Інтерв'ю з Андрієм Садовим: "Порошенко дзвонив мені особисто: "Яценюк і Шокін повинні піти"

Вихід "Самопомочі" з коаліції остаточно розвалив і без того хитку парламентську більшість. Зараз БПП і НФ намагаються склеїти її за допомогою депутатів "Радикальної партії". Але системної проблеми це не вирішить: хтось вийшов з коаліції на знак протесту проти прем'єрства Яценюка, інші – грають на перевибори. Та й якщо Банкова знову спробує проштовхнути в другому читанні проект змін до Конституції щодо децентралізації з п.18 перехідних положень про особливий статус Донбасу, "радикали" можуть знову влаштувати демарш, як це сталося 1 вересня 2015 року. "Самопоміч" та "Батьківщину" звинувачують в грі на перевибори і "змові" в підтримку Міхеїла Саакашвілі на прем'єра. Відразу після виходу "Самопомочі" з коаліції ми з'їздили до Львова, щоб дізнатися все з перших вуст, розмова відбулася 19 лютого. В інтерв'ю "Сегодня.ua" лідер "Самопомочі" і мер Львова Андрій Садовий розповів, про що говорив з президентом в день провальної відставки Кабміну, назвав умови повернення "Самопомочі" в коаліцію і спростував чутки про гру на перевибори.

 - Хочемо почати бесіду зі статті в The Economist під назвою "Львів – не Донецьк". Назва вже говорить сама за себе. Незважаючи на війну, Львів успішно розвивається. Як Вам це вдається?

 - Ви хочете, щоб я вам розповів історію 10 років в рамках однієї або десяти хвилин? Це не реально.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

 - Можливо, у вас є свої секрети або рецепт?

 - Знаєте, рецепт успіху дуже простий: багато працювати, вірити в Бога і любити людей. І ви завжди будете мати позитивний результат. Насправді те, що зроблено, – це вже історія. Я би хотів зробити набагато більше. Але це можливо, коли країна буде успішною.

 - В The Economist якраз про те, що коли вся країна у війні і економічній кризі, і відбувається хаос, у Львові навпаки: інвестиції приходять, безробіття не зростає.

 - Я почав працювати міським головою в 2006 році. Перше, що я зробив, – почав запрошувати на роботу до Львова дуже грамотних і тямущих людей з різних міст України та різних країн. Правда, брав їх як радників, тому що іноземці не мають права працювати на службі в органах місцевого самоврядування. У 2007-му ми почали працювати над стратегією міста Львова. Тут нашим партнером була компанія Monitor Group (одна з кращих консалтингових компаній в світі – Авт.). Це відомий світовий бренд. Ця компанія робила стратегії для багатьох країн світу, зараз вона є частиною компанії Deloitte. Наступний етап стратегії розвитку ми вже плануємо з компанією Deloitte. Ми проаналізували ситуацію і зрозуміли, що є дуже багато ринків, які не заповнені. Це ринок туризму. Маючи прекрасну архітектуру, ми можемо заробляти на індустрії туризму. Щоб ви розуміли, близько 10% всіх грошей світу – це кошти, які крутяться в туризмі. З того часу до кінця 2015-го ми зробили дуже якісний стрибок. У 2015-му за рік ми прийняли 2 млн туристів. Це серйозний рекорд. Це тисячі і тисячі нових робочих місць, створених у Львові, це податки, які надходять до місцевого бюджету. Звісно, щоб це було, потрібно було дуже багато інвестувати в інфраструктуру, в ремонт доріг, в мережі комунікацій. Станом на 2006-й у Львові навіть не було цілодобового водопостачання. Вода подавалася з 4-ї години ранку до 4-ї години вечора. Це було аномалією: як запрошувати гостей, коли така біда. Ми вирішили проблему води, ми вирішили проблему більшості доріг. Ми дуже багато інвестували в мережі водопостачання, теплопостачання. Ми є найбільшим партнером ЄБРР. Помітьте: всі тендерні процедури ми проводимо виключно за нормами ЄС, тому що у банку є угода з Україною, за якою, будучи його партнером, ти повинен працювати відповідно до норм ЄС. З інвестиціями ми отримуємо непогані грантові можливості. З огляду на, що Львів завжди був містом науки і високих технологій, у Львові дуже активно розвивається сфера ІТ. Це один з наших пріоритетів. Зарплата ІТ-шника, щоб ви розуміли, в середньому 40 тис. грн на місяць. Це більше, ніж зарплата металурга або шахтаря. І мені важливо, щоб в цій галузі було якомога більше людей.

Львів завжди був містом науки і високих технологій, у Львові дуже активно розвивається сфера ІТ. Це один з наших пріоритетів. Зарплата ІТ-шника в середньому 40 тис. грн на місяць

- Вони платять податки? Може, у вас є якесь пільгове оподаткування?

- Природно, вони платять податки, витрачають гроші, утримують свої сім'ї, купують квартири. До речі, для ІТ-кластеру ми безкоштовно виділяємо землю. Вони будують будинки. Ми першими дали їм ділянки безкоштовно як місто. І мені вигідно, щоб у нас якомога більше було мудрих талановитих людей, які мають високу зарплату. Тому що для нас норма, коли ми даємо бідним. А я даю, в тому числі і тим, хто має інтелект, щоб цей інтелект примножувати. Ми почали активно відроджувати середнє машинобудування. Сьогодні у Львові ми маємо трамваї з низькою підлогою. Можливо, ви бачили їх.

