Донбас в очікуванні "прориву" на переговорах: що принесуть Мінськ і Париж

Цього тижня в Мінську і Парижі пройдуть переговори по Донбасу, на яких, можливо, будуть досягнуті конкретні домовленості в рамках процесу мирного врегулювання конфлікту. Але, як припускаю експерти, всі ці домовленості глобальних проривів в процес мирного врегулювання не принесуть, оскільки ключові причини конфлікту залишаються поки не дозволеними.

Так, 2 березня в Мінську відбудеться засідання Контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі. Очікується, що на цій зустрічі будуть підписані дві нових угоди. Про це, зокрема, повідомив представник президента РФ в контактній групі, постійний член Ради безпеки РФ Борис Гризлов за підсумками переговорів сторін 24 лютого.

За його словами, перша угода стосується позначення і обмеження зон, де розмінування ще не пройшло. Друга угода – про заборону навчальних стрільб в 15-кілометровій зоні від лінії розмежування. "На контактній групі обговорювалося також і питання розмінування територій та інфраструктурних об'єктів на лінії поділу", – додав він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А прес-секретар представника України в групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер за підсумками зустрічі заявила, що "Україна пропонує, щоб питаннями розмінування в т.зв. сірій зоні зайнялися експерти однієї з міжнародних гуманітарних організацій, а саме – взяли на себе маркування замінованих ділянок".

При цьому вона підкреслила, що постійні обстріли, які відбуваються на лінії розмежування сторін, не дозволяють фахівцям повноцінно працювати над розмінуванням.

За інформацією ЗМІ, сторонам попередньо вдалося домогтися прогресу в узгодженні цих проектів, і ймовірність їх підписання 2 березня досить висока.

24 лютого також повідомлялося, що українські військові повністю відновили контроль над Широкиним. За словами прес-офіцера сектора "М" Олександра Кіндсфатера, зараз проводяться заходи з розмінування території та ліквідації вибухонебезпечних предметів. "Йдучи, бойовики замінували практично кожен будинок. Поставили десятки розтяжок, мін, пасток. Мета терористів, мабуть, завдати максимальної шкоди військовослужбовцям української армії і мирному населенню, яке захоче повернутися в свої будинки", – розповів він.

При цьому українські військові повідомляють не тільки про обстріл з боку бойовиків, а й про спроби останніх штурмувати позиції ЗСУ на різних ділянках лінії зіткнення.

А генсек ОБСЄ Ламберто Заньєр в п'ятницю, 26 лютого, заявив, що режим припинення вогню на сході України стає все менш стабільним. "Зараз градус, кількість порушень в деяких районах зростає. Це вже більш ніж порушення – це перестрілки з застосуванням важкого озброєння", – заявив він.

Кучма і Гризлов. Фото: bykvu.com

Що чекати від зустрічі в Мінську

На такому тлі складно з упевненістю говорити, чи будуть підписані анонсовані угоди, але навіть якщо їх підпишуть, це навряд чи кардинально змінити ситуацію, вважають експерти.

"Це лише невеликі заходи щодо зниження напруження. І розмінування, і вчення, які проводяться біля лінії розмежування, викликають в іншої сторони напруження. Це не такі важливі речі", – пояснює Сегодня.ua експерт з міжнародних питань Олександр Палій.

Це буде просто означати, що переговори рухаються, але це не знімає більш нагальної проблеми, зазначає заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. "У мінських угодах, як би там не писали, є чітке визначення, що таке перемир'я, і коли воно закінчується. Цей пункт РФ виконати не може, а все інше – похідне від цього", – сказав він Сегодня.ua.

Але все ж зацікавленість у РФ знизити градус кипіння на Донбасі є, вважає директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець. "Гризлов – це, умовно кажучи, "голуб миру", на тлі попередніх московських кураторів зокрема того ж Суркова, який займався проектом "Новоросія", і який був благополучно похований. Там, де з'являється Гризлов як переговорної одиниці, там практично завжди йшло або до заморожування конфлікту, або були спроби якогось мирного вирішення", – пояснив він Сегодня.ua.

Продовження переговорів в Парижі

На наступний день після зустрічі в Мінську в Парижі пройде зустріч міністрів закордонних справ країн-учасниць "нормандської четвірки".

Як очікується, одним з ключових питань на цій зустрічі буде проведення виборів на Донбасі. Про це, зокрема, йшлося на спільній прес-конференції глав МЗС Франції, Німеччини та України Жана-Марка Еро, Франка-Вальтера Штайнмаєра і Павла Клімкіна в Києві 23 лютого.

