Верховна Рада усуне перепони до підписання закону про мову в середині травня. Про це заявив глава парламенту. За його словами, проекти постанов щодо скасування мовного закону відхилять. Їх надійшло аж чотири, при тому, що голосування відбулося лише в четвер. "Сьогодні" в ексклюзивному інтерв'ю розпитали у спікера Андрія Парубія про мовні новації та особливості їх прийняття.
- Андрію Володимировичу, яка основна мета прийнятия закону про мову і які проблеми він повинен вирішити?
- Насамперед треба зазначити, що в українському законодавстві утворився вакуум в питанні державної мови. Після того, як Конституційний суд скасував закон Колесніченка-Ківалова, у нас фактично сфера застосування мови виявилася без законодавчого врегулювання. Пряма норма Конституції, яка передбачає, що українська мова є державною, не мала механізмів імплементації. І, власне, закон України про застосування української мови і мав на меті зняти будь-які протиріччя, щоб не було ніяких спекуляцій, щоб через непорозуміння не виникало ніяких конфліктів. Щоб законом була повністю врегульована сфера використання української мови.
Крім того, ми знаємо і наскільки цей закон є важливим в розумінні безпеки і гуманітарного розвитку. Протягом 400 років 120 разів українську мову забороняли різними способами. І фактично цей закон дає можливість створити цілу мережу заохочувальних заходів для вивчення всіма громадянами України української мови.
Зокрема, в законі передбачено – і заохочувати, і давати можливість всім громадянам України безкоштовно вчити українську мову. Обов'язкове значення він має для державних чиновників. Але він не втручається у приватну сферу і у релігійну сферу.
Цей закон, навпаки, є об'єднуючим, тому що він знімає будь-які спекуляції і сприяє розвитку вивчення української мови. Я нагадаю: коли ми приймали рішення про дублювання фільмів на українську мову, в суспільстві була тривога. А потім всі аплодували, коли бачили просто неперевершені переклади на українську мову світових фільмів. Коли ми вводили квоти, теж багато хто турбувався і думав, що будуть труднощі. Але потім ми побачили, як десятки і сотні нових груп, нових виконавців з'явилися на нашому радіо і телебаченні, і все суспільство аплодувало. І я впевнений, що так буде і з законом про мову. Він дасть лише ще більше можливостей для розвитку творчості, для наших художників, для розвитку української культури, українського кіно, яке знову сьогодні знаходиться на етапі великого відродження. І тому я переконаний: мова об'єднує. І цей закон буде ще одним етапом для об'єднання всіх українців від Сходу до Заходу і від Півночі до Півдня.
- А що конкретно впроваджує закон?
- Там є ряд дуже конкретних норм, які передбачають необхідність знання української мови, зокрема, всіма державними службовцями. І це зрозуміло. Тому що якщо державний службовець не володіє державною мовою, він не може повноцінно надавати послуги, коли до нього звертається хтось із громадян України.
Передбачається, що кожен, хто хоче отримати громадянство України, повинен отримати сертифікат і пройти безкоштовний іспит на знання української мови. Передбачається 90% для використання української мови на українських телеканалах. Передбачається, що в кожній точці продажу – будь то книжковий магазин чи кіоск – має бути, як мінімум, 50% літератури українською мовою. Фактично мова йде про захист української мови, про захист української продукції. І в жодній мірі не про применшення будь-якої іншої мови або корінних народів, або національних меншин.
Хочу особливо підкреслити – це закон про захист української мови. Згідно з українським законодавством, є окремий закон про мову національних меншин, а цей закон – про розвиток, функціонування української мови.
- Тобто примусової українізації ніхто проводити не буде?
- Фактично багато з цих норм, зокрема, про те, що державні чиновники повинні знати українську мову, передбачені і в багатьох чинних законах. Даний закон підсумував все, що є, новації в різному законодавчому полі. Крім того, ми використовували кращу практику інших європейських країн – наприклад, Франції: вони мають закон про мову, так само, як Україна, як і багато інших європейських країн, наші сусіди, Польща, Литва, Латвія. І ми дуже багато запозичень, власне, взяли з тих законів, які є в країнах Європейського Союзу, і імплементували ці норми в українське законодавство.
- Але частина депутатів заявила, що закон про мову несе ризики розколу суспільства. Чому ви впевнені, що ризиків немає?
- Тому що я переконаний, що саме ці депутати завжди займали позицію проти української мови і весь час були прихильниками, зокрема, позиції Росії з цього приводу. До речі, нагадаю для них, що рік тому в Російській Федерації теж був прийнятий закон про мову. Але набагато жорсткіший – не порівняти з тим, який є в Україні. Тобто якщо Україна спиралася на європейські зразки, то є багато відмінностей між українським і російським законом, власне, питання європейськості.
Для мене немає ніяких сумнівів, і весь досвід, про який я говорив, це підтверджує – і досвід дублювання, і досвід поширення українського кіно і української пісні – мова об'єднує. Крім того, мова – це важливий аспект безпеки і оборони. Це важливий аспект гуманітарного та інформаційного захисту України. І в даному випадку, підтримуючи українську мову, розвиваючи її, ми будуємо фундамент української держави. Ніхто не буде цим займатися, крім самої держави Україна. І тільки Україна як держава має і обов'язок, і завдання максимально розвивати і сприяти розвитку української мови.
- Але як уникнути суперечок на мовному ґрунті?
- Я думаю, що ці спекуляції були і будуть. Але з прийняттям кожного закону їх стає все менше. І ви запитували, як йшла робота з фракціями, наскільки просто або непросто було знайти голоси. Звичайно, на початку були дискусії, тому що закон досить об'ємний. І по кожній з позицій відбувалися певні узгодження і пошук компромісів. Але врешті-решт більшість фракцій парламенту, прочитавши закон і його кінцеву редакцію, публічно заявили, що підтримують закон.
Глава "Народного фронту" Арсеній Яценюк заявив це на з'їзді, голова Блоку Петра Порошенка Петро Порошенко заявив це публічно. "Самопоміч" є давнім прихильником даного законопроекту, Радикальна партія, "Батьківщина", група "Воля народу". Тобто 5 фракцій і одна група – це більшість груп і фракцій в парламенті – ще напередодні прийняття закону публічно заявили про те, що вони його підтримують.
Звичайно, були хвилювання, я не буду цього приховувати, величезні сили вкладалися певними штабами, щоб депутати в той день не прийшли в зал, щоб депутати в той день були відсутні або не проголосували. І тому я, як голова ВР, перевів цей процес в публічну площину: я наперед повідомив, в який день і в який час відбудеться голосування. Я оголосив, що це буде в Чистий четвер, о 11 годині, щоб ніхто потім не міг сказати, що він не знав і тому його не було в залі. І, власне, завдяки переведенню в публічну площину і завдяки інформуванню всіх народних депутатів – а дуже багатьох я особисто обдзвонив і сказав, щоб вони обов'язково були в той день і в ту годину – нам вдалося максимально мобілізуватися: в Чистий четвер був повний зал ВР, урочиста атмосфера.
Я, до речі, нагадаю, як приймали закон Колесніченка-Ківалова – з бойовиками і з бійками в залі. Тут – по-європейськи, демократично, з багатьма тисячами людей на вулицях, які підтримують цей закон, в присутності Філарета, колишнього президента Ющенка. Закон був прийнятий. 278 голосів. Майже конституційна більшість. І це демонструє, що цей закон навпаки об'єднав більшість фракцій в парламенті і об'єднав суспільство. І я впевнений, що ніякі спекуляції з цього приводу не матимуть жодних перспектив.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми