Героям – пам'ять, "кіборгам" – підмога, а російським серіалам – бій. Що зробила за день Верховна Рада

Депутати Верховної Ради провели сьогодні перше після свят пленарне засідання. Порядок денний виявився насиченим – від підтримки сільгоспвиробників і мешканців багатоквартирних будинків до заборони російських серіалів і фільмів про "героїчних чекістів" та звернення до світової громадськості з проханням допомогти звільнити Надію Савченко.

НАДІЯ І ПАРЄ. За ініціативи фракції "Батьківщина" депутатами було прийнято два звернення – до президентів Росії і Франції Володимира Путіна і Франсуа Олланда, німецького канцлера Ангели Меркель, а також до представників Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з проханням домогтися звільнення народного депутата, легендарної української льотчиці Надії Савченко, яка знаходиться в російській в'язниці.

Доповідь Юлії Тимошенко депутати слухали стоячи – на знак поваги до ув'язненої (в залі була присутня її рідна сестра Віра), а багато парламентаріїв прийшли в білих футболках "Свободу Надії Савченко". Над робочим місцем спікера Володимира Гройсмана розгорнули величезний транспарант, що нагадує про те, що українка голодує вже 32-й день. "Я щойно говорила з її адвокатом, вона перебуває у вкрай важкому стані, вона відмовляється від будь-яких ін'єкцій", – розповіла Тимошенко, додавши, що рахунок буквально вже йде на години, і жінка може загинути.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Надія потрібна нам живою", – зауважив у відповідь Гройсман і запропонував колегам-депутатам не тільки підтримати звернення, але й попросити Савченко все таки припинити голодування.

Основна надія зараз на ПАРЄ, – говорить "Сегодня" нардеп Григорій Немиря. За його словами, склалася унікальна ситуація, коли, з одного боку, чинний представник України в Асамблеї не може взяти участь у її роботі, тому що утримується в ув'язненні в іншій країні – також члена ПАРЄ. Росія позбавлена права голосу в цьому органі, нагадав він, і на найближчій сесії буде підніматися питання про перезатвердження повноважень делегації РФ. Саме доля Савченко повинна стати в цій ситуації вирішальною, і в Раді сподіваються, що європейські колеги все таки посприяють її звільненню.

60 ТИСЯЧ ЗА "МЕНТІВ". Російські серіали про "героїчних" солдатів, міліціонерів та "спецслужбістів" зовсім скоро можуть зникнути з екранів телевізорів, а фільми – з прокату. За їх демонстрацію покарають штрафом від 10 до 50 мінімальних зарплат (близько 12 000 – 60 000 гривень), така норма міститься в законі колишнього гендиректора ТВі Миколи Княжицького, яку підтримали сьогодні в першому читанні депутати.
На радянське кіно, до речі, ця заборона не поширюється: у законі чітко прописано, що підпадають під обмеження лише кінострічки, випущені після 1991 року, так що за "Штірліца" можна бути спокійними.

Правда, з побоюванням самих нардепів нова норма може виявитися просто неробочою. Закон забороняє демонстрацію серіалів і фільмів, які прославляють "державу-окупанта", але в жодному із законів це поняття не розкривається, і офіційно війна Росією не оголошена, нагадує Ольга Червакова з БПП. Найімовірніше, в процесі підготовки до другого читання це положення буде уточнено.

Також Верховна Рада "дала старт" створенню в країні Громадського телебачення: незважаючи на початкові незгоди пропрезидентського Блоку законопроект Вікторії Сюмар все таки знайшов підтримку в першому читанні. Уточнити і доопрацювати теж обіцяють – до другого.

ВЕТЕРАНИ І "КІБОРГИ". Депутатами були прийняті зміни в закон "Про статус ветеранів війни". Тепер, завдяки підготовленим Ольгою Богомолець поправкам, цей статус отримають активісти, які отримали поранення під час масових акцій протесту на Євромайдані, а, отже, – зможуть розраховувати на медичне забезпечення і пільги.

За словами глави профільного комітету у справах ветеранів Олександра Третьякова, мова йде приблизно про 800 осіб.

Схвалили нардепи та постанову, підготовлену свого часу нинішнім секретарем РНБО Олександром Турчиновим про увічнення пам'яті українських героїв, які загинули під час бойових дій на Донбасі. Документ, втім, носить рекомендаційний характер – приймати конкретні рішення (і виділяти гроші) буде вже Кабмін, але депутати пропонують, щоб рано чи пізно у всіх українських містах з'явилися Алеї пам'яті героїв, а в столиці – Національний пантеон.

Але справжньою "гарячою темою" для Ради стали події в донецькому аеропорту. Обстріли з боку бойовиків, що не стихають, висунутий ними ультиматум – або складання, чи знищення, змусили викликати в зал "під куполом" міністра оборони і начальника Генерального штабу. "Ситуація там пекельна", – зауважив Борислав Береза, якому протягом усієї пленарки дзвонили самі "кіборги". Володимир Гройсман, у свою чергу, змушений був оголосити додаткову, майже двогодинну перерву, щоб розібратися в тому, що відбувається.

У результаті ані Степан Полторак, ані Віктор Муженко в Раду не приїхали, зате перед депутатами звітував представник Генштабу, генерал Богдан Бондар. Він запевнив, що і сил, і коштів у армії для утримання стратегічно важливого об'єкта достатньо. У "кіборгів" достатньо озброєння, продуктів харчування і води. Генерал Бондар також нагадав, що аеропорт прикривається української важкою артилерією, системами "Град", а також є танкові підрозділи та мінометні батареї.

"Ситуація складна, але не безнадійна", – прокоментував "Сегодня" нардеп-комбат Андрій Тетерук. За його словами, на допомогу бійцям вже виїхало підкріплення добровольчого полку "Дніпро-1".

СУД І "УКРНАФТА". Також депутати в першому читанні прийняли поправки в законопроект про акціонерні товариства, який знизив мінімальний кворум на зборах акціонерів з 60% до 50%. Ініціатива "главрадикала" Олега Ляшка наробила багато шуму в залі, дискусії навколо неї розгорілися неабиякі, але в підсумку 230 голосів підтримки знайшлося.

Спочатку проект закону стосувався лише акціонерних товариств, в яких держава володіла більше 50% акцій. Однак у нього була прийнята поправка "з голосу", згідно з якою для цих компаній закон набирає чинності відразу після підписання Президентом, а для всіх приватних – з 1 січня 2016 року.

Як розповів нам один із нардепів, зараз фактично ця норма "вдарить" по одній, окремо взятій компанії – "Укрнафті". Державі там належить 50% + 1 акція, а решта – групі "Приват", що підконтрольна дніпропетровському губернатору, олігарху Ігорю Коломойському. Змінити керівництво "Укрнафти" було неможливо, оскільки для проведення зборів акціонерів не вистачило кворуму, але тепер він з'явиться.

Серйозна боротьба загрожувала вибухнути і навколо президентських поправок у закони про суди – напередодні ціла низка депутатів звинуватила Главу держави в тому, що його політсила "протягує" ініціативу, яка розширить у черговий раз владу Гаранта. У підсумку знайшли компроміс – був прийнятий і президентський, і депутатський закони про судову реформу, а "золоту середину" тепер буде шукати робоча група комітету з правової політики, щоб до другого читання вийти вже з єдиним і узгодженим текстом. У БПП обіцяють: компроміс знайдуть, а всі пропозиції депутатів будуть враховані, – запевняє нардеп Микола Томенко.