- "Електрони", які виробляє "Львівелектротранс"?

 - Так. Ми зараз замовили ще 7 трамваїв для Львова. До речі, 7 трамваїв купує Київ. Насправді, за ціною ми номер один в Європі. Дай Бог нам тільки виходити на західні ринки, тому що, чесно кажучи, ніхто нас там не чекає. Ми почали з нуля виробляти електробуси (також на концерні "Електрон" – Авт.), тому що електробус за день використовує тільки 200 грн на електроенергію. Це в 10 разів дешевше, ніж використовувати бензинові двигуни. Хоча зараз ми виробляємо нові автобуси і тролейбуси також на заводі "Електрон". Моє завдання – повністю оновити весь громадський транспорт Львова в наступні роки. Розвивається легка промисловість, розвивається машинобудування, розвивається харчова промисловість дуже активно, книгодрукування.

Ми почали з нуля виробляти електробуси, тому що електробус за день використовує тільки 200 грн на електроенергію. Це в 10 разів дешевше, ніж використовувати бензинові двигуни

Зараз наша мета – побудувати перший в Україні індустріальний парк. Тут нашим партнером є відома голландська компанія СТР. Вона четверта в Європі за обсягами промислової нерухомості. Вони купили у нас 25 га землі, заплатили, до речі, вже першу частину грошей. Вони хочуть інвестувати спільно з партнерами близько 100 млн євро в нові виробництва у Львові. Це різнопланові виробництва. Але у мене є одна вимога: щоб це було екологічно чисте виробництво. Плюс та ж компанія Fujikura, з якої ми 5 років вели переговори. Сьогодні вже доходить до 800 працівників. До кінця наступного року буде 3000 працівників. Це компанія, яка 130 років на ринку Японії та багатьох країн. Дуже складно це все робити, враховуючи той управлінський бардак, який є в країні. Скажу вам чесно, що працював з різними урядами в інтересах громади міста Львова. Так складно, як в останньому році, мені ще ніколи не працювалося.

- Наш уряд хвалиться тим, що вони запустили так звану бюджетну децентралізацію. Ви на собі як місто це відчули?

– Давайте поставимо це все на тверду основу. Є місто Львів. Станом на 2014-й, з тих всіх податків, які збиралися у Львові, держава забирала 80%. Завдяки твердій позиції міст і місцевого самоврядування, почали забирати менше.

- Менше – це скільки?

- Скільки залишається? Зараз забирають 60%, навіть трохи більше. Вибачте, хто кому що дав? Ми їх фінансуємо, ми їм даємо, а вони потім кричать з екранів: "Ми вам дали!" Тобто забрали у нас, потім трохи більше віддали – і кажуть потім: "Радість вам, люди добрі, менше вас будемо обкрадати". Вони найняті нами на роботу, але не працюють в наших інтересах.

- З приводу так званої політичної децентралізації. Ви своїм прикладом роботи у Львові довели, що можна проводити децентралізацію і без так званих змін до Конституції. На Вашу думку, все-таки децентралізацію потрібно приймати на рівні Конституції в тому вигляді, в якому вона зараз лежить у Верховній Раді?

 - Візьміть, будь ласка, уважно все, що стосується місцевого самоврядування, і уважно почитайте той варіант, який є зараз, і той варіант, який пропонується. І ви не побачите ніяких змін взагалі. Є ті ж повноваження – вони просто по-іншому переписані. Але є одна біда: це право керівника країни, маючи за новою Конституцією префектів, приймати рішення одноосібно щодо відсторонення керівників міст або розпуску органів місцевого самоврядування на невизначений термін. З огляду на радянську ментальність, як це може виглядати? Наприклад, глава обласної адміністрації, або в майбутньому префект, якого хочуть передати сьогоднішні повноваження фактично прокуратури, викликає будь-якого мера чи сільського голову і каже: "Слухай, тут потрібно щось вирішити". Той каже: "Слухай, я не можу, це ж протизаконно" – "Але ти ж розумієш, що я тебе зніму?" Той, хто буде впиратися, ім'ям революції, ім'ям ще чогось, кажуть: "Він зрадник!" – і усувають від роботи на невизначений термін, поки десь там Конституційний суд буде приймати якесь рішення. Це може бути рік, може бути два. У чому тут децентралізація? Це узурпація влади. Власне, ми проти цього чітко заявили свою позицію. І місцеве самоврядування, і партія "Самопоміч", і я особисто як міський голова міста Львова. Тому що потрібно говорити людям правду.

За часів війни і смути ніхто Конституції не змінює

Щодо Конституції, змін, які стосуються питань територій, які знаходяться в окупації, там також є дуже багато питань. Тому давайте будемо законослухняними. За часів війни і смути ніхто Конституції не змінює. На сьогодні Конституція є такою, яка дає можливість нормально працювати. Потрібно на роботу брати адекватних чесних людей і показувати результат. Тому що ми за останній рік маємо дуже складну економічну ситуацію. Люди стали біднішими. А нам з екранів телевізора розповідають, як все файно, які гарні реформи. А де ці реформи? У чому? Я їх не бачу. Я міський голова, який працює 10 років. Я бачив різних міністрів, різних чиновників.

