ЄС оцінив реформи в Україні: задоволені іспитами для суддів, але нарікають на земельний мораторій

Верховний голова Євросоюзу із закордонних справ Федеріка Могеріні назвала реформи останніх двох років в Україні "безпрецедентними". У доповіді, який вона представила у вівторок, керівництво співдружності похвалило реєстр електронних декларацій і успіхи в стабілізації економіки, але дало негативну оцінку мораторію на продаж землі, а також проблемам з приватизацією. "Сегодня" проаналізувала документ і виділила з нього основні тези.

ПОХВАЛА. "Україна за останні два роки зробила великі кроки при дуже важких обставинах", – заявила Федеріка Могеріні. У свою чергу, єврокомісар Йоханнес Хан підкреслив, що зміни вже дають результати, і пообіцяв подальшу підтримку ЄС. У самій доповіді європейське співтовариство хвалить економіку нашої країни, що стабілізувалася, – після падіння на 16% ВВП 2016 року показав 2-відсоткове зростання. Позитивно оцінили і уповільнення інфляції, стабілізацію гривні, а також збільшення обсягів торгівлі з ЄС – якщо з жовтня 2014 року по вересень 2015 року частка експорту до країн Європи становила 33,5% від усього обсягу, то зараз цей показник зріс до 41%. Окремий "плюс" заслужив процес децентралізації в Україні – на сьогодні 184 територіальні громади вже об'єдналися, і ще тисяча чекає своєї черги. "Це призвело до зростання доходів місцевих бюджетів і підвищення конкурентоспроможності регіонів", – йдеться в доповіді. Не обійшли стороною наші західні партнери і запуск реєстру електронних декларацій, надихнувшись 100 тис. поданих звітів. Нарешті, позитивну оцінку вони дали реформі правосуддя в загальному і переатестації судового корпусу – зокрема. Нагадаємо, суддям необхідно було довести свою профпридатність на спецекзаменах.

НЕГАТИВ. Серед нарікань Євросоюзу виявився мораторій на продаж землі, який український парламент продовжив до 1 січня 2018 року. Але незважаючи на те, що загалом децентралізацію чиновники ЄС оцінили позитивно, у них залишилися претензії до конституційних правок з цього питання – прийняті в серпні минулого року, вони досі не пройшли друге читання. До слова, це не єдина претензія до Верховної Ради. Євроспівдружність засудила ухвалений в лютому 2016 року закон про так звану "партійну диктатуру". Нагадаємо, що закон дозволяє партіям за рішенням з'їзду виключати кандидатів зі свого виборчого списку вже після виборів. "Ця норма постфактум порушує права виборців", – наголошується в документі. Негативну оцінку викликала і приватизація в Україні – незважаючи на те, що парламент і уряд намагаються розширювати списки держпідприємств, які можна передати до приватних рук, жодного "довгограючого проекту" вони поки що так і не завершили. Нарешті, Федеріка Могеріні засудила правову і судову непередбачуваність в Україні. Ці проблеми, на думку експертів з ЄС, відлякують інвесторів від нашої країни.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Експерти: потрібно міняти відразу все

Політексперт Вадим Карасьов вважає, що подвійна позиція ЄС щодо деяких питань (наприклад, децентралізації) викликана тим, що галузевих реформ в країні не може бути. "Реформи повинні йти широким фронтом. Якщо не буде інституційних інструментів, пенсійних фондів, куди можна покласти гроші, то ті гроші, які отримують місцеві ради за рахунок децентралізації, просто лежатимуть на рахунках. І тут мене не міняй систему, люди на місцях не знатимуть, як витратити ці кошти без чітких механізмів", – говорить він. При цьому політолог Володимир Фесенко наполягає: те, чого вдалося досягти, перевершує все, що робилося протягом минулих років: "Не можна сказати, що все безхмарно. Сьогодні є галузі, наприклад енергетика та охорона здоров'я, в яких з реформами все дуже непросто з різних причин – через відсутність єдності думок, конфлікту інтересів, відсутність реформаторських кадрів або опору всередині галузі. Стосовно Європи, то тиск з приводу деяких реформ спровоковано нерозумінням нашої національної специфіки".