Що чекає Україну після паризьких терактів і чому Москві "не відмахнутися" від Києва: думка експертів

Через теракти у Франції Україна переносить свій інвестиційний форум, а експерти кажуть, що українське питання переходить на другий план в міжнародному порядку денному.

У середу, 18 листопада, в Парижі повинен був відбутися Французько-український інвестиційний форум за участю прем'єр-міністрів двох країн Мануеля Вальсу і Арсенія Яценюка. Однак у зв'язку з трагічними подіями внаслідок терористичних атак в Парижі Україна і Франція прийняли спільне рішення перенести цей захід.

У МЗС України повідомляють, що нова дата (на початку 2016 року) буде визначена в найближчі тижні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Раніше Яценюк заявляв, що головна мета конференції – презентація інвестиційного потенціалу України. "Два базові елементи економічного співробітництва України та Франції – це інвестиції в енергетику і інвестиції в аграрний сектор", – підкреслив прем'єр. Крім того, за його словами, Франція готова взяти активну участь у приватизації об'єктів української державної власності.

У той же час експерти, не бачать великої трагедії в перенесенні форуму, оскільки головне – це інвестиційний клімат в країні, а з цим в Україні поки не все в порядку.

"Такий форум – це можливість для багатьох зацікавлених бізнесменів презентувати країну та її можливості для співпраці. Але потім бізнесмени мають справу з реаліями: законодавством, адміністративною роботою органів влади країни. Якщо при роботі з державою вони зустрічаються з великою кількістю проблем, як зараз в Україні, то зрозуміло, що така співпраця не відбувається. Одне це сам форум, а інше – це реальна робота на території країни", – сказав Сегодня.ua голова Комітету економістів України Андрій Новак.

За його словами, про те, наскільки сприятливий бізнес-клімат в країні можна судити за прямими іноземними інвестиціями. "Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну за всі роки – такий, як в сусідню Польщу заходить щорічно. Я маю на увазі справжні прямі іноземні інвестиції, а не реінвестиції своїх же капіталів через офшори", – сказав він.

Саміту з клімату в Парижі бути, а зустріч Порошенка і Путіна поки під питанням

Незважаючи на теракти, що сталися у французькій столиці, в Парижі пройде багатотисячна конференція ООН з клімату.

Як повідомив глава МЗС Франції Лоран Фабіус, конференція буде проведена в заплановані терміни (з 30 листопада по 11 грудня), але з підвищеними заходами безпеки.

Як відомо, саме на паризькій конференції очікується ухвалення нової глобальної угоди щодо обмеження викидів парникових газів усіма країнами світу. Документ прийде на зміну Кіотському протоколу, термін дії другого періоду якого закінчується в 2020 році. Очікується, що на конференцію приїдуть близько 40 тис. делегатів, включаючи спостерігачів і журналістів, у тому числі 127 глав держав. Свою присутність вже підтвердили президент США Барак Обама, голова КНР Сі Цзіньпін, канцлер ФРН Ангела Меркель, президент РФ Володимир Путін, а також президент України Петро Порошенко.

На думку експертів, на полях саміту може пройти зустріч президентів України і Росії, але носити вона буде неофіційний характер.

"Це зараз модно – зустрічі на полях, а, може, буде окрема зустріч – посередники Франція і Німеччина можуть виступити в ролі організаторів цієї зустрічі. Може бути зустріч на чотирьох. А може бути зустріч, скажімо на полях тет-а-тет. Хоча зустріч тет-а-тет під великим питанням. Оскільки це неминуче викличе питання. Підозри: про що говорили без свідків? Для Порошенко зустріч тет-а-тет була б дуже ризикованою", – сказав Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

За його словами, сторонам є що обговорити. "Ситуація на Сході України потребує обговорення і треба шукати варіанти, як не допустити нову ескалацію конфлікту", – додав він.

