"Політика Росії в Криму є системним воєнним злочином": інтерв'ю з постпредом президента Антоном Кориневичем

Російська Федерація продовжує закручувати гайки і порушувати права кримських татар і українців у тимчасово окупованому Криму. До того ж Кремль приховує реальний стан речей із захворюваністю на COVID-19, фактично відрізавши півострів від України. Наразі в’їхати і виїхати з Криму просто неможливо. Безпосередньо в Криму бракує тестів і медикаментів, а ціни на продукти збільшуються просто на очах.

Про ситуацію в Криму сайт "Сьогодні" поговорив з Антоном Кориневичем – постійним представником президента України Володимира Зеленського в АР Крим. Ми записували інтерв'ю 17 квітня – в день, коли шість років тому Володимир Путін офіційно визнав, що російська армія брала участь в окупації і спробі анексії півострова. В інтерв’ю сайту "Сьогодні" постійний представник президента України в АР Крим розповів, чому ситуація з пандемією коронавірусу на півострові ризикує погіршитися, як окупаційна влада РФ продовжує переслідувати кримських татар та про шанси України натиснути на Москву.

- Незважаючи на карантин, роботи чимало. До речі, як працюєте Ви?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Дійсно, карантин вніс суттєві корективи в роботу державних органів. Представництво президента України в АРК продовжує працювати. Працюємо у двох містах – Києві та Херсоні. Ми призупинили особистий прийом громадян через пандемію COVID-19. Але, безумовно, 24/7 приймаємо звернення громадян через гарячу лінію, поштою, імейлом, скайпом. Працюємо в режимі чергування. Кожного дня у київському та херсонському офісах знаходяться наші працівники. Більшість працює з дому, бо ми турбуємося про їхнє здоров’я. Ну а керівництво, звичайно, на роботі. У зв’язку з карантином також запроваджуємо нові форми роботи з тим, щоб бути доступнішими до наших громадян в режимі онлайн. Зокрема, з нашими партнерами з Української Гельсінської спілки з прав людини запустили серію вебінарів з тематики перехідного правосуддя.

- Як проводите зустрічі? В Кабмін та Офіс президента ходите? Як там все організовано? Всі в масках, рукавичках?

- Офіс президента – це наш головний партнер. Безумовно, ми там буваємо. В Офісі вжито абсолютно всіх заходів перестороги, на вході температурний скринінг, всі тільки в масках, антисептики на кожному кроці. І у нас в Представництві так само. Щодо зустрічей, то, окрім Офісу президента, більшість ми проводимо у відеорежимі. Наприклад, минулого тижня було проведено таке засідання під головуванням віцепрем’єра Олексія Резнікова. Говорили про будівництво хабу на КПВВ "Чонгар". Також проводимо зустрічі з нашими міжнародними партнерами, з громадськістю. Активно під час карантину засідаємо в рамках робочої групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи. Щодва тижні проводимо такі засідання. І, якщо чесно, такої інтенсивності у роботі робочої групи до карантину у нас не було. Ми використовуємо цей час, щоб фіналізувати текст проекту концепції перехідного правосуддя. Драфт вже був підготовлений і надісланий нашим партнерам для подання правок і коментарів. Зокрема, в кінці минулого року він був надісланий в Офіс президента. Ми отримали адекватні робочі коментарі. Зараз працюємо над тим, щоб їх фіналізувати. Тобто використовуємо час карантину, щоб швидше закінчити модель перехідного правосуддя. Так, карантин вносить зміни. Але, разом з тим, робота йде дуже ефективно, і ми намагаємося тримати руку на пульсі щодо всього, що відбувається стосовно Криму і кримчан.

- Ми про це теж докладніше поговоримо. Але спочатку розкажіть нам, що відбувається в Криму з пандемією коронавірусу? За словами Олексія Резнікова, окупаційна влада приховує реальну ситуацію щодо захворюваності.

- Я погоджуюся з віцепрем’єром. Ми щоденно на зв’язку з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, інформуємо їх щодо ситуації в Криму, включно з питанням поширення коронавірусу. Ситуація в тимчасово окупованому Криму і Севастополі не дуже гарна, щоб не сказати, дуже складна. Дійсно, там не вистачає медикаментів, засобів захисту і тестів. Закриваються деякі лікарні, бо є підозри, що вся лікарня інфікована, як-то в Армянську чи Севастополі. Крим відрізаний від цивілізованого світу. Через окупацію РФ Крим не може отримувати постачання тестів чи лікарських засобів з-за кордону, бо, безумовно, жодна зарубіжна країна на це не піде.