"Обговорили, яким чином досягти безпеки... Яким чином можна посилити міжнародну присутність, міжнародний компонент з тим, щоб провести підготовку до виборів. Друге – це так звані модальності виборів – за якими правилами повинні відбудуться вибори на Донбасі", – заявив тоді Павло Клімкін.

А Франк-Вальтер Штайнмаєр сказав, що сподівається на прорив у переговорах з врегулювання на Донбасі під час зустрічі міністрів закордонних справ у "нормандському форматі". "Я думаю, що під час нашої зустрічі в Парижі ми досягнемо деяких необхідних компромісів, домовимося про спільну позицію і зможемо подолати всі "рови", які нас ще розділяють", – сказав він.

Разом з тим експерти закликають не чекати реально проривних рішень і на цій зустрічі.

"Поки кордон знаходятися не в наших руках, всі ці розмови мають гіпотетичний характер", – пояснює Олексій Голобуцький.

Дійсно, організувати вибори в умовах, коли на Донбасі перебувають озброєні росіяни, нереалістично, але в Європі це, на жаль, не всі розуміють, або ж не хочуть зрозуміти, зазначає Олександр Палій. "Деякі просто хочуть перегорнути цю сторінку повернуться до економічних відносин з росіянам і т.д." – Сказав він.

Але при цьому від України ніхто і не вимагає негайного проведення виборів, більш того і питання про надання "особливого статусу" Донбасу на Заході вирішили відкласти на потім, зазначає Тарас Березовець.

"Ключові вимоги з України знято: ніхто вже не вимагає від Києва негайного проведення виборів на цих територіях, ніхто не вимагає негайного внесення змін до Конституції. Всі прийняли, що це буде такий повільний процес, тому що сьогодні немає підтримки українського суспільства. Більш того неформально українська сторона погрожує (з такою ініціативою можуть виступити громадськості, і Київ змушений буде піти на такий крок) проведенням референдуму про те, чи потрібен Україні Донбас. З цієї точки зору наші європейські партнери трошки заспокоїлися", – пояснив Тарас Березовець.

Більш того, на його думку, на зустрічі буде також обговорюватися питання про продовження санкцій проти РФ. Саме в контексті майбутньої зустрічі днями міністр фінансів США Джейкоб Лью заявив про необхідність зберігати списку санкцій тиск на Росію до того часу, поки не будуть виконані мінські домовленості, вважає Тарас Березовець.

При цьому як зазначають експерти, головна проблема, в яку впираються як переговори Контактної групи, так і переговори в "нормандському форматі" – це виведення російських військ, бойовиків і техніки з території Донбасу та передача контролю над кордоном українській стороні. "Набагато важливіше якби РФ виконала цей пункт мінських угод", – зазначає Олександр Палій.

Саме від цього і залежить реальний прорив в процесі мирного врегулювання, додає Тарас Березовець. "Поки Путін на це не йде. Якщо буде звільнена межа, тоді можливий і прорив в переговорах", – сказав він.

І поки РФ робить все для того, щоб в України, як сильної незалежної держави не було ніяких шансів, вважає Олексій Голобуцький. "І з цієї мети РФ треба дивитися на всі інші цілі", – сказав він.

А головна мета росіян зараз, як вважає Тарас Березовець, – це повернути Україні Донбас, але тільки на своїх умовах. "Для росіян сьогодні найважливіше – за всяку ціну спихнути ці території Донбасу Україні. Але при цьому вони хочуть неодмінно провести незаконні вибори на цій території, щоб легалізувати представників бойовиків", – сказав він.

Як відомо, нещодавно в ряді ЗМІ з'явилася інформація, що минулого тижня Донецьк і Луганськ відвідував помічник президента РФ Владислав Сурков. Цю інформації підтверджували і українські спецслужби. За підсумками поїздки, за даними української розвідки, керівництво Росії прийняло ряд кадрових рішень по керівництву т.зв. "ДНР"/"ЛНР". Його візит також пов'язаний з підготовкою виборів, повідомили в СБУ.

У ряді Россмо з'явилися повідомлення з посиланням на високопоставлених джерел в Москві, про те, що РФ в умовах західних санкцій готуватися до довгого заморожування конфлікту на Донбасі, можливо за "придністровськиим сценарієм".

Такий варіант теж можливий, але як в результаті буде розвиватися ситуація, сьогодні сказати дуже складно, зазначають експерти.