Їжакові рукавиці для Верховної Ради: нардепів залишать без грошей і спаму

Верховна Рада зовсім скоро може опинитися в їжакових рукавицях. З нардепів планують зняти недоторканність, а за прогули і кнопкодавство їх хочуть позбавляти мандатів. "Сьогодні" з'ясували, які зміни чекають Верховну Раду.

Імунітет

Депутатська недоторканність може втратити силу з 1 січня 2020-го – ця дата прописана в законопроекті, який президент Володимир Зеленський визначив як невідкладний. У ніч на 30 серпня ВР вже підтримала документ у першому читанні. До другого читання нардепи приступлять сьогодні. Для позитивного результату їм потрібно 300 голосів (ініціатива вносить зміни до Конституції), і експерти не сумніваються, що документ буде прийнятий.

"Немає жодних підстав очікувати, що недоторканність не знімуть. Якби вони були, більшість не гнало б цей законопроект за принципом "хапай мішки, вокзал відходить", прислухалося б до думки опозиціонерів і шукало б діалог в цьому питанні", – каже політолог Євген Магда.

Мандати у прицілі

Про плани позбавляти мандатів за прогули спікер ВР Дмитро Разумков говорив ще до початку роботи нового парламенту. Відповідний проект гарант подав минулого тижня, а вчора його передали до профільного комітету. По ньому, якщо за одну сесію депутат пропустив понад 30% засідань парламенту або комітету, Верховний Суд може позбавити його мандата.

У тому ж законопроекті прописана і відповідальність за неперсональне голосування. Раніше той же Разумков хотів штрафувати кнопкодавів на 50-80 тис. грн. Однак Зеленський хоче позбавляти "піаністів" депутатських корочок – якщо суд встановить факт неперсонального голосування, то у депутата відберуть мандат. Крім того, боротися з цим хочуть запуском нової системи голосувань з сенсорною кнопкою – однією рукою депутат триматиме її, а другий голосуватиме. За словами спікера, кнопка повинна бути прив'язана до відбитку пальця конкретного парламентарія. Щоправда, поки така технологія не передбачена регламентом ВР, а експерти сумніваються, що цю систему потрібно прив'язувати до відбитку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У пульті для голосування кожного нардепа вже понад 10 років встановлений сенсор. Але його свідчення весь цей час ігноруються системою підрахунку голосів, – пояснює один з розробників системи закупівель ProZorro Володимир Фльонц, який останній півроку займався електронним документообігом в парламенті. – Чи треба встановлювати сенсори відбитків пальців? Не бачу в цьому сенсу. У Раді немає проблем з тим, що до зали для голосування проходять і голосують не справжні нардепи. Треба тільки зробити неможливим використання двох пультів одночасно. А складні системи – великий ризик помилок. Складні сканери – це більше відмов через мокрі, брудні руки тощо".

Мінус 150

Ще одним елементом контролю за діяльністю парламенту може стати його скорочення. Минулого четверга Зеленський подав проект, в якому пропонується скоротити кількість нардепів з 450 до 300. Щоправда, в документі не прописані механізм і терміни скорочення, а тому поки невідомо, скоротять ВР нинішнього скликання чи вже наступного.

Хочуть вплинути на "принтер" законів

Першого дня роботи нового парламенту (29 серпня) голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що їх команда готує проект "про захист від депутатського спаму".

"Завжди, коли звільняється народний депутат, що він говорить? "Я працював добре, плідно, я розробив і зареєстрував 5 тис. законів". Потім його питаєш, скільки взяли, а він каже: один", – наводить приклад депутат.

Пізніше його заступник Євгенія Кравчук додала, що для подачі законопроекту необхідно буде, щоб під ним підписалася кількість нардепів, рівна кількості найменшої фракції. На сьогодні найменшою фракцією залишається "Голос" – в ній всього 17 парламентаріїв. А ось внесення постанов про скасування якихось рішень Верховної Ради ускладниться ще більше – під таким документом повинні бути підписи не менше третини від конституційного складу ВР. Якщо говорити про сьогодні, то це 150 народних депутатів, а якщо зал підтримає пропозицію Зеленського щодо скороченню парламенту, то 100. Крім того, планується, щоб спікер подавав на затвердження депутатам "план законопроектних робіт", який міститиме список проблем, які сьогодні вимагають законодавчого вирішення. Зазначимо, сьогодні на сайті парламенту зареєстровано цілих три проекти, які покликані боротися з законодавчим спамом.

Думка експертів

Експерти ініціативу оцінюють по-різному. Професор кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що цю пропозицію можна обговорювати.

"Законодавчий спам дійсно існує і народні депутати дуже часто реєструють проекти тільки для власного піару. В принципі, запропоновану логіку можна застосовувати. Питання тільки в тому, скільки потрібно зібрати підписів", – говорить він.

А ось політолог Руслан Бортник вважає таку ідею небезпечною.

"Виходить, окремі депутати не потрібні. Я розумію, що хочуть автори цих ініціатив, але для цього в парламенті вже існують комітети. Саме вони є бар'єром для законодавчого спаму. Або хоча б повинні їм бути. Мені здається, що в цій нормі криється спроба обмежити законодавчі ініціативи народних депутатів. У тій же "Слузі народу" потенційно є 12 груп законодавчої ініціативи. А для депутатів з "Голосу", щоб подати проект, потрібно домовитися з усією фракцією. Це ставить рівних депутатів в нерівні умови, – пояснює Бортник. – Крім того, зібрати 20 підписів можуть або "найресурсніші" депутати, або лідери фракцій. Це означає ще більшу концентрацію влади в руках лідерів фракцій і депутатських груп. Мені здається, що все ж від цієї ідеї необхідно відмовитися. Може, краще посилити комітети, але від цієї ідеї потрібно відмовитися".

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, що новий спікер Верховної Ради Дмитро Разумков озвучив плани Ради на найближчий час. На порядку денному серед іншого стоятиме важливий законопроект, і спікер парламенту розраховує на голоси.

Також ми писали про те, що 29 серпня відбулося перше засідання парламенту нового скликання. Перший день виявився кардинально не схожий на старти парламентів попередніх скликань. Здавалося, партія влади поставила собі за мету якомога яскравіше продемонструвати всім, що вони – зовсім не такі, як їх попередники. І у них це вийшло. Читайте детальніше, як відпрацювала перший день Верховна Рада.