Простий приклад: 2 грудня відбувся номінаційний комітет щодо призначення керівника Львівського аеропорту. Фактично, в рамках чинного законодавства, 3-4-5 грудня потрібно було призначити нового керівника. Вчора яке число було? 2,5 місяця тривав процес призначення керівника. Що це таке? Уявляєте, трудовий колектив почув новину про те, що буде мати нового керівника 2 грудня. Це міністр Айварас Абромавічус написав у себе в Facebook. І потім уряд тільки через 2,5 місяця його призначив. Що це таке? Чому? Це ж можна було зробити на наступний день. І взагалі, навіщо у нас така бюрократія? Щодо керівників підприємств рішення повинен приймати профільний міністр або керівник департамент. Зміни потрібно робити швидко.

 - Якщо все-таки будуть проштовхувати проект змін до Конституції в частині децентралізації з пунктом 18-м перехідних положень про особливий статус Донбасу, це скликання Ради його переживе? Він може бути прийнятий в цьому скликанні?

 - Методом шантажу, підкупу і тиску можна багато чого зробити в Україні. Але це не буде корисним для України.

 - А з чийого боку шантажу і підкупу?

 - З боку тих, хто хоче узурпувати владу, напевно.

 - Ви маєте на увазі на рівні України?

 - Звісно.

- Банкова, Грушевського?

 - Я це називаю "Печерсько-Бермудським трикутником". Це Адміністрація президента, Верховна Рада і Кабінет Міністрів, куди стікаються всі капітали нашої держави і там зникають. І вся олігархія бореться, хто буде там домінантою.

Я це називаю "Печерсько-Бермудським трикутником". Це Адміністрація президента, Верховна Рада і Кабінет Міністрів, куди стікаються всі капітали нашої держави і там зникають.

 - Напевно, потрібно перейти до цього трикутника. 18 лютого Ви були в Києві. Партія прийняла нелегке рішення, але суспільство прийняло його позитивно. Вихід із коаліції. Напевно, питання буде про те, чому так довго сумнівалися, виходити чи ні? "Самопоміч" звинувачували в тому, що вона була опозицією в коаліції, а такого бути не може.

 - Ми відповідальні. І ми розуміємо складність ситуації в країні, коли більша частина території знаходиться в окупації. Ми розуміємо, що парламент є чи не єдиним відповідальним органом, тому що, згідно з сьогоднішньої Конституції, він формує уряд. І ми, по сьогоднішній Конституції, є парламентсько-президентською країною. Ми до останнього робили все можливе, щоб парламент був дієздатним, щоб він працював відповідно до регламенту. Дуже важлива функція лежить на коаліції. І коли ця коаліція формувалася, у нас була велика надія, що це буде новий етап розвитку нашої держави. Але, на превеликий жаль, так не сталося. І перші голосування, в яких коаліція не знаходила порозуміння в собі і почала запрошувати людей з боку, колишніх регіоналів (для прийняття тих чи інших рішень підголосовував депутатські групи "Воля народу", "Відродження" та "Опозиційний блок" – Авт.), показали, що щось тут не так. Це було раз, було два, потім голосування за призначення генпрокурора Віктора Шокіна, і дуже багато законів, які насправді не корисні для країни. Ми до останнього сподівалися, що президент і парламент усвідомлюють свою персональну відповідальність за ситуацію в країні. Звичайно, каталізатором процесу стало голосування за відставку уряду. Президент особисто мені дзвонив і говорив: "Я прийняв рішення. Яценюк повинен піти, Шокін повинен піти". Я кажу: "Пане президенте, браво!"

Президент особисто мені дзвонив і говорив: "Я прийняв рішення. Яценюк повинен піти, Шокін повинен піти". Я кажу: "Пане президенте, браво!"

- Коли він дзвонив?

- Він мені дзвонив в той день (16 лютого – Авт.).

 - У вівторок?

 - Він мені дзвонив, висловлював співчуття у зв'язку зі смертю батька і відразу сказав, що він прийняв серйозне рішення, заяву... (президента 16 лютого – Авт.) Я насправді був в дуже складному стані, тому що батько... І дзвонить президент з таким важливим рішенням, інформує мене. Коли я потім в кінці дня взяв роздруківку і подивився, хто і як голосував, то мені стало так боляче. Тому що найцінніше, що можна мати на дуже великій посаді, – це повага. І коли вона починає зникати, дуже складно.

- Повага до президента Ви маєте на увазі?

 - Взагалі поняття поваги. Повага до рішень людини, довіру до людини, знаєте, моральність. Дуже важливим є момент моральності рішень. Те, що у нас в політиці ніхто не бере, до речі, до уваги. Тому, звісно, що це голосування і ці карти, які розкрилися, дали розуміння, що насправді ніякої коаліції і немає. І ми прийняли рішення скликати надзвичайний провід. І цей провід, власне, і прийняв у четвер рішення припинити участь в коаліції. Були зібрані всі підписи провода. Що таке провід? Це члени політради, голови обласних організацій, депутати-члени фракції.

 - Хтось був проти?

 - Одностайне рішення. У нас до цього були дискусії та обговорення. Але ця ситуація об'єднала всіх, і всі одноголосно проголосували. В ту ж хвилину ми повідомили про це суспільству. Лідер фракції, Олег Березюк, передав документи Гройсману з підписами всіх депутатів.

