Інтерв'ю з депутатом Бундестагу: Ми працюємо над новою стратегією для розвитку України

У четвер в Парижі пройде черговий раунд переговорів глав МЗС "нормандської четвірки". Від зустрічі на високому рівні очікують прориву в двох ключових питаннях: розмінування і введення мораторію на військові навчання в ОРДЛО. За інформацією джерел Сегодня.ua в українському МЗС, глава російського МЗС Сергій Лавров наполягатиме на якнайшвидшій розробці і прийнятті Верховною Радою закону про вибори на окупованому Донбасі. І в цьому питанні Кремль опосередковано підтримують офіційні Берлін і Париж. Адже під час недавнього візиту до Києва Франк-Вальтер Штайнмаєр і Жан-Марк Еро вже не говорили про обов'язок України змінити Конституцію. Вони говорили якраз про виборчий закон. Але українські парламентарії, з якими зустрічалися західні дипломати, різко розкритикували ініціативу переходити до розробки закону, поки Росія не виконала з "Мінських угод" зовсім нічого. Все це кореспондент "Сегодня.ua" обговорила з главою Німецько-української парламентської групи, депутатом Бундестагу Карлом-Георгом Вельманом.

- Відразу після візиту спеціальних посланників український парламент вніс зміни в регламент Верховної Ради, якими відклав прийняття Конституції на невизначений термін. Як це сприйняли в Німеччині? Адже Німеччина – учасниця "нормандського формату" переговорів.

- Мінський процес має вирішальне значення. На сьогоднішній день кращого рішення немає. Різні сторони (конфлікту – Авт.) підписали домовленості, серед них і президент України. Обидві сторони не виконали своїх зобов'язань. Також Росія відстає від виконання перших трьох пунктів угод (припинення вогню, відведення озброєнь і техніки, доступ ОБСЄ – Авт.).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

 - Візит міністрів закордонних справ Німеччини та Франції до Києва дав зрозуміти, що питання зміни української Конституції відійшло на другий план. Тепер "номер один" на порядку денному – розробка закону про вибори на окупованому Донбасі. Чому, на Вашу думку, змінилася риторика?

 - "Мінськ", як і раніше в пріоритеті. Хоча я не дуже оптимістичний, що це все призведе до позитивного кінця.

 - Як можна говорити про розробку закону про проведення виборів на Донбасі, якщо там ще стріляють?

 - Гарне питання. Можливо, німецька історія після "Ноти Сталіна" в березні 1952 року дасть привід задуматися (СРСР пропонував Англії, Франції і США почати розробку мирного договору з Німеччиною: СРСР був готовий на об'єднання Німеччини, існування армії і діяльності партій – Авт.). Але рішення, в першу чергу, за Україною. Європейці стоять за спиною Вашої країни. Майте на увазі, що Німеччина – найбільший двосторонній донор в підтримку відновлення Вашої країни. Але необхідна політика реформування не може залежати від вирішення проблеми агресії на Донбасі.

 - В українському МЗС кажуть, що є три варіанти розвитку подій в питанні санкцій проти Росії. Санкції можуть продовжити, послабити або "підвісити". "Підвісити" – чітко прив'язати певні види санкцій до виконання пунктів Мінських угод. Які розмови йдуть у Франції? До чого більше схиляється офіційний Париж?

 - Канцлер чітко позначила, що санкції прямо залежать від прогресу в Мінському процесі.

 - Ні для кого не секрет, що в Німеччині існує потужне російське лобі, яке працює на скасування санкцій.

 - Наскільки потужним, Ви думаєте, було б російське лобі досі, якби не Ангела Меркель, яка об'єднує європейців за політику санкцій?

 - Ходять чутки, що глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр виступає за скасування санкцій проти Росії.

 - Це не правда. Штайнмаєр – один з архітекторів нової політики в Східній Європі. Будь ласка, згадайте його роль в лютому 2014 року (глави МЗС Німеччини, Франції та Польщі були учасниками "мирної угоди" між опозицією і Віктором Януковичем – Авт.).

 - Про які втрати від дії санкцій проти Росії можна говорити? Як постраждала саме Німеччина?

- Товарообіг між Німеччиною і Росією впав на 40%. Але ще до того (до початку дії санкцій – Авт.) він був значно нижчим, ніж товарообіг між, наприклад, Німеччиною і Польщею, Німеччиною та Нідерландами. Простіше кажучи: сьогоднішній німецький уряд робить політику, а не промисловість.

 - Чи справді питання Сирії впливає на переговори Євросоюзу з Росією щодо українського питання?

- Ні, це два різних завдання, хоча остаточне рішення зажадає участі Росії.

- Чи всі в Німеччині підтримують ідею надання Україні безвізового режиму? Коли Євросоюз скаже свою остаточну відповідь з цього питання?

- Не можу говорити за "всіх" німців, але наш уряд підтримує лінію Єврокомісії.

- Під час візиту в Україну Штайнмаєр чітко дав зрозуміти, що Україна повинна вийти з лабіринту політичної кризи. У Німеччині це обговорюється?

- Це широко обговорюється в політичних колах і ЗМІ. Ви повинні усвідомлювати, що все (що відбувається – Авт.) в українському уряді і парламенті інтенсивно моніториться в Німеччині. Майбутнє України має велике значення для всієї Європи.

- Чи можна говорити, що Європа втомилася від України через постійні корупційні і політичні скандали?

 - Ми не хочемо, щоб це відбулося. Тому ми працюємо над новою стратегією для стабілізації і розвитку України разом з українцями. З набагато більш великими фінансовими і політичними зусиллями. Це щось нове і буде йти в якості доповнення до Угоди про асоціацію. Це (нова стратегія – Авт.) ще в розробці, не ставши частиною офіційної політики. Це ідея ґрунтовного "плану Маршалла" для відновлення економіки, управління, судової системи і т.д. Якщо цей "план Маршалла" коли-небудь почне працювати, то тільки під повним контролем і моніторингом (з боку Німеччини – Авт.). Європа – це доля України. Але в першу чергу і ви повинні робити свою домашню роботу. Наприклад, як робили поляки після підписання Угоди про асоціацію з ЄС більше 20 років тому.