Ахтем Чийгоз: "Доля у зрадників одна – Росія їх використовує і викидає"

Окупація Росією Криму та репресії щодо корінного народу півострова, кримських татар залишаються однією з найбільш злободенних тем ось вже п'ять років. Сайт "Сьогодні" поспілкувався із заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишнім політичним в'язнем РФ Ахтемом Чийгозом про використання окупаційною "владою" колаборантів і пропагандистській роботі Росії із Заходом.

- Комісар Ради Європи Дуня Міятович заявила про свої плани відвідати Крим. Ця поїздка зможе вплинути на рівень дотримання прав людини в Криму?

- По-перше, ця анонсована поїздка має підґрунтя. За допомогою цього візиту окупанти хочуть сторгуватися про повернення в ПАРЄ російської делегації. По-друге, ми самі наполягаємо на тому, щоб міжнародні місії, врешті-решт, виконали свої обов'язки з моніторингу безпеки проживання наших громадян в Криму. Це найголовніша і кричуща проблема на півострові.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ми щодня стикаємося не просто з якимись там, як окупанти намагаються представити, "процесуальними заходами". А з терористичним впливом на людей. Після якого жителі окупованого Криму – громадяни України – потрапляють до лікарень і гинуть. Інсульти, інфаркти, стреси, загострюються хронічні хвороби. Особливо сильно терор окупантів впливає на дітей, у яких терористи забирають до в'язниці батьків, братів, затримують матерів, сестер.

Так от, зважаючи на це, ми наполягаємо, щоб міжнародні місії увійшли до Криму. Але це має бути не "політичний туризм", не разові акції, а планомірна робота.

- Чи не може статися так, що Міятович під час візиту зустрінеться лише з тим, на кого вкажуть окупанти, а тому не отримає об'єктивної інформації?

- Поясню на прикладі. У 2016 році, коли я перебував під арештом в Криму, до мене приїжджав спецпредставник генсека Жерар Штудман. І його привели до мене в камеру з двома прокурорами, які мене посадили. І з перекладачем, якого надала йому російська прокуратура. Це що за місія така? Яка потім переходить у стадію виправдання російських терористів? Причому я бачив, що перекладають неправильно. Тому довелося жорстко це пред'явити прокурорам. І дуже серйозно і жорстко поговорити з самим Штудманом. До речі, він російською непогано розуміє.

Так ось: по-перше, такі місії повинні проводитися через Україну, узгоджуватися з українською владою. І, звичайно, як я вже говорив, вони повинні бути довгостроковими. "Політичний туризм", коли на один день можна організувати "танцюючих матрьошок", зібрати групу лизоблюдів, як це роблять для членів Європарламенту, які часто заїжджають туди в порушенні закону – не через Україну, – неприйнятний. Такі місії неефективні. Більш того, вони небезпечні з точки зору зниження уваги до Криму міжнародного співтовариства.

Тому візит Міятович, якщо він відбудеться, повинен бути узгоджений з Україною, базуватися на програмних цілях і, звичайно, добре підготовлений. Щоб окупантам не вдалося її обдурити. Це дуже важливо.

- З українською стороною або з представниками Меджлісу з офісу єврокомісара намагалися зв'язатися щодо допомоги в підготовці візиту?

- Поки ні.

- Якщо зв'яжуться, будете брати участь? Я маю на увазі надання інформації, допомога в організації зустрічей з жителями Криму?

- В організації візиту місії Штудман ми брали участь. Але він прямо сказав, що він поставлений в певні рамки і генсеком Ради Європи Турбйорном Ягландом, і Москвою.

Звичайно, ми прагнемо і хочемо, щоб міжнародні організації, міжнародне співтовариство отримували об'єктивну інформацію по Криму. Але важливо, щоб таке ж прагнення було і у міжнародних місій. Прикладом могла б служити протокольна місія, яка в 2015 році приїжджала з Туреччини. Вона дуже якісно і скрупульозно вивчила ситуацію. Росія спробувала впливати на них, але це не вийшло. І після правдивих, чесних, очевидних висновків цієї місії її більше на півострів не пускали.

- Нещодавно ви побували в Канаді, де були присутні, зокрема, на засіданні парламенту, в ході якого розглядалося питання про визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом. На жаль, відповідна резолюція не пройшла…

- Хотілося б докладніше пояснити цей момент. Наша поїздка готувалася в рамках 75-річчя депортації кримськотатарського народу. Планувався ряд зустрічей, церемонія підняття кримськотатарського прапора і таке інше. І тільки перед вильотом ми дізналися, що один з депутатів, ліберал Борис Вжесневський (канадський політик українського походження, – ред.), подав проект такої резолюції. При цьому зазначу, що, коли раніше консерватори вносили не резолюцію, а законопроект, ліберали його чомусь не підтримали.

По суті, ми були поставлені перед фактом. Ми говорили з цим депутатом, з його боку було багато емоцій, ініціативи. Але ми не зовсім були в курсі того, що резолюція, за канадським законодавством, на відміну від законопроектів, приймається одностайно. Коли ми прийшли на засідання, нашу групу всі депутати вітали стоячи, висловлюючи повагу. Але була одна обставина: Канада на порозі парламентських виборів. І конкуренція між двома великими партіями – лібералами і консерваторами – досягла апогею. І це, звичайно, вплинуло на результати голосування.

Крім того, не всі консерватори були ознайомлені з цією резолюцією. Швидше, цей документ був схожий на піар-хід окремого депутата, а не на підготовлене рішення. При такому розкладі сил і в таких обставинах він не міг бути ухвалений.

- Ви сказали, що раніше парламент Канади вже робив спробу визнати депортацію геноцидом. Тобто не можна виключати, що будуть ще спроби?

- Так. Травневе рішення в жодному разі не можна розцінювати як провал. Консерватори, з якими ми потім зустрічалися, запевнили, що вони готові підтримати саме законопроект. І це дуже добре. Тому що резолюція, згідно з канадськими законами, "вмирає" разом із завершенням терміну повноважень скликання. А закон діятиме постійно.

- Які держави ще можуть ухвалити аналогічні рішення?

- Ми маємо підтримку в усіх демократичних країнах. Але треба розуміти: ухвалення такого рішення – не дуже простий процес. Україна десятиліттями працювала, щоб Голодомор був визнаний геноцидом низкою країн. Що стосується депортації, то її визнали геноцидом в Латвії та Литві, і ми дуже вдячні цим державам за розуміння і об'єктивну оцінку. Зараз ми працюємо з Польщею, з Канадою. Отже це тільки початок.

- Не тільки представники Меджлісу і Курултаю проводять активну міжнародну роботу. Росія також активно діє на міжнародному рівні, намагаючись привернути думку на свій бік. В тому числі, використовуючи колаборантів з числа представників кримскотарского народу. За інформацією ЗМІ, Москва формує цілі делегації, які їздять по різних країнах і розповідають, як добре жити в російському Криму ...

- Ще до російської окупації ФСБ РФ і ГРУ РФ говорили у своїх звітах про неможливість звести контакти і домовитися з Меджлісом як найвпливовішою силою. Протягом багатьох років вкладалися гроші в певних маргіналів з метою дискредитації Меджлісу, розроблялися плани, програми. Але це не призвело до результату, якого прагнула Москва. Щойно сталася окупація, російська сторона заявила про недоговороздатність нашого народу.

Тому Кремль продовжив діяти своїми методами. Оголосили Меджліс екстремістською організацією. Заарештували мене як заступника голови Меджлісу, депортували двох наших лідерів – Мустафу Джемілєва та Рефата Чубарова, відкрили цілий ряд кримінальних справ проти керівництва і членів Меджлісу.

Після цього стали шукати колаборантів, підгодованих негідників. Знайшли. Але дуже мало – щоб їх перерахувати, вистачить пальців двох рук. Кримськотатарський народ відкинув зрадників. Є маса епізодів: коли хтось із колаборантів з'являвся на заходах або намагався зібрати якісь збори, їх опльовували і виганяли. Виганяли, навіть коли ті приходили на похорон – це крайня ступінь презирства. Ніхто не хоче бачити і спілкуватися зі зрадниками.