Голова центру "Третій сектор", у свою чергу, зазначив, що зустріч, якщо і відбудеться, матиме неофіційний характер і крім Донбасі на ній можуть обговорити питання реструктуризації боргу. "Ми бачимо, що РФ пішла на поступки в цьому питанні (реструктуризації боргу)", – сказав він Сегодня.ua.

Чи так важливий Париж

Відзначимо, Франція досить часто використовувалася, як переговорна майданчик для України. Саме в Нормандії в червні 2014 року пройшли перші переговори в "нормандському форматі" (Україна, Росія, Німеччина і Франція) по Донбасу.

У самому Парижі пройшло чотири зустрічі в "нормандському форматі", одна з яких (2 жовтня 2015 року) – на рівні глав держав.

У той же час, експерти відзначають, що саме місце переговорів не настільки важливо для кінцевого результату.

"У нас зациклюються на місцях і форматах, але справа не в цьому. Там, де є можливість – там переговори йдуть. Головне, щоб не в Москві, а Нью-Йорк, Париж – неважливо. Треба вирішувати проблеми, а не гратися в місця проведення", – вважає Володимир Фесенко. Він також додав, що, як прищепило, для переговорів шукають нейтральні площадки або використовують великі міжнародні саміти.

Подібної думки дотримується і Андрій Золотарьов. "Головне не місце, а люди", – сказав він.

Україна відходить на другий план, але з порядку денного не випадає

Експерти також сходяться на думці, що в цей час Україна відсувається на другий план в міжнародному порядку денному.

"Український питання не пішов з міжнародного порядку денного, але він об'єктивно відійшов на другий план ще до терактів у Парижі, це пов'язано з цілим рядом причин. Дві головні причини: міграційний криза в Європі і затишшя на Сході України. Природно звертали увагу на більш гострі проблеми. Теракти посилили увагу до проблеми міжнародного тероризму. Але українське питання не забули і не можуть забути. І в РФ і в США підтвердили, що під час короткої зустрічі Обами і Путіна українське питання обговорювалося", – зазначає Володимир Фесенко.

При цьому експерт відзначив, що українська тема залишається значущою. "Це вони (росіяни) грають, що Сирія на першому плані, а Україна давайте відсунемо сторону. Але так не виходить оскільки є ряд проблемних питань. Перше, це конфлікт на Сході. Це довгограючий конфлікт, і він не буде дозволений в найближчі місяці. А може навіть і роки. Плюс є проблема економічних відносин – ЗВТ України та ЄС, є проблема боргу, є проблема газу тощо", – сказав він.

При цьому, як зазначає Андрій Золотарьов, Україна йде після паризький терактів випадає з інформаційної порядку денного Європи. "Крім того очевидна проблема розчарування в здібностях України провести реформи, перемогти корупцію і кардинально змінити ситуацію", – сказав він.

Однак позиція ЄС щодо України, в тому числі, в питанні санкцій навряд чи зміниться, вважає експерт. "Там не прийнято розгортати позицію на 180 градусів. Позиція залишиться незмінною, просто українського питання будуть приділяти менше уваги", – прогнозує він.

При цьому експерти відзначають, що в ЄС не проводять паралелі між терористами ІД і бойовиками на Донбасі. Ми сприймаємо війну на Донбасі, як прояв тероризму, але в Європі не всі це так сприймають. У минулому році, коли сталася катастрофа малазійського "Боїнга", це сприйняли як теракт. Але домінуюча оцінка в ЄС конфлікту на Сході України – конфлікт і регіональний, і міжнародний. З одного боку конфлікт всередині однієї країни, з іншого боку – протистояння України і РФ", – пояснив Володимир Фесенко.

Тому, як зазначає Андрій Золотарьов, чекати посилення позиції ЄС по бойовиках на Донбасі не варто. "Хрестовий похід" проти "ДНР/ЛНР" в ЄС ніхто оголошувати не збирається. Вимагатимуть від РФ прибрати війська – тих військовослужбовців, яких вона називає добровольцями, припинити постачання озброєнь, але якихось більш масштабних дій і рішень не буде", – сказав він.