Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Що змінить закон про реінтеграцію Донбасу

23 лютого 2018, 07:00

Ілля Требор

На Україну не подадуть до суду, а свідоцтва про смерть визнають

Фото: AFP

Фото: AFP

Реклама

Скандальний закон про реінтеграцію підписаний, і тепер на Донбас чекають зміни. Що прийде на зміну антитерористичній операції, хто керуватиме новим штабом, як зміни торкнуться мирних жителів – з'ясувала "Сегодня".

Ворог і окупанти

У підписаному документі є два ключових нововведення. Перше – РФ на рівні закону визнається країною-агресором і країною-окупантом. Друге – в Україні закінчується антитерористична операція, а замість неї Україна "вживає заходів щодо забезпечення нацбезпеки і оборони, а також стримування і відсічі російської збройної агресії".

"Антитерористична операція зіграла вкрай важливу роль на першому етапі відсічі агресору, – заявив Порошенко перед тим, як підписав закон. – Більш того, в її рамках вдалося звільнити понад дві третини окупованого Донбасу. Ми можемо констатувати, що пряме вторгнення підрозділів РФ стало на заваді повного і успішному завершенню АТО. Якби у нас не було регулярних підрозділів армії, які перетнули кордон і напали на вимотану українську армію, сумнівів в ефективності і завершення операції у мене немає"".

Що замість АТО

Замість штабу АТО за ситуацію на фронті тепер відповідатиме Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, якому підпорядковуватимуться силовики і військові, які працюють на Донбасі. Це нововведення військові експерти зустріли добре, оскільки центром військових операцій керуватимуть кадрові військові зі спеціальною освітою (керівництвом штабу АТО займалося СБУ. – Авт.). Командувача об'єднаними силами призначатиме президент.

"Провідна роль у відсічі агресії лягає на плечі ЗСУ. І я в найкоротші терміни чекаю пропозицій про зміну формату. Прошу запропонувати мені кандидатуру командувача, подати пропозиції щодо оперативного штабу та інших складових оборони", – додав гарант, пояснюючи, чого очікує від Генштабу.

Нарешті, бойовики визнаються законом "представниками окупаційних адміністрацій РФ", а українські заручники – військовополоненими.

Готовність

За словами політексперта Руслана Бортника, потрібно прийняти ще кількадесят документів для повноцінної роботи закону.

"Наприклад, деталізації потребує новий режим, який приходить на зміну АТО – він поки згадується тільки в цьому документі і більше ніде", – говорить він.

За словами експерта, людей на окупованих територіях поки торкнуться тільки два положення документа. По-перше, вони більше не зможуть подавати до суду на Україну (таких позовів зараз близько 3 тис.) через положення про те, що Україна не несе відповідальності за дії окупантів. По-друге – визнаватимуться документи, що підтверджують факт народження або смерті людини на окупованих територіях.

А ось на думку політолога Володимира Фесенка, називати цей документ законом про реінтеграцію буде невірно.

"Закон створює передумови для деокупації. А це станеться, коли сама Україна буде готова до цього економічно, політично і у військовому аспекті", – резюмує він.

"Істерика в РФ викликана відсутністю реакції Заходу"

На підписання президентом закону про реінтеграцію Донбасу вже відреагували в Кремлі. Так, голова місії РФ при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив, що документ нібито суперечить Мінським домовленостям.

"Підписавши закон про реінтеграцію Донбасу, Петро Порошенко підтвердив націленість Києва на силове вирішення конфлікту", – додав Лукашевич.

Російські політики також висловилися в схожому ключі.

За словами політолога Сергія Тарана, таку нервову позицію росіян можна пояснити відсутністю реакції на підписання закону наших західних партнерів.

"Після прийняття документа у РФ було два варіанти дій: відхрещуватися від статусу агресора або чекати різкої реакції міжнародного співтовариства, що Україна вийшла з Мінських угод. Але цього не сталося. Тому РФ реагує зараз скоріше не на саме підписання цього закону, а на те, що Захід, по суті, підтримав цей процес з боку України. Але якби цей закон з'явився 2014 або 2015 років, то я не впевнений, що його б так спокійно прийняли наші партнери", – зазначив він.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...