 - Як Ви вважаєте, провальне голосування за відставку уряду – це була змова з самого початку?

 - Так. Те, що я сьогодні я розумію, це була змова. Такі ходики – обвести всіх навколо пальця. Насправді вони себе обвели. Люди ж таки не дурні – люди все це прекрасно розуміють.

Сьогодні я розумію, це була змова. Такі ходики – обвести всіх навколо пальця. Насправді вони себе обвели. Люди ж таки не дурні – люди все це прекрасно розуміють

- А які інші складові цієї змови? Ми бачимо зовнішні: залишився Кабмін, його не відправили у відставку. Чи можна якось зрозуміти? Західний тиск, може бути?

- Для мене насправді дуже болючою була позиція фракції БПП, коли 40 відданих президентові людина не проголосували за відставку уряду, хоча до цього всі говорили одноголосно, що буде рішення. Те, що не голосував "Опозиційний блок", це було зрозуміло, тому що у них з Арсенієм Яценюком чудові відносини. Те, що не голосували партії, підконтрольні іншим олігархам, – це також було зрозуміло. Не було питань. А то, що партія Порошенка не проголосувала, а перед цим за три години до голосування він дав гучну заяву для всього світового співтовариства, – це насправді шок.

 - Технічне питання. Антон Геращенко з НФ сказав, що Олег Березюк заявив про вихід з коаліції, але заяви членів фракції "Самопоміч" не надійшли, тому депутати вони залишаються в коаліції.

 - Ні, вчора (18 лютого) підписи всіх депутатів були юридично передані в секретаріат Верховної Ради. І сьогодні (19 лютого) на ранковому засіданні Гройсман заявив, що виконана вся юридична процедура. Тобто вчора (18 лютого – Авт.) у нас було засідання проводу партії до 14:15. О 14:15 був брифінг, о 16:00 депутати повернулися на свої робочі місця в парламент. І в той же час всі документи були зібрані, підписані і передані в секретаріат Верховної Ради. Сьогодні на ранковому засіданні Гройсман про це повідомив.

 - Чи є якісь умови повернення фракції "Самопоміч" в коаліцію, і які?

 - В коаліцію з ким? З "Опозиційним блоком" – ні.

 - Ні, з тією коаліцією, яка була.

 - Її вже немає. Не можна повернутися в минуле.

 - А якщо Яценюк піде?

 - Буде день – буде пісня.

 - Чи можливі дострокові парламентські вибори?

 - Я б не хотів, щоб ми опинилися в ситуації дострокових парламентських виборів, враховуючи розбалансування в країні. Я б хотів, щоб була створена нова коаліція, яка толерантна сьогоднішнього прем'єру. Нехай покажуть свою роботу.

Я б не хотів, щоб ми опинилися в ситуації дострокових парламентських виборів, враховуючи розбалансування в країні. Я б хотів, щоб була створена нова коаліція, яка толерантна сьогоднішнього прем'єру.

- Розумієте, Facebook-спільнота і експерти з екранів телевізорів нам кажуть, що "Батьківщина" і "Самопоміч" змовилися, вони грають на перевибори і так далі.

- Ні, ми не хочемо перевиборів.

- Тобто формування нової коаліції?

- Так, ми хочемо, щоб була сформована нова коаліція, щоб країна розвивалася. Просто ми в цій коаліції не можемо бути. Ми не можемо бути в коаліції з людьми, які стояли на Майдані за тими, хто розстрілював людей на Майдані. Це цинічно. І це все відбувається в річницю. Два роки як раз пройшло.

- Просто в Раді у вас не такий великий вибір: або повертатися в коаліцію з тими, з ким вона була, або...

- Ми відповідаємо за ті рішення, які ми приймаємо.

- А як технічно це можна реалізувати?

- Реалізувати що?

- Нову коаліцію. Ляшко каже про нову коаліцію.

- Нормально. Є "Опозиційний блок", є "Відродження", яке має перетворитися в "Наш край" (за аналогією з однойменною партією, яку контролює Банкова – Авт.). Адміністрація президента вже намалювала їм цей сценарій. Є партія Порошенка. Всі разом об'єдналися, створили коаліцію і нормально працюють. Які проблеми? Просто вони покажуть людям, хто є хто. І все.

- Тобто Ви за формування нової коаліції, але без участі "Самопомочі"?

- Ми не можемо брати участь в коаліції з тими людьми, які принесли велику біду Україні. Ми входили в коаліцію з щирими намірами. Для розвитку, а не для обкрадання країни. Що ми бачимо за останній рік? Люди стали біднішими. А коли хтось стає біднішим, то хтось стає багатшим. Не буває ж так, щоб воно зникло вникуда. Гра з курсом. До речі, за часів Другої світової війни Черчилль не допускав девальвації фунта.

- А Сталін друкував військові облігації.

- Найбільша трагедія – це коли за часів війни ти робиш своїм ворогом власний народ. Потрібно тримати ситуацію до кінця. А у нас, вибачте мене, з гривнею бавляться. На цьому ж хтось напевно заробляє, правильно?

 - Стверджувати не можна. Ми, в усякому разі, не знаємо. Може, Ви знаєте, хто і як заробляє? Кажуть, Гонтарєва роздавала "рефінансування" підконтрольним банкам.

 - Я б її на цю посаду ніколи не пропонував.

 - Переходячи до Кабміну. Кого Ви бачите прем'єром? Чи є у нас заміна Яценюку і що це за прізвище?

 - Сьогодні було б логічно, щоб уряд очолив Порошенко і отримав всю повноту влади.

Сьогодні було б логічно, щоб уряд очолив Порошенко і отримав всю повноту влади

- Або хтось із наближених до нього людей?

- Його людина або він – в принципі, це те ж саме.

- Просто вже є цілий список, умовно кажучи, його людей. Напевно, є вже якісь переговори.

- Він сьогодні має найбільшу фракцію, він сьогодні має найбільший вплив в країні. Він каже, що йому не вистачає ще чогось. Ну, так нехай візьме (Кабмін в свої руки – Авт.).

- "Самопомочі" пропонували посади в Кабінеті Міністрів і Вам особисто? Особисто з Вами виходили на переговори з цього приводу?

- Так.

- А які посади?

- Будь-які.

- Будь-які міністерства?

- Будь-які, так. Все, що хочете.

- Тільки б Ви взяли на себе відповідальність?

- Так.

- Це зараз відбувалося?

- Ви знаєте, я завжди відкритий для пропозицій. І мої колеги теж. Просто ми відповідальні за ті рішення, які приймаємо. І ми розуміємо, що в парламенті, який формує уряд, якщо ти хочеш бути успішним в уряді, ти повинен мати підтримку в парламенті. Фракція "Самопоміч" сьогодні має 26 депутатів парламенту. Тому брати відповідальність, несумірну з підтримкою, складно. Є сьогодні партія Порошенка, партія Яценюка – вони прекрасно можуть організувати роботу. І організовують.

- Ваші подальші політичні плани? Якщо зараз не буде позачергових виборів, Ви будете займатися, я так розумію, партбудівництвом?

- Ми будемо активними в парламенті, ми будемо пропонувати нові закони, ми будемо максимально уважними до тих законів, які пропонуються. Якщо там будуть злодійські закони, ми будемо про це говорити людям. Якщо це будуть хороші закони, корисні для країни, ми будемо їх підтримувати. Ми будемо розвивати наші партійні центри, ми будемо допомагати нашим колегам, які сьогодні у виконавчій владі в тих чи інших містах. Роботи дуже багато.

- Багато обговорюють, що Ви відкликали свого міністра Павленка. Ви тільки що сказали, що Вам пропонували будь-які посади. Олег Березюк сказав, що "ми на посади не претендуємо і можемо відкликати своїх людей". Але Вас звинувачують в тому, що Ви не хочете брати на себе відповідальність, щоб Ваші рейтинги не полетіли вниз і взагалі у Вас президентські амбіції.

- Для мене важливо мати можливість робити справу. Я у Львові працюю. Я отримав підтримку людей на виборах. Кожен день працюю. Дороги ремонтуємо, запрошуємо нових інвесторів. Це реальна робота. Є фракція в парламенті – 26 депутатів. Вони в міру своїх можливостей якісно роблять свою роботу. Єгор Соболєв в комітеті (глава антикорупційного комітету – Авт.), Оксана Сироїд (віце-спікер – Авт.), яка з питань Конституції один з кращих фахівців в нашій державі, Олег Березюк, який як керівник фракції повинен доносити правильну позицію партії і фракції людям. Ми працюємо. Ми отримали підтримку на виборах 11%. Ми не отримали 60% або 70%. Тому ми реально оцінюємо свої можливості.

Ми отримали підтримку на виборах 11%. Ми не отримали 60% або 70%. Тому ми реально оцінюємо свої можливості.

Ми запропонували міністра в уряд в 2014-му. Ми не знали Павленка. Ніхто з фракції на 99% цієї людини не знав. Наскільки я розумію, він проходив якийсь відбір Адміністрацією президента. Вони підвели його до наших дверей, показали: "Ось хороша людина". Для нас не було принциповим назва міністерства. Для нас було важливо, щоб був в принципі професійна людина. Він працює так-сяк. Потім будемо оцінювати. Партія ухвалила рішення відкликати. Він сказав: "Так". Потім сказав: "Ні". Це історія – перевернули і йдемо далі. Ми послідовні. Ми. Розумієте, – прогнозовані з точки зору європейської нормальної політики.

 Ми не знали Павленка. Ніхто з фракції на 99% цієї людини не знав. Наскільки я розумію, він проходив якийсь відбір Адміністрацією президента.

 - Ви говорите, що Ви відповідальні. Але історія з вибором Павленка звучить трохи дивно. У тому плані, що Ви його раніше не знали і висунули від своєї політсили. Наскільки тут можна говорити про відповідальність?

 - Наскільки я спілкуюся з багатьма іноземними експертами, вони позитивно оцінюють його роботу.

 - Так, Міністерство аграрної політики дуже хвалять.

 - Вибачте, значить, ми не помилилися, коли підтримували його кандидатуру і пропонували парламенту. Перш за все, ми запропонували його кандидатуру прем'єра, і потім прем'єр вносив його на голосування. Тобто його перевірили, напевно, всі спецслужби, подивилися, може він працювати чи не може, професійний або не професійний. Запропонували. У плані дисципліни партійної, він вирішив вчинити так, як він вчинив. Для нас це вже сторінка минулого, тому ми її перевернули.