Чимало людей привозять вірус з території Росії, наприклад, з Москви. Ситуація погана. Введено режим самоізоляції. За порушення великі штрафи. Декілька днів тому закрили на в’їзд і виїзд Севастополь. Поліція і росгвардія контролюють те, що відбувається на вулицях. До цього долучені так звані "казаки" та їх "спільноти". Крим і до цього був сірою закритою зоною. Але в ситуації пандемії коронавірусу Крим опинився у ще скрутнішому становищі. Ми дуже переживаємо за наших громадян, які там перебувають.

- Тобто РФ замовчує реальний стан речей?

- Звичайно, окупаційна влада дає якісь дані. Ви їх теж бачите в інтернеті. Але верифікувати їх жодним чином не можна. Ми розуміємо, що ці дані можуть не відповідати дійсності, бо за них не відповідає жодна міжнародна організація, жоден міжнародний спостерігач чи оглядач не може їх підтвердити. Тому ми впевнені, що має місце замовчування, представлення картину не таким, як він є насправді. Є українські громадські правозахисні організації, які роблять дуже важливу роботу, проводять моніторинг ситуації в Криму саме під час пандемії і саме щодо вірусу COVID-19. І в них така ж точка зору, що відбувається замовчування і реальна картина російською окупаційною владою не показується.

Але навіть те, що показується, бо ж ясно, що все приховати неможливо, бо є інтернет та інші засоби зв’язку, безумовно люди інфікуються як на території АРК, так і в Севастополі. Здебільшого, за тими даними, які подає окупаційна влада, ці факти спричинені тим, що люди привезли цю інфекцію з собою з території Росії. Хоча нерідко, особливо спочатку, окупаційна влада говорила, що це все привезено звідкілясь із Заходу громадянами з українськими біометричними паспортами, які перетинали тимчасову адмінмежу між АР Крим та Херсонською областю. Окупаційна влада викривляла факти та використовувала їх, щоб показати, що коронавірус потрапив до Криму із Заходу через адмінмежу з Херсонською областю. Але ж ми розуміємо, що це просто неправда і дезінформація. Ну і, звичайно, велика проблема, що РФ перекрила свої так звані пункти пропуску на території тимчасово окупованого Криму. Тобто до початку травня майже ніхто не може залишити територію тимчасово окупованого Криму.

- Якщо я не помиляюся, раніше можна було перетнути адмінкордон з окупованим Кримом, якщо у людини там є реєстрація, або навпаки, тут, в Україні. А зараз взагалі закрили в’їзд/виїзд? Можливо, до Представництва зверталися по допомогу українці, які не можуть виїхати або заїхати?

- Спочатку була ухвалена постанова Кабміну України про те, що на в’їзд до тимчасово окупованої території Криму пропускаються особи, які мають реєстрацію в Криму, а на виїзд – громадяни, які мають реєстрацію на іншій території України. Але до цієї постанови були внесені зміни, зокрема, голова Держприкордонслужби може приймати рішення про пропуск громадян з гуманітарних міркувань. Це досить важливе положення. В нашій практиці ми його використовували, і ми дякуємо прикордонникам за співпрацю, коли вагітна жінка хотіла виїхати з Криму до Києва, але не мала там реєстрації. Проте її пропустили саме з гуманітарних міркувань. Тобто ця формула дає нам можливість співпрацювати з прикордонниками і ці питання вирішувати. Але це було до того, як РФ ухвалила рішення про закриття своїх так званих пунктів пропуску і зараз вони майже нікого не пропускають. У нас зараз є кейс, ми думаємо, що з ним робити. Громадянин України звернувся до нас, хоче потрапити на територію, підконтрольну уряду України. Але сьогодні зранку (17 квітня. – Авт.) окупанти його не випустили. Закриття Росією можливості кримчанам виїхати з Криму – це грубе порушення прав наших громадян та черговий негативний наслідок, до якого призводить окупація та примусове громадянство РФ у Криму.

- А це вірно, що громадян, які до цього заїжджали до тимчасово окупованого Криму, відправляли на примусову обсервацію?

- Самоізоляцію. Зараз є таке положення. Дійсно, всі ті, хто заїжджають на територію тимчасово окупованого Криму, мають відбути самоізоляцію впродовж 14 днів.

- У себе вдома чи їх кудись відправляють в інше місце?

- Цю самоізоляцію можна відбути за місцем проживання. Якщо ж людина не має місця проживання на території тимчасово окупованого Криму, тобто, умовно кажучи, їй нема, де знаходитися ці два тижні, то вона відправляється в спеціально визначене для цього місце, обсерватор. Значною потенційною загрозою є те, що пройшла інформація щодо того, що РФ підготувала госпітальне судно ЧФ, яке дуже багато років не виходило в море, щоб воно було готове прийняти хворих на коронавірус російських військовослужбовців з усієї території Росії. Це величезна потенційна загроза. Ми розуміємо, що госпітальне судно "Єнісєй" в Севастополі може стати просто…

- Розплідником коронавірусу…

- Так. Бо на це госпітальне судно можуть звозити хворих на коронавірус військовослужбовців з різних регіонів РФ.

- Ви вже згадали про будівництво хабу на КППВ "Чонгар". Коли завершиться будівництво? Що там буде?

- Зараз ведуться перемовини щодо того, яким чином цей хаб має бути побудований. Це питання координується, зокрема, віцепрем’єром Олексієм Резніковим. Питання необхідності хабу на КПВВ "Чонгар" поставало давно. Хаб включатиме багато необхідних для наших громадян об’єктів. Чому, скажімо, побудували ЦНАПи на КПВВ "Чонгар" і "Каланчак"? Щоб максимально наблизити послуги до громадян, які перетинають тимчасову адмінмежу. Це величезний крок вперед. Проте ЦНАПи – це адміністративні послуги. Хаб, який буде побудовано на КПВВ "Чонгар", включатиме інші сервіси і послуги, крім адміністративних: обмін валют, банківське відділення, аптека (бо з медикаментами в Криму величезна проблема, вони або дорогі, або неякісні, або вони взагалі відсутні), кав'ярні, магазин, де можна купити якісні продукти і товари за нормальними цінами, кімната матері та дитини, відділення поліції. Тобто, хаб – це "модель+" – великий сервісний центр. Також ми б хотіли, щоб там були розташовані громадські приймальні юристів, державних органів чи правозахисних неурядових організацій, щоб наші громадяни прямо там, на адмінмежі могли проконсультуватися щодо певних питань.

Хочу підкреслити, що цей хаб розрахований на те, щоб громадяни України, які перетинають тимчасову адмінмежу між АР Крим та Херсонською областю, могли отримати максимальний набір сервісів та послуг від держави Україна. Питання зараз в тому, як юридично це питання буде оформлене. Але такий хаб – великий крок вперед.

- Перейдемо до непростих запитань. Минулого тижня ФСБ Росії затримала в Криму, як вони кажуть, двох підозрюваних у шпигунстві на користь військової розвідки України. Один із затриманих українець. Ще раніше кримське управління Слідкому Росії звинуватило лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва за трьома статтями кримінального кодексу РФ. Росія і далі продовжує закручувати гайки.

- По-перше, хочеться спочатку прокоментувати факт затримання нібито двох співробітників української розвідки. Це чергова провокація російських окупантів і дзеркальна відповідь на те гучне затримання в Києві за день до того. Пам’ятаєте, затримали особу, яку звинувачують у співпраці з ФСБ РФ? Реальним видається, що затримання цих двох осіб, чоловіка і нібито військовослужбовиці ЗС РФ, які нібито передавали інформацію Україні, це є дзеркальною відповіддю на те, що сталося у Києві.

Повідомлення про кримінальне провадження проти лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, а до того проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, ми безумовно сприймаємо, як абсолютний правовий нігілізм і безправ’я з боку окупаційної влади РФ у Криму. Реально ці звинувачення висунуті за їхню позицію, протистояння російській агресії та боротьбу за територіальну цілісність України. Коли ми читаємо про ті "злочини", які їм інкримінують… Наприклад, пану Чубарову інкримінують масові заворушення 26 лютого 2014 року. Почнемо з азів, тоді, 26 лютого 2014 року, РФ взагалі ніякого відношення до Криму не мала. Вона і зараз не має, бо Крим був і є частиною України, а РФ є державою-окупантом цієї невід’ємної частини території України. Але станом на 26 лютого 2014 року навіть з точки зору держави-окупанта на території Криму діяло законодавство України. Тому це просто смішно.

