Підсумки тижня: Річниця Майдану, таємниці РНБО і західні сигнали про майбутнє влади

Весь тиждень українські політики жили в двох розрізах – історичному і зовнішньополітичному. Історичний був представлений відзначенням другої річниці падіння режиму Януковича і спливли з архівних глибин секретними документами. Зовнішньополітичний позначили сигнали Держдепартаменту США і німецько-французької делегації про те, як Україні жити далі.

МАЙДАН ПОКИ НЕАКТУАЛЬНИЙ. При всій важливості західних сигналів і європейських документів головною подією тижня була друга річниця перемоги Майдану.

Для української влади вже стало традицією з тривогою очікувати будь-яку річницю революційних подій. Але якщо Віктор Янукович кожен раз посилював заходи безпеки у зв'язку з датою початку першого Майдану, в результаті якого він не став президентом в 2004-му, то Петру Порошенку доводиться приймати аналогічні заходи в зв'язку з річницею перемоги другого Майдану, який привів його на президентський пост.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За великим рахунком, у вихідні влада відбулася легким переляком. Хоча рівень радикалізації суспільства зростає пропорційно зростанню цін і тарифів, у радикалів (не тих, що з партії Олега Ляшка, а з народу) все ще немає серйозних спонсорів, які каталізували б протестну хвилю в масовий виступ.

А тому чергова спроба роздути "Майдан-3.0" локалізувалася двома вогнищами – міні-наметовим містечком і захопленим актовим залом готелю "Козацький". Та й ці два вогнища тліли не більше доби.

Правда, були ще розгромлені офіси російських банків в Києві та Львові, а також 17-го каналу. Але влада вже представила все, що відбувалося у вихідні як провокацію, а погромників відловлюють і, швидше за все, будуть проводити по "хуліганським" статей.

Так що влада, всупереч багатьом факторам, все ще продовжує тримати ситуацію під контролем. І якщо не відбудеться критичних змін, то ця стабілізація триватиме до осені.

Наказ дружити. Стабілізація відбувається і в самій владі. Правда, вимушена. На минулому тижні Держдеп США у зверненні до керівництва України закликав їх "працювати разом". Таким чином був публічно оформлений американський сигнал президенту про те, що Арсенія Яценюка знімати не можна. Більше того, недоторканний статус дозволяє йому бути більш самостійним в діях і відродити частину втраченого впливу.
Звичайно, відносини між президентом і прем'єром вся ця ситуація, м'яко кажучи, не поліпшить. Але для України президентсько-прем'єрські війни давно стали традицією, і нинішня – не сама скандальна.

ТАЄМНІ ГОЛУБИ ВЛАДИ. Скандал тижня був іншим. В інтернеті з'явилася стенограма засідання РНБО 28 лютого 2014 року, яке було першою реакцією на початок російської спецоперації із захоплення Криму.

Спочатку все виглядало як слив, але потім виявилося, що з документа цілком легально зняли гриф "секретно". І зробили це з ініціативи Сергія Пашинського, нардепа з оточення нинішнього секретаря РНБО Олександра Турчинова.

На питання "навіщо" відповіла найбільш постраждала сторона: "Батьківщина" назвала публікацію стенограми "провокацією". І дійсно, хоча в стенограмі всі учасники засідання, крім Турчинова, виглядають "голубами миру", які виступають проти введення воєнного стану, найбільше страждає імідж Юлії Тимошенко. Адже саме вона найбільш яскраво змінила з того часу свою публічну позицію (або, принаймні, риторику) на прямо протилежну, перетворившись раптом в "яструба війни".

Публікація стенограми не тільки боляче б'є по іміджу Тимошенко, а й додає очок Турчинову, який тепер виглядає як послідовний "яструб" і може претендувати на лідерство в цій електоральній ніші.

ВИБОРИ ЗАМІСТЬ КОНСТИТУЦІЇ. З іншого боку, публікація цієї стенограми робить Турчинова не надто приємним партнером для європейських політиків, які продовжують наполягати на виконанні Мінських угод.

На тижні, що минає Україну відвідали міністри закордонних справ Німеччини і Франції, які привезли новий меседж від Ангели Меркель і Франсуа Олланда: внесення в Конституцію децентралізації і особливого статусу зараз не дуже актуально, зате актуальним стає прийняття закону про вибори на неконтрольованих територіях.

Ця ситуація для влади, звичайно, простіше, ніж зміна Конституції, оскільки під закон потрібно зібрати не 300, а всього 226 голосів. Але іміджево для Банкової його прийняття може обійтися навіть дорожче, оскільки закон – не одна строчка з посиланням на закон про особливий статус, тут потрібно детально прописати, в чому ж будуть особливості виборів на Донбасі, що відрізняються від звичайних. І будь-яка ця особливість буде трактуватися "яструбами" як "зрада" і "поступка терористам". Так що з упевненістю можна говорити про те, що прийняття закону про вибори на Донбасі влада буде відтягувати так само, як це було з Конституцією.

ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО. До кінця тижня розв'язалася тривав майже два тижні інцидент з блокуванням руху російських фур по території України. Після симетричного російського відповіді українська влада зрозуміла, що блокада приносить нам збитків більше, ніж Росії, а тому уклала мирову.

Правда, тепер має бути ще й виконати те, що пообіцяли Москві, оскільки західноукраїнські радикали вже загрожують відновити блокаду. Влада пообіцяла поліцейське супровід фурам, а це вже загрожує сутичками з активістами.