- Вечеря з послом Пайеттом. Пайєтт написав у свій блог, що він приїжджав на Різдво до Львова, що йому все сподобалося. Що це була за вечеря? Крім Пайєтта, хто ще був, про що говорили?

 - В принципі, до Львова на Різдво приїжджає дуже багато гостей. Для мене велика честь приймати гостей – в тому числі і вдома. Я часто запрошую різних гостей. Якщо говорити про цей вечір, то це взагалі був дуже складний день, тому що в обід я брав президента. Він приїжджав з дружиною, з дітьми. Ми внизу в кафе "Ратуша" їли прекрасний яблучний пиріг. Увечері я запросив певну кількість послів, в тому числі і посла Пайєтта. У нас була дуже сімейна приємна зустріч. Говорили про різдвяні традиції. Він вперше в житті спробував кутю. Приїхав Ян Томбінський з дружиною, з усіма своїми дітьми. Я був дуже вражений, коли його діти так красиво заколядували.

- Українською мовою?

 - Ні, вони колядували польською. Вони ж Різдво раніше відзначають. Насправді, зміст один і той же, що українською, що польською. Дуже багато пісень – вони мають те ж значення, тільки слова українські або польські. Був наш товариш, посол Канади, який часто буває у Львові. Насправді я люблю приймати гостей.

 - Не всі це знають, тому за цією вечерею відразу всі почали бачити якусь закулісну гру. Руку Держдепу.

 - Пайетт минулого тижня був у Львові, приїжджав, сиділи пили з ним каву. Люди приїжджають в гості, походити по місту, погуляти. Добра атмосфера, добрі люди. Я радий усім. Для мене це велика честь.

 - Кажуть, Ви їздили в Америку. Правда чи неправда?

 - Я? В Америку? В останній раз я там був після виборів. Відразу після виборів я поїхав у запланований заздалегідь тур. Він включав в себе Торонто і Нью-Йорк. Це я допомагав Католицькому університету займатися фандрайзингом – збирати гроші на науку. Для мене це було непросто, тому що відбулися якраз парламентські вибори. Якраз через тиждень після виборів була ця поїздка. Але вона була запланована заздалегідь, а вибори були позачергові. Тому, якщо я сказав, то я роблю. Знаєте, в українській політиці і взагалі в житті для чоловіка дуже важливо вміти тримати слово.

 Я? В Америку? В останній раз я там був після виборів

- Говорять про те, що якщо будуть дострокові парламентські вибори, то ви ніби як підтримайте кандидатуру Саакашвілі.

 - Підтримаю куди?

 - На прем'єра.

 - Я маю дуже хороші дружні стосунки з ним. Вчора, до речі, з ним якраз обідали в Києві (18 лютого – Авт.). Говорили багато про Україну, про політичну ситуацію, яка склалася. Позавчора він приїжджав до Львова. У мене з ним гарні людські взаємини. Це з тих часів, коли він був президентом Грузії. Я думаю, що він би міг бути дуже хорошим прем'єром. Але хорошим прем'єром можна бути тоді, коли є хороший уряд, коли є хороші міністри. А хороші міністри є тоді, коли є хороший адекватний парламент. Тому дуже важливо, щоб ми прийняли новий закон про вибори. Власне, це є вимогою Революції Гідності, щоб у нас вибори були за пропорційними відкритими списками. Якби це сталося, після 2014-го ми б мали кардинально інший парламент. Ми мали б кардинально інший уряд. Але бачите, цього забоялись владні мужі. І це велика проблема для України.

- У вівторок вночі Саакашвілі приїжджав до Адміністрації президента. А Ви говорите, що з ним на наступний день зустрічалися, пили каву в Києві. Про що розмовляли? На чому зійшлися в цій політичній кризі?

 - Він приїхав мене підтримати у важку хвилину. У мене помер тато.

 - Співчуваємо...

 - Дякуємо. У середу був похорон. Для мене було приємною несподіванкою, коли він приїхав на похорон. У четвер після проводу партії ми з ним зустрілися. Говорили про Україну, говорили про голосування у вівторок (коли Рада провалила відставку Кабміну – Авт.), говорили про міжнародну ситуацію, яка є в світі. Говорили про перспективи України. Дружня розмова.

 - Чи бачите ви в голосуванні у вівторок якийсь тиск з боку Заходу? Бо кажуть, навіть депутати цього не приховують, що був тиск з боку Сполучених Штатів і Євросоюзу, що Яценюк повинен залишитися для балансу влади.

 - На депутатів "Самопомочі" щодо цього голосування ніякого тиску не було. На мене теж.

 - А взагалі, як вважаєте?

 - Не знаю. Що більше на мене тиснуть, то протилежні буде результат. Я не допускаю тиску.

 - Тиск може бути різним. Взяти тільки виступ віце-президента США Джо Байдена в парламенті...

 - Якщо ви нічого не вкрали і вас нічим шантажувати, на вас не можна тиснути. Якщо у вас в біографії є чорні плями, то на вас будуть тиснути постійно.

 - Фінансування "Самопомочі". Розкажіть, будь ласка, з яких джерел фінансується партія, і як ви уявляєте собі держфінансування.

 - Подивіться на кошти, які надходять на рахунок. З цих грошей все і фінансується. Це насправді смішні гроші, якщо говорити про українську політику. Дуже невеликі. Кожну обласну організацію, як правило, її шанувальники її і підтримують. У нас немає централізованого фінансування відділень. Ми, напевно, одна з найскромніших партій в країні. І я дуже сподіваюся, що все-таки закон, який був проголосований, про державну підтримку партій вступить в силу, і з другого півріччя 2016-го партії матимуть фінансування, тому що по-іншому олігархічність партій подолати неможливо. Для нас це дуже складне питання. Тому що, як правило, багаті люди пропонують гроші в обмін за лобіювання їх інтересів. Ми це категорично відхиляємо. Говорячи в Україні про корупцію, ми чомусь забуваємо, що корупція, власне, починається з політичної корупції, коли продають місця в списках, коли продають посади, рішення. А у нас за 25 років ніхто в Україні за політичну корупцію не покараний. Що це означає? Що політичної волі боротися з корупцією немає. От і все. Все дуже просто.

Говорячи в Україні про корупцію, ми чомусь забуваємо, що корупція, власне, починається з політичної корупції, коли продають місця в списках, коли продають посади, рішення. А у нас за 25 років ніхто в Україні за політичну корупцію не покараний

- А хто з олігархів пропонував Вам свою підтримку фінансову?

- Тим чи іншим способом всі.

- Наскільки Ви знайомі з нашими олігархами?

- З усіма знайомий. Нормальні рівні стосунки.

- Раніше в інтерв'ю у Вас запитували про Коломойського, про Льовочкіна, так про всіх. Півтора роки тому ходили чутки, що "Самопоміч" фінансує Коломойський. Потім приписували ще когось...

- Вони всі хотіли (фінансувати – Авт.). Але вони дивляться на нас, як аборигени. Якщо тобі хтось подобається, такий гарний, потрібно його з'їсти. Вони так дивляться на нас. Ми не хочемо, щоб нас хтось з'їв. Ми самодостатні люди. Так, в принципі, коли йдемо передвиборна кампанія і інші партії витрачають, грубо кажучи, 10 тис. доларів, ми повинні ту ж роботу зробити за 1 долар. Це дуже складно, але ми завжди співпрацюємо з дуже мудрими і талановитими людьми. Власне, це наш головний плюс.

Вони (олігархи) сприймають нас, як аборигени. Якщо тобі хтось подобається, такий гарний, потрібно його з'їсти.

- Місцеві вибори пройшли. Вибори в цілому показують, де партія має прогалини, в яких регіонах. В яких регіонах у "Самопомочі" ще не вистачає? Де ще потрібно добудувати?

- Ви знаєте, це процес, який повинен тривати все життя. Не можна побудувати раз і назавжди. Так само, як і країну. Це процес щоденної складної і рутинної роботи. Власне, місцеві вибори – це час, коли ти бачиш, наскільки якісно ти провів підготовчу роботу. У нас був дуже складний відбір кандидатів в депутати. Надзвичайно складний. Мало кому зрозумілий. Тому що ми ставили в основу моральність. І ми зрозуміли одну парадоксальну річ. Виявляється, в нашій Україні в більшості все місцеві партійні організації належать місцевим феодалам, які просто по франшизі купують бренди і потім наповнюють їх своїми працівниками. Як ви прекрасно розумієте, дуже багато місцевих феодали також пропонували нам дуже хороших людей. За підтримку, за фінансування, за медіа. Ми всіх чемно подякували. Ми дуже складно проходили через місцеві вибори, тому що в деяких регіонах проти нас об'єднувалися всі. Але це нас зробило тільки сильніше. І ті кандидати, які пройшли, насправді пройшли дуже складний відбір, складне горнило. Сьогодні наше завдання – багато працювати в питаннях навчання людей, нової інформації, передавати їм якісний досвід. Ми в найближчі три тижні дамо багато загальноукраїнських ініціатив. Не хотів би їх наперед оголошувати. Але навчання – це основа основ. Вчити людей необхідно. Вчити людей бути господарями на своїй землі, читати документи правильно, розбиратися в активах, які є. Тому що ніхто в містах і селах до кінця не знає, чим він реально володіє. Велика робота перед нами.

В Україні в більшості все місцеві партійні організації належать місцевим феодалам, які просто по франшизі купують бренди і потім наповнюють їх своїми працівниками.

 - Зараз складна ситуація навколо Семена Семенченка. Військова прокуратура розслідує проти нього кілька проваджень. Як Ви збираєтеся реагувати?

 - У нас взагалі в країні унікальна ситуація. У нас починаються провадження у всіх людей, які були активними під час першої фази російської окупації, які йшли захищати Україну, не маючи на це жодних повноважень. І сьогодні проти багатьох з них відкриваються справи. І взагалі хочуть (влада і силовики – Авт.) переписати історію. Я думаю, що з них (Семенченка і патріотів – Авт.) будуть пробувати робити злочинців. Нічого не вийде, але спостерігати за цим неприємно. Семен Семенченко – людина, у якої дуже багато талантів. Неоднозначний людина. Я не знаю добре про його минуле, але я знаю ту частину його життя, яка була присвячена Донецьку, батальйону "Донбас". Він гідний командир, чесний, відповідальний. І тому, звісно, ми будемо разом з ним, будемо його захищати. А то, що на нього будуть нападати... Я думаю, на інших членів нашої партії теж будуть нападати. А в Харкові... Те, що я побачив і почув у спілкуванні з підприємцями, мене просто вразило. Знаєте, ніхто не очікував, що після Революції Гідності з бізнесом будуть поводитися так, як сьогодні це робить Харківська обласна адміністрація. Найбільше мене потішило, коли мені показали плакати, розвішані по всіх школах Харківської області. Державні символи України: прапор, герб, гімн і глава Харківської обласної адміністрації Ігор Райнін. За часів Януковича такого собі не дозволяли.

 - До речі, в Харкові на місцевих виборах "Самопоміч" показала досить непогані результати.

 - Ми посіли друге місце, тому що у нас сильний центр (партійний осередок – Авт.) в Харкові.

 - З приводу Семенченка. Чому не Мілобог?

 - Коли у нас був з'їзд в Харкові (13 лютого – Авт.) і Мілобог попросив слово, ми не знали, що він буде говорити. Він виступив з пропозицією, щоб кандидатом на позачергових виборах в Кривому Розі "Самопоміч" рекомендувала саме Семенченко. Якби не Семен Семенченко, думаю, складно було б підняти цю людську хвилю і домогтися рішення у Верховній Раді про достроковий виборах. Насправді Мілобог виграв ці вибори, але вони були сфальсифіковані (ЦВК і шість судів визнали перемогу Юрія Вілкула – прим. Авт.). Не дали можливості виграти вибори, в тому числі і через виборчу комісію в Кривому Розі. Це було для нас одкровенням. Виборча комісія складається з представників різних політичних партій: "Блок Петра Порошенка", "Народний Фронт", "Батьківщина", "Радикальна партія". А коли ми почали розбиратися, виявилося, що всі ці люди представляють "Опозиційний блок". Теж по франшизі, напевно, їм були передані ці права. Потім суд, який ухвалював рішення щодо виборів, і судді опускали голову, тому що їм було соромно це рішення читати (коли визнавали перемогу Юрія Вілкула законної – Авт.). Напевно, Мілобог внутрішньо відчув, що потрібен на війні командир. Тому що ці вибори... Це буде війна, це буде дуже непросто. У мене немає остаточного рішення місцевого центру (місцевого осередку "Самопомочі" в Кривому Розі – Авт.), Бо кандидатуру повинен висувати місцевий центр. Але я б хотів, щоб вони були відповідальними. Тому що ми можемо тільки рекомендувати.

 - Вам потрібно буде розгорнути потужну кампанію. Розумієте, у Мілобога в Кривому Розі вже є рейтинг, а Семенченко – пізнаваний, так, але рейтинги...

- Головне, щоб люди мали гідність і робили все чесно. Коли ми зайняли принципову позицію щодо фальсифікацій, ми не думали про виграш на виборах. Для нас було метою, щоб була справедливість. Тому що вибори повинні проходити чесно. Будуть вибори 27 березня – хочу вірити, що вони будуть чесними і легітимними. Хто переможе, того повинна сприймати громада.

- За даними останнього соцопитування групи "Рейтинг" за підтримки International Republican Institute та уряду Канади, Ви в лідерах із підтримки серед українців. Як думаєте, Ви конкурент для Адміністрації президента? Тому що всі говорять, що конкурент, і дуже потужний.

- У чому? Я тут сиджу, у Львові, нікому не заважаю. На телебаченні не з'являюся, багато роботи останнім часом. Звичайно, для мене приємні такі результати, коли люди про тебе щось хороше говорять. Адміністрація Президента? В принципі, вони повинні б займатися країною, вони повинні займатися якісною координацією в країні. Якщо вони займаються мною, шкода.

- Коли почалися події на Сході, зрозуміло, що в українців змінилося ставлення до росіян і до Росії як такої. Але Львів – це глобальний туристичний місто. Ми походили годину – дуже багато російськомовних людей. Зменшився турпотік саме з Росії? Як в цілому місцеві ставляться до росіян?

- Львів'яни дуже привітні. Ми з радістю зустрічаємо людей, які приїжджають до Львова, які хочуть нас дізнатися, побачити архітектуру міста. Мова спілкування може бути різним. Ви зайдіть в інформаційний центр міста і отримаєте інформацію англійською, французькою, німецькою, польською та російською мовами. Будь ласка. Головне, щоб ви були людиною і поважали наші традиції і культуру. Ми вас будемо поважати і зустрічати. Насправді в туристичні дні тут дійсно домінує російська мова, тому що дуже багато приїжджає гостей зі сходу України. Я тільки радію, тому що 2-3 дня у Львові їх роблять патріотами України.

В туристичні дні тут дійсно домінує російська мова, тому що дуже багато приїжджає гостей зі сходу України. Я тільки радію, тому що 2-3 дня у Львові їх роблять патріотами України.

 - Нас приємно здивувала відкритість міськадміністрації, Ратуші і Ваша. Разом з тим регулярно виникають ситуації загрози Вашому житті і будинку. Як Ви з цим справляєтеся?

- Коли ти знаєш, що і хто робив, стає простіше. Ви маєте на увазі обстріли, які були? Я свою думку слідчим висловив. Чи зуміють вони довести справу до суду, не знаю. Я поінформував главу держави про інформацію, якою я володію. Всі попереджені.