Росія намагалася переформатувати Курултай кримськотатарського народу – ця спроба провалилася. За нашими даними, з 250 членів делегації вони зуміли взяти підписи про участь тільки у 34. Ще й частина з цих людей підписалася тільки під погрозами і шантажем. У Меджлісі виявилося шість колаборантів. Вони виключені зараз з Меджлісу делегатами Курултаю і, головне, народом. Після того, як успіху в спробах переформатувати керівні виборні органи Кремль не досяг, вони почали створювати кишенькові організації. І призначати "лідерів народу".

Далі вони намагаються такого роду людей, які не користуються авторитетом серед народу, виводити на міжнародні майданчики. Але це теж не дає ефект. Тому що авторитет і позиції Меджлісу кримськотатарського народу і громадських організацій в світі міцні.

Внаслідок доля зрадників одна, вона визначена від самого початку. Росія їх використовує і викидає, як один відомий предмет. Так сталося вже не з одним колаборантом.

- Днями пройшла інформація, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова та російський омбудсмен Тетяна Москалькова домовилися про створення робочої групи щодо звільнення ув'язнених. Скільки, до речі, сьогодні кримських в'язнів совісті міститься в російських в'язницях і СІЗО?

- З урахуванням тих, кого заарештували днями, і разом з українськими моряками – 120 осіб. І ця цифра постійно зростає. Росія штучно створює ситуацію, що дозволяє використовувати людей як заручників. Для них люди – аргумент в переговорах, матеріал. І цей матеріал вони регулярно поповнюють. Ми маємо справу з державою-терористом, тому і бачимо такі методи. Для них немає поняття моралі, честі і навіть закону.

- Повертаючись до групи. Є шанс, що цього разу робота матиме позитивний ефект?

- Що стосується групи, то першим виникає питання: навіщо її створювати? Пам'ятайте вислів? "Якщо не хочеш вирішувати питання – створюй комісію". Яка робоча група, якщо вже була робоча група і стільки років ставилися всі можливі питання? І про кількість заарештованих, незаконно засуджених, зниклих без вісти, убитих. І про форми, механізми обміну. Все давно обговорено, і не одноразово, все давно відомо. Однак результат мізерний. Якщо в минулі роки ще вдавалося великі групи наших військовополонених звільняти, то потім процес призупинився. А Росія почала набирати нові групи заручників, причому вже відкрито, як в минулому році українських моряків в Азові. Регулярно заарештовують безневинних людей, незаконно кидають в катівні.

Так ось, щоб їх звільнити, ніякі робочі групи не потрібні. Росії просто потрібно випустити всіх наших заручників – і політичних, і військових, яких вона захопила на українській території, в порушення всіх моральних норм і міжнародного законодавства.

- Представники кримськотатарського народу на цих виборах Верховної Ради йдуть до парламенту за списками різних партій. Які першочергові завдання вирішуватимете в парламенті?

- Завдання, позиції і принципи у нас ті ж, що і у всіх патріотів країни. Це зміцнення України, звільнення Криму, відтворення територіальної цілісності держави, розвиток країни для перемоги над ворогом, входження до Європейського Союзу та Північноатлантичного блоку. І ще – не дати можливості реваншистам, які виступають за скасування досягнень останніх років, продати Росії Крим і Україну.

І ми не в різні політсили увійшли. Ми увійшли в ті політсили, які декларують і розділяють вищезгадані принципи. Сьогодні актуальність Криму в Україні і в світі висока, роль і позиції кримськотатарського народу в захисті територіальної цілісності України гідно оцінюють і в Україні, і в світі. Тому бажання мати в своїх лавах людей, які борються за цілісність України, за основоположні права і свободи, в принципі, зрозуміло.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що США і Європа вимагають від Росії припинити затримання кримських татар.