Підсумки закритого засідання Ради: прийняли "військовий податок" і провалили закон щодо ГТС

У середу, 31 липня, відбулося позачергове засідання Верховної Ради. Всі питання, за винятком одного – можливої відставки прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, розглядалися за зачиненими дверима. Ні питання допуску міжнародних експертів до місця катастрофи малайзійського "Боїнга-777" у Донецькій області, ні поправки в бюджет і Податковий кодекс, ні доля газотранспортної системи, до якої Кабмін пропонував допустити іноземні компанії, – нічого з цього не показали ні широкій громадськості по телеканалу "Рада", ні журналістам.

"Під час засідання порушувалася низка питань, які було не можна оприлюднювати. Це, насамперед, військові питання – звіт міністра оборони, обговорення поправок у Податковий кодекс, де також називалися конкретні цифри витрат. Вони є секретними, і не можна, щоб про них дізнався російський супротивник", – пояснив "Сегодня" таке рішення народних обранців депутат від "Батьківщини" Андрій Павловський.

За армію заплатять всі

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Підготовлений урядом законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" з другої спроби був підтриманий народними депутатами. "За" висловилося 306 осіб.

Перерозподіл бюджетних доходів на користь армії, скорочення витрат на державний апарат, позбавлення депутатів, міністрів та інших високопосадовців надбавок і премій – це лише частина змін, які прийняла Рада.

Найболючіший захід – запровадження "воєнного податку для фізичних осіб. До кінця року кожен офіційно працюючий українець зобов'язаний буде заплатити зі своєї кишені на "оборонку" 1,5% від "білої" заробітної плати, а також з будь-яких інших компенсаційних і заохочувальних виплат, виграшів у лотерею або азартні ігри.

Чи підтримують українці введення "податку на війну"? Дивіться результати опитування на Сегодня.иа

За оцінками Міністерства фінансів України, введення військового збору дозволить акумулювати 2,9 млрд гривень.

Законопроект вже викликав чимало питань і нарікань: не це боляче вдарить по кишенях простих людей, у яких кожна копійка на рахунку, а головне – чи можна зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що ці гроші підуть саме на допомогу солдатам, а не осядуть у кишенях армійських чиновників?

"Наскільки я розумію, в уряду був вибір – або всіх бюджетників, вчителів, лікарів відправити у безкоштовні відпустки на невизначений термін, з безробітних зняти допомогу по безробіттю, а пенсіонерам скасувати індексацію пенсій, або ввести цей податок. І вирішили, що краще перекласти тягар на плечі працюючих", – говорить "Сегодня" депутат від "УДАРу" Павло Розенко.

На його думку, з одного боку, 1,5% – не така вже велика сума – з тисячі гривень виходить лише 15, з іншого, безумовно, найважливіше – прозорість витрачання коштів.

"Хоча, я думаю, що було б правильніше, щоб цей внесок був диференційований – 1%, наприклад, платили люди, які отримують до 2000 грн, а, наприклад, ті, хто отримують більше 7-10 тисяч, можуть вільно, я думаю, сплатити 4-5%", – додає Розенко.

"Ці 1,5% просто додали до ПДФО. Раніше платили 5%, тепер 6,5%, що називається, отримайте і розпишіться, – обурюється у розмові з "Сегодня" депутат Оксана Калетник. – Ми сьогодні неодноразово ставили запитання під час закритого засідання: як будуть витрачатися ці кошти, чи справді ці потреби викликані війною, чи війна викликана чиїмись потребами".

Ще жорсткіше відреагувала "регіоналка" Ірина Бережна: "Дивна ситуація виходить: воєнного стану в країні немає, війни, за словами міністрів, також немає, а воєнний податок є. Замість того, щоб закликати до відповіді марнотратних чиновників і відстежувати, куди йде кожна бюджетна копійка, влада вирішила закрити бюджетні дірки за допомогою заробітку простих українців. Воєнний податок, боюся, вирішить проблеми не армії, а лише окремих ділків, які сидять на "розпилюванні" бюджету. Ми чули про фінансові зловживання військових чинів в останні місяці. Хтось покараний? Ми досі не отримали чіткої інформації, як були витрачені мільйони гривень, спