Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Україна визначила дату початку російської агресії: що це дасть

16 вересня 2015, 13:29

Денис Скворцов

Україна має всі шанси домогтися від РФ компенсації за агресію в Криму та на Донбасі, а рішення Ради про дату початку агресії зміцнило позиції країни в судах, вважають експерти

Росії доведеться відповісти за "зелених чоловічків". Фото: AFP

Росії доведеться відповісти за "зелених чоловічків". Фото: AFP

Реклама

Верховна Рада визначилася з точною датою початку російської окупації Криму. Учора народні депутати ухвалили закон, згідно з яким агресія РФ почалася 20 лютого 2014-го, за 3 дні до закінчення Олімпіади в Сочі.

До вчорашнього голосування, як зазначають автори прийнятого закону, в Україні не було як такої законодавчо встановленої дати початку агресії РФ. В одних випадках такий датою вважалося 27 березня 2014-го, коли Генасамблея ООН прийняла резолюцію у відповідь на анексію Росією Криму. В інших випадках датою початку російської агресії вважалося 27 квітня 2014-го – день, коли набув чинності закон "Про забезпечення прав і свобод на тимчасово окупованій території.

Визначення фактичної дати початку тимчасової окупації Криму і Севастополя, на думку авторів закону, посилить позиції України у судових спорах проти РФ, а також сприятиме захисту майнових і немайнових прав громадян і юридичних осіб України.

Точка відліку для оцінки збитку

Дата 20 лютого 2014-го обрана з кількох міркувань. Саме в цей день, як наголошується в пояснювальній записці, перші російські військові незаконно ступили на територію України в Криму.

Як відомо, президент Володимир Путін довгий час заперечував, що в подіях у Криму січня-березні 2014-го брали участь російські військові. Однак пізніше він сам і визнав, що давав вказівки щодо приєднання Криму до РФ.

"Я всім моїм колегам... сказав, що ситуація розгорнулася таким чином в Україні, що ми змушені почати роботу з повернення Криму до складу Росії... І поставив певні завдання, сказав, що і як ми повинні робити", – розповів Путін в інтерв'ю для документального фільму "Крим. Шлях на Батьківщину" (показ був приурочений до річниці окупації Криму).

Крім того, на реверсі заснованої Міноборони РФ медалі "За повернення Криму" стоїть дата 20 лютого – 18 березня 2014-го. До цієї медалі серед інших був представлений міністр оборони Росії Сергій Шойгу і офіцери командування Чорноморським флотом ВМФ Росії

post-218699-0-13524000-1442354460

На думку правозахисників, подібні факти є прямим підтвердженням незаконну окупацію Росією частини території України, а твердження уніфікованої дати початку окупації допоможе як громадянам, так і державі Україна у судових спорах з агресором.

"Для того, щоб була можливість подати до суду і відстоювати свої майнові права необхідно, щоб була встановлена дата з якого часу право на володіння майном фактично було припинено", – пояснює Сегодня.ua правозахисник Едуард Багіров.

За його словами, відштовхуючись від дати фактичного позбавлення права користування своїм майном, юридична або фізична особа може підрахувати збитки, наприклад, неотриманий прибуток, підсумовувати ці збитки з вартістю майна і вже після цього подати в міжнародні інстанції позов проти РФ про відшкодування збитків.

Правозахисник Євген Захаров зазначає, що вчорашнім голосуванням Верховна Рада визнала, що окупація Криму почалася ще до того, як був повалений режим Януковича.

"Прийняття цієї дати дуже суттєво для всіх судових розглядів. Якщо ця дата (20 лютого 2014-го) буде прийнята міжнародним співтовариством (як день початку агресії Росії проти України), це істотно ускладнить захист РФ", – сказав експерт Сегодня.ua.

Суд в ЄСПЛ – довга дорога

При цьому експерти сходяться на думці, що в України є всі шанси виграти у РФ в міжнародних судових розглядах. Однак наскільки швидко будуть прийматися рішення поки прогнозувати складно.

"Імовірність виграшу (у Європейському суді з прав людини) України – 99%", – говорить Едуард Багіров. З ним згоден Євген Захаров: "Шанси дуже високі, оскільки правова позиція в України сильна".

Як відомо, нині в Європейському суді з прав людини знаходяться чотири позови України проти Росії. Перший позов стосується подій, що відбувалися в 2014 році в Криму та на Сході України. Другий – викрадення груп дітей у східній частині України та їх тимчасове перевезення в Росію. Третій – справи сина Мустафи Джемілєва Хайсера. Четвертий позов – порушення прав людини, зокрема кримських татар у Криму.

25 вересня 2015-го закінчується термін, до якого РФ повинна визначитися зі своєю позицією по перших двох позовами. Як пояснив Едуард Багіров, якщо РФ відмовиться в досудовому порядку виконати викладені у позовах вимоги України, ЄСПЛ перейде до розгляду справи по суті.

Правозахисник прогнозує, що перші рішення Європейського суду можна очікувати вже до кінця поточного року. Для цього, як каже експерт, ЄСПЛ може надати позовними заявами України пріоритетний статус. "Рішення будуть до кінця року. Більше Путіну часу не відпустять", – сказав він.

Євген Захаров, у свою чергу, нагадав, що у російської сторони є досвід затягування розгляду подібних справ. "З Грузією такі розгляди тривали багато років, і Росії цілком успішно їх гальмувала", – сказав він. У той же час правозахисник вважає, що у випадку з Україною так довго затягувати процес у РФ не вийде. "Аж надто грубі порушення були з боку РФ", – пояснив він.

Досвід Ходорковського на службі Україні

Як би довго Росія не затягувала розгляду в судах, але все ж їй доведеться виплачувати Україні компенсації, вважають експерти.

За словами Едуарда Багірова, якщо російська сторона відмовиться виконувати рішення Європейського суду з прав людини про відшкодування нанесеного збитку позивачам – будь то фізична або юридична особа, або ж держава Україна, то ЄСПЛ може приймати рішення про певні санкції проти відповідача.

"У позивачів буде на руках рішення суду, де буде підтверджена їх юридична правота і вони можуть вже звертатися в інші суди: Стокгольмський арбітраж, господарські суди європейського рівня для того, щоб отримати рішення про фактично востребовании нанесеного збитку шляхом арешту майна і рахунків РФ за кордоном", – сказав правозахисник, зазначивши, що саме таким шляхом пішли партнери російського бізнесмена Ходорковського.

Як відомо, Росія відмовилася платити акціонерам ЮКОСа 1,8 млрд євро за рішенням ЄСПЛ. А в червні 2015-го ЗМІ повідомили, що ігнорування Москвою зобов'язань щодо виконання рішень суду призвело до арешту майна російських установ в Бельгії.

Євген Захаров вважає, що Україні не варто чекати рішень ЄСПЛ, а вже зараз необхідно звертатися з новими позовами до Стокгольмського арбітражу. "Чим раніше ці процеси будуть розпочаті, тим краще", – сказав він.

Відзначимо, що Міністерство юстиції України оцінює збитки від анексії Росією Криму в 950 млрд грн. Така сума була озвучена ще в квітні минулого року і не включає в себе вартість корисних копалин і покладів в морському шельфі, а також упущену вигоду, яка буде нарахована додатково.

У той же час в РФ вже підготували законодавчу базу, яка, як вважають у країні, дозволить не виконувати рішення ЄСПЛ. Зокрема, 14 липня 2015 Конституційний суд РФ ухвалив, що Росія може не виконувати рішення ЄСПЛ, якщо воно порушує основоположні конституційні норми РФ.

Разом з тим, за словами Едуарда Багірова, така позиція РФ не повинна викликати зайвих побоювань. "Рішення ЄСПЛ буде виконуватися у всіх країнах ЄС: буде затримано майно та рахунки Росії і Україна отримає компенсацію, хоче цього Путін чи ні. Європейці звикли виконувати вимоги закону і рішення суду", – сказав він.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...