробувати і раніше. А доправлення вантажів дронами – то теж давнішня історія. Але якщо глянути крізь синкретику всіх подій цього року, то сприймається саме так.

Але це не всі знакові новин стосовно розвитку безпілотників. Ось вам простий приклад такого розвитку: у Великій Британії до кінця року планують створити перший міський аеропорт для вантажних дронів та повітряних таксі.

Усвідомили?

Ще раз і детально: британський стартап Urban-Air Port в партнерстві з автомобільним гігантом Hyundai Motor планує до листопада 2021 року збудувати у місті Ковентрі, що в Англії, перший у світі міський аеропорт для повітряних таксі та вантажних дронів.

Тобто мова не просто про якісь поодинокі польоти таксі-дронів. І навіть не про кілька вантажних дронів на службі у якогось міста. А цілий аеропорт для повітряних таксі та вантажних дронів.

А аеропорт, друзі – це не просто летовище та ангар для запчастин. Це повноцінна інфраструктура. Передбачаю, що третина, якщо не половина всього "персоналу" – будуть роботи чи машини зі штучним інтелектом.

Ви, можливо, скажете, що звісно, китайські дрони-таксі, корейські вантажні дрони, Британія закупить, створить, і так далі…..

Проте все не зовсім так.

На початку місяця німецький стартап Volocopter заявив, що будує і тестує дрони вертикального зльоту і посадки, а аеротаксі будуть використовуватися в міських районах. Як очікується, дві моделі літаючих таксі компанії зможуть почати надавати свої послуги у містах вже через два роки.

"А що в Україні?", – спитаєте ви мене, можливо згадавши мені мої ж роздуми про розвиток авіації, з якої реально наразі розвивається лише Єдина авіаційна система МВС.

Відповім, що дійсно, до пасажирських дронів-таксі Україні далеко. Більше того, навіть те, що маємо та хочемо зробити – й те до пуття не розвивається, або ж не зрозуміло навіщо створюються міфи. Як от про нібито виготовлення на Одеському заводі гелікоптерів американських легендарних "Г’юї", які в самих США були зняті з виробництва ще чверть століття тому.

Як людина, котра має безпосереднє відношення до авіації, я був дещо спантеличений цією інформацією, тим більше, що база для навчання у Кременчуцькому льотному коледжі розрахована на підготовку пілотів для сучасних гелікоптерів. Наприклад Airbus Helicopters, якими вже оснащена та ще буде оснащуватись вищезгадана Єдина авіасистема МВС.

Але це зовсім інша тема і ми відволіклися.

То що ж в Україні з пасажирськими дронами-таксі чи принаймі вантажними дронами? Ще у 2015 році, під час проведення конференції iForum, компанія "Нова пошта" показала працюючий прототип дрона-листоноші, який може використовуватися для доставки малогабаритних вантажів клієнтам.

Наразі компанії з доставки товарів чи продуктів залюбки б почали використовувати дрони для вирішення питання "останньої милі", коли доставка невеликих вантажів до споживача невигідна за допомогою великогабаритного транспорту чи кур’єрів через затори чи складнощі рельєфу. А от дрон – це саме той вихід.

Проте нині основною перешкодою на шляху до активного комерційного використання дронів є не технічні, а законодавчі та різного роду регуляторні питання.

Проте я оптимістично дивлюся на можливості подолання перепон. Адже не у всіх країнах світу законодавство одразу дозволило чи дозволяє використання БПЛА. Але й там знайшлися ентузіасти, котрі не порушуючи законів, розробили свої системи і вони працюють. Те, що не заборонено – те дозволено.

Тому сподіваюся, що наші прогресивні діячі у цій сфері незабаром також заявлять про себе. Принаймні нехай це буде доправлення невеликих вантажів, але у великих масштабах та на прийнятно великій території.