Більше того, президент України встановив 26 лютого Днем спротиву окупації АРК та Севастополя. Як ви пам’ятаєте, на форумі Age of Crimea 26 лютого цього року президент України оголосив про підписання, а згодом цього ж дня підписав Указ про визнання 26 лютого Днем спротиву окупації АРК і міста Севастополя. І тут же окупанти інкримінують пану Чубарову справу про організацію масових заколотів у цей же день. Щодо пана Джемілєва, ці три статті – це так само безглузді політично мотивовані обвинувачення. Ми безумовно вважаємо, що все це надумані факти, які спрямовані на те, щоб запобігти їх потраплянню до себе додому в Крим та щоб дискредитувати лідерів кримськотатарського народу в очах кримчан. Ми знаємо, що вже по обох фактах – і щодо пана Чубаровуа, і пана Джемілєва – прокуратура АРК відкрила кримінальні провадження щодо незаконного переслідування. Але в цілому я скажу, що ці два факти не є чимось непередбачуваним. Це просто продовження політики окупаційної адміністрації РФ в Криму – з нічого вигадати людині статтю, щоб потім мати змогу притягнути її до відповідальності за те, що вона виступає проти окупаційного режиму, проти окупації. Приклад – Олег Сенцов: 20 років у колонії суворого режиму за спротив окупації. Власне це показує, що Крим – це сіра зона. В Криму будь-хто може бути затриманий і обвинувачений у будь-чому.

- Знаєте, ми з Вами говоримо в день, коли шість років тому Путін офіційно визнав участь російської армії в окупації і спробі анексії. За два дні до того у 2014 році набув чинності Закон "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Ви бачите шанси повернути Крим?

- Якби я особисто чи колеги, з якими я працюю в представництві президента в АРК, чи колеги в прокуратурі АРК, Нацполіції АРК, СБУ АРК не бачили цих шансів, я впевнений, ми би займалися чимось іншим. Крим залишається українською територією. Питання лише в тому, коли Україна відновить свій контроль над цією тимчасово окупованою територією. Світ за історію людства бачив дуже багато окупацій, в тому числі і в ХХ сторіччі. Всі ці окупації добігали кінця і держава-суверен відновлювала права і контроль над своєю територією. Для мене немає питання, чи відновимо ми контроль над Кримом. Є питання, як і коли ми це зробимо. Ми з командою разом з партнерами з інших державних органів працюємо над цим.

- Багато хто каже, що саме зараз, під час пандемії COVID-19, економічної кризи і зниження цін на енергоносії Україна має шанс натиснути на Росію. Ви бачите це вікно можливостей?

- У зв’язку з ситуацією, яка складається у міжнародних відносинах і в світовій економіці, звичайно, РФ матиме більше проблем і вони посилюватимуться. Це і ціна на нафту, це і в цілому ситуація у світі, це і певна невизначеність, яким буде світ після виходу з періоду пандемії. З іншого боку, в мене немає ілюзій, що після закінчення карантину і пандемії коронавірусу РФ одразу ослабне. Але нам і міжнародному співтовариству треба продовжувати працювати в цьому напрямку. Реальне посилення санкцій і тиску на РФ і її певна економічна нестабільність в цих умовах можуть сприяти нам тактично у вирішенні певних наших завдань. Тому так, певні можливості, викликані цією ситуацією, я впевнений, що є. Але разом з тим рожеві окуляри ми не одягаємо, розуміючи, що теперішня влада в РФ має певне спрямування. І обмеження та порушення прав наших громадян в Криму з боку окупаційної влади триватимуть. Ми розуміємо, що РФ – це найбільший порушник міжнародного права після Другої світової війни. І, на жаль, картина не настільки радісна.

- Росія продовжує мілітаризувати Крим, нашпиговуючи його зброєю та військовими. Дуже багато військових з Росії зі своїми сім’ями переїхали до Криму. Як взагалі змінився склад населення півострова за час окупації?

- Ми бачимо, що РФ проводить системну політику зміни демографічної карти Криму. Це системна, спланована і скоординована діяльність. Вона спрямована на те, щоб максимально видушити з Криму проукраїнське та нелояльне окупанту населення, щоб кримськотатарські і проукраїнські активісти залишали Крим і все більше туди заселялися громадяни РФ. Така політика є системним воєнним злочином – переселення громадян держави-окупанта на тимчасово окуповані території і створення умов щодо залишення цивільним населенням цих територій. Правоохоронні органи і правозахисні неурядові організації до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду подавали не одне повідомлення, яке стосувалося саме цього злочину. Ми сподіваємося, що Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду уважно слідкуватиме за цією ситуацією.

Цифри наводяться різні. Міжнародні моніторингові механізми (вони не мають доступу до Криму, а дистанційно працюють по ситуації в Криму), користуючись російськими реєстрами зміни місця реєстрації, минулого року говорили про понад 140 тис. громадян РФ, які змінили прописку з території РФ на територію тимчасово окупованої АР Крим чи Севастополя у 2014-2018 роках. Але ми розуміємо, що це цифри держави-окупанта, їх ніяк не верифікуєш. Плюс, чимало громадян РФ можуть знаходитися, проживати і працювати в Криму, не маючи зміни реєстрації. Тобто цифри можуть бути набагато більшими, але тенденція не змінюється. Це системна політика. Це і військові, і співробітники правоохоронних органів, і чиновники, й інші громадяни РФ, для яких Росія створює мотивуючі програми з метою їх переселення до Криму.

- Деякі кримські бізнесмени відкрито заявляють, що час оголошувати в Криму режим НС через нестачу води. З боку офіційного Києва лунали різні позиції. Чи готова Україна відновити водопостачання, якщо на півострові буде вкрай критична ситуація з водою?

- По-перше, РФ – це держава-окупант. Вона тимчасово окупує частину суверенної території України – АРК та місто Севастополь. РФ ми в Крим не запрошували. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, РФ, як держава-окупант, повинна самостійно забезпечувати всі потреби окупованої території і цивільного населення. Тобто всіх людей, які проживають на цій тимчасово окупованій території. Це зобов'язання РФ. Ми знаємо, що питання водопостачання є проблемним для РФ. Але це не знімає з неї зобов'язання цього робити.

По-друге, ми вважаємо, що не можна відновлювати водопостачання на територію тимчасово окупованого Криму до моменту деокупації. Не можна йти на це відновлення. Не можна постачати воду до Криму, тому що це по суті послаблення тиску на державу-окупанта і вирішення однієї з найбільших проблем, яка існує для держави-окупанта. Тому ми комунікуємо цю позицію всім: міністерствам, Офісу президента, народним депутатам. Воду постачати в Крим до деокупації не можна.

Коли ми говоримо з кримчанами, які проживають на тимчасово окупованій території, чуємо завжди дуже важливу тезу. Води в Криму для потреб цивільного населення вистачає. Більше того, були дослідження, яким можна вірити, що потреби цивільного населення по воді забезпечуються. Води не вистачає для кого чи для чого? Для великих підприємств, військових баз ЗС РФ, для тих сотень тисяч людей, про яких ми говорили, які переселяються з РФ на територію тимчасово окупованого Криму. В Криму дуже активно будуються багатоповерхівки, бо цим людям треба десь жити. Для цих речей дійсно може чогось не вистачати. Але, вибачте, українська держава не має вирішувати ці проблеми за державу-окупанта.

- А де ж, власне, комплексна стратегія деокупації півострова? Ще попередня влада обіцяла, що така стратегія от-от з’явиться. Президент Зеленський неодноразово обіцяв, що його Офіс, на відміну від попереднього, точно це питання вирішить. Рівно рік тому він переміг у другому турі президентських виборів. То де стратегія?

- Це питання, на яке, насправді, нелегко відповідати. Коли громадяни питають, а де стратегія деокупації на шостий рік окупації, відповідати людям, які працюють в державних органах, що займаються Кримом чи Донбасом менше року, досить важко. На нашому рівні ми порушуємо питання, що нам треба цю стратегію вже нарешті напрацювати і фіналізувати. Ми порушували це питання перед багатьма органами: РНБО, Міністерством реінтеграції… Сподіваємося, найближчим часом буде рух у цьому напрямку. Ця стратегія у України має бути. Ми, як представництво президента в АРК, вже зараз напрацьовуємо свої робочі матеріали зі стратегії деокупації. Щойно механізм буде запущений, ми готові включатися і активно працювати 24/7, готові надати наші напрацювання і працювати над стратегією разом з іншими профільними державними органами.

- А що з концепцією перехідного правосуддя? Ви вже про це побіжно згадали. Я, до речі, про це писала велику статтю. Давайте простими словами розкажемо нашим читачам, що це таке і навіщо це потрібно?

- Це дуже гарне питання. В робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи і у нас у Представництві ми працюємо не тільки над текстом концепції. Можливо, я трохи зараз забігаю наперед і відкриваю карти, але сподіваюся, читачам це буде цікаво. Знаєте, текст – це більше для експертів. Ми ж паралельно працюємо ще й над тим, як комунікувати ключові положення концепції перехідного правосуддя так, щоб вони були зрозумілі українському суспільству, нашим громадянам. В цілому концепція перехідного правосуддя – це досить просто. Це один із інструментів виходу держави із ситуації збройного конфлікту і окупації і переходу до мирного стану. Чи вважаємо ми, що над нею треба працювати сьогодні, коли ще збройний конфлікт і окупація не завершені? Так, бо Україна має бути готовою. Концепція перехідного правосуддя – це один з елементів стратегії деокупації та реінтеграції наших тимчасово окупованих територій, а також захисту та відновлення прав осіб, які постраждали від збройного конфлікту. В усьому світі прийнято, що концепція перехідного правосуддя складається з таких базових елементів чи стовпів: відшкодування шкоди, завданої збройним конфліктом/окупацією, відповідальність за найтяжчі злочини (бо ніхто не говорить, що людина, яка вчинила найтяжчий злочин, скажімо воєнний злочин чи злочин проти людяності, буде амністована, зовсім ні, вона повинна відповідати), право знати правду про те, що відбувалося під час збройного конфлікту/окупації, та реорганізація і реформа інституційної складової правоохоронних і державних органів з метою неповторення збройного конфлікту/окупації. Як бачимо, ці чотири елементи, з одного боку, правові, а з іншого – політичні. Тому концепція перехідного правосуддя – це політико-правова річ. На її виконання нам треба буде ухвалювати закони, інші нормативно-правові акти і залучати органи, які займаються історичною правдою, щоб говорити про це з населенням. Ця концепція може мати форму Указу президента України, а на її виконання може бути ухвалений план заходів, який включатиме конкретні кроки і закони. Будемо бачити, ми зараз саме над цим працюємо.

- Вже не перший рік гостро стоїть питання безпеки судноплавства в Азовському і Чорному морях. Чи вважаєте Ви, що треба заборонити плавання навколо півострова? Деякі експерти на цьому дуже наполягають.

- Ми, звичайно, в курсі цього питання і опрацьовуємо його з профільними органами. Воно знаходиться в роботі і на порядку денному.

- І, наостанок, нагадаємо, що у листопаді минулого року Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у справі порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації. Давайте нагадаємо нашим читачам, де тут питання Криму, коли справу почнуть розглядати по суті та якого рішення очікуємо?

- До того, як відповісти по суті, хотів би відзначити ініціативу Мін’юсту. Вони створили сайт про правову війну (lawfare) України проти РФ, де громадяни в досить простий спосіб можуть ознайомитися з ключовими позовами України проти РФ, де вони розглядаються та чого стосуються. Я вважаю, це класна ініціатива і добре, що вона з'явилася. Ми теж активно працюємо з Мін’юстом в цьому напрямку. Те, що Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію по обох конвенціях – це велика перемога і дуже важлива подія. Бо були перестороги і певні побоювання щодо конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Тому що це вперше в історії, коли перед судом порушувалося питання застосування цієї конвенції, не було попередньої судової практики.

Криму стосується Конвенція про заборону всіх форм расової дискримінації. Тимчасові заходи вже були встановлені судом у квітні 2017 року. РФ повинна забезпечити право представницьких органів кримськотатарського народу на вільну діяльність. Зокрема, відновити можливість працювати в Криму Меджлісу кримськотатарського народу. І відновити навчання українською мовою. Ці тимчасові заходи Росією не виконані. Меджліс і надалі неправомірно залишається забороненим на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Хоча, звичайно, ми вважаємо, що це абсолютно неправомірне і незаконне рішення держави-окупанта. Освіти українською мовою в Криму також немає. Фактично немає жодної школи, в якій викладання здійснюється українською мовою.

Конвенція про заборону всіх форм расової дискримінації щодо Криму стосується порушень прав корінного кримськотатарського народу та української громади Криму і, відповідно, всього того, що стосується кримськотатарського складника і українського елементу в Криму. Також це питання примусового громадянства РФ. Ми сподіваємося, що Міжнародний суд ООН дійде висновку, що РФ порушує цю Конвенцію. Це стане дуже важливим кейсом для нашої роботи з притягнення РФ до відповідальності за всі ті порушення, які вона вчинила під час агресії проти України.

Також дивіться, що розповів колишній політв'язень Кремля Володимир Балух про Росію і Крим: