Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Річниця коаліційної угоди: провали і їх причини

20 листопада 2015, 08:52

Сергій Гусєв

Найкраще угода виконана у сфері зміцнення обороноздатності країни

Підписання коаліційної угоди. Фото: Верховна Рада

Підписання коаліційної угоди. Фото: Верховна Рада

Рік тому, 21 листопада представники Блоку Петра Порошенка, "Народного фронту", об'єднання "Самопоміч", Радикальної партії і партії "Батьківщина" вперше в історії України підписали коаліційну угоду парламентських фракцій.

Тоді ця подія оцінювалася дуже оптимістично. "Ми зробили перший крок для створення в Україні справжнього парламентаризму. До коаліційної угоди закладені нові правила гри, відповідно до яких закритість і кулуарщину замінять прозорість і відкритість", – говорила представник "Самопомочі" Оксана Сироід.

В цілому коаліційна угода передбачає виконання за весь час роботи парламенту цього скликання 511 пунктів у 17 секторах реформ

У перший час фракції коаліції сумарно мали 302 голоси – конституційну більшість, тобто формально вони мали можливість для проведення будь-яких перетворень у державі. Але з часом число голосів зменшувалося, тому окремі депутати з різних причин виходили з фракцій більшості. А на початку вересня з коаліції цілком вийшла фракція Радикальної партії. Була на межі виходу і "Самопоміч".

Навіть без "Самопомочі" (26 депутатів) коаліція юридично може існувати, оскільки загальне число депутатів трьох фракцій, що залишилися, перевищує 226 осіб, тобто 50% штатної чисельності парламенту. Але проводити через парламент необхідні закони і виконувати зобов'язання, взяті на себе при підписанні коаліційної угоди, їй стане важче.

Місяць тому Порошенко оцінював рівень виконання коаліційної угоди всього в 30%

В цілому коаліційна угода передбачає виконання за весь час роботи парламенту цього скликання 511 пунктів у 17 секторах реформ. За першу половину 2015 потрібно було виконати 118 пунктів, у тому числі повністю завершити виборчу і судову реформи, чого не зроблено. За оцінками незалежних експертів, у першому півріччі було реалізовано лише 39 пунктів, ще 13 втілено в життя частково. На осінній сесії ця робота була продовжена, але місяць тому президент Петро Порошенко оцінював рівень виконання коаліційної угоди всього в 30%.

У ці 30% входять перетворення у сфері обороноздатності країни, де позитивні зміни найбільш помітні. Є прогрес і в деяких інших секторах реформ. Але упущень і відвертих провалів набагато більше.

Що не зроблено з обіцяного

У преамбулі угоди сказано: "Ми забезпечимо рівність усіх посадових осіб держави перед законом, обмежимо всі види імунітетів від кримінального переслідування, будемо відкритими і підзвітними перед суспільством і в своїй діяльності будемо керуватися тільки правом, тому скасуємо депутатську недоторканність і будемо нести повну відповідальність за свої дії перед українським народом". До виконання цих високих обіцянок депутатам ще дуже далеко.

До числа сфер, де реформи йдуть з великим відставанням від термінів, зафіксованих в угоді, на сьогоднішній день можна віднести:

- Боротьбу з корупцією. Досить сказати, що навіть наші іноземні партнери, які знають, що відбувається далеко не у всіх фарбах, кажуть, що при продовженні такої "боротьби" позбавлять українську владу своєї підтримки;

- Організацію держслужби. Графік її реформи безнадійно зірваний;

- Дерегуляцію. Обіцяну, але так і не проведену регуляторну гільйотину вирішено замінити щадячою і поступовою, але теж поки практично не розпочатою;

- Фіскальну систему. Боротьба між Мінфіном і депутатами, яка може закінчитися початком реальної податкової реформи, відбувається тільки зараз, на етапі прийняття держбюджету-2016;

- Судову систему. Довіри до вітчизняних судів менше, ніж до будь-якого іншому держоргану, але особливих змін принципів їх роботи поки добитися не вдалося, хоча на словах всі погоджуються, що без справедливого суду впоратися з системними проблемами нашої країни не вийде;

В тренді
Міністр охорони здоров'я Ілля Ємець та голова Мінфіну Ігор Уманський подали у відставку

- Прокуратуру. Судячи з деяких подій, процес її реформування розпочато, але він дуже повільний і непослідовний;

- Децентралізацію. Регіонам надали більше фінансової самостійності, розширили повноваження при видачі дозволів та погоджень. Але без внесення змін до Конституції адміністративну децентралізацію в Україні провести не вийде, а прийняття цих змін у парламенті конституційною більшістю зараз викликає великі сумніви.

Причини невиконання угоди

Ці причини можна звести в дві групи: пов'язані з утриманням самої угоди і з діяльністю коаліції.

Коаліційна угода парламентських фракцій в Україні складалася вперше, до того ж в умовах дефіциту часу і певної ейфорії. В результаті вийшов документ, що поєднує в собі елементи домовленості про принципи, наміри і дорожньої карти реформ (що й має бути в такій угоді) та плану роботи за окремими напрямами на найближчий період. Але скласти реалістичний план в тих умовах було неможливо, тому й не варто було перевантажувати текст Угоди непотрібною деталізацією і нереальними термінами виконання. Це має бути у Програмі роботи уряду, який формується коаліцією і займається (у своїй частині) реалізацією коаліційної угоди.

Кожна політична сила, що входить в коаліцію, зберігає свої цілі та інтереси

В угоді не вказано механізм прийняття рішення учасниками коаліції. У ньому наведено зобов'язання, які беруть на себе учасники коаліції, але немає ні слова про їхню відповідальність за свої обіцянки. Така відповідальність підписантів може бути тільки перед виборцями. Коаліція і її учасники повинні публічно і чесно говорити про те, що вдалося зробити, що не вийшло і чому. За весь час роботи цього скликання парламенту виборці не побачили жодного звіту від народних депутатів про те, як вони виконують угоду. Робота Ради коаліції взагалі закрита для громадськості.

І тут ми переходимо до другої групи причин невиконання угоди – пов'язаних із самою коаліцією. Це об'єднання неминуче є ситуативним і неміцним, тому кожна політична сила, що входить в нього, зберігає свої цілі та інтереси. Більше того, свої інтереси мають окремі особи, як офіційно очолюють ці сили, так і підтримують їх в закуліссі. Політики завжди борються за владу і вигоди, з нею пов'язані – це закон жанру. Тому коаліція бореться з Президентом (хоча її кістяк складає політсила самого Петра Порошенка) і конфліктує з Кабміном, який сама сформувала. Йде боротьба і всередині коаліції, аж до того, що окремі її учасники вважають себе якоюсь внутрішньою опозицією.

Повторимо: політична боротьба відбувається у всіх країнах. Проте рівень її напруження і використовувані прийоми залежать від рівня політичної культури і головне – бажання політиків (хоча б вищого рівня) виходити і з інтересів країни, а не тільки особистих чи партійних. З цим в Україні поки погано.

Тому ми сьогодні і маємо проблеми не тільки з єдністю коаліції, але і з рівнем підтримки нею реформаторських законів, які вносять Кабмін і Президент. Так, частина законопроектів вноситься занадто пізно, але частина – пізно і розглядається або взагалі не голосується без додаткового тиску ззовні.

У результаті та ж Оксана Сироід, яка зараз є першим заступником голови Верховної Ради, змушена визнати: "У нас немає парламенту як повноцінного незалежного представницького органу, який може контролювати уряд. Прикладом може служити динаміка виконання коаліційної угоди: ряд ініціатив продавлюється ззовні, і депутати не завжди здатні протистояти такому тиску. Велика частина порядку денного формується поза стінами Верховної Ради. Часто порушується регламент, причому не тільки під тиском Адміністрації президента чи Кабміну, а й на догоду громадській думці. У той же час часто Рада не може приймати потрібні для реформ закони просто тому, що інші відомства не подають відповідні законопроекти".

Крім того, потрібно враховувати, що результати місцевих виборів-2015 здатні серйозно вплинути на стабільність роботи коаліції. Поки всі учасники, що залишилися, зацікавлені в її збереженні принаймні найближчі кілька місяців. Однак, спираючись на отриманий на місцях ресурс, вони спробують завоювати якомога кращі позиції в ході переговорів по практично неминучого переформатування уряду, яке можливе після 12 грудня, коли закінчується термін річної недоторканності Кабміну.

На закінчення нагадаємо, що коаліційна угода починається такими словами: "Ми, народні депутати України, підписали цю коаліційну угоду у Верховній Раді VIII скликання, об'єдналися і створили парламентську більшість для захисту суверенітету і територіальної цілісності України, проведення реформ у співпраці з іншими гілками влади для підвищення добробуту і якості життя громадян України. Ми взяли на себе політичну відповідальність, щоб дати відповідь на виклики та загрози, перед якими сьогодні стоїть наша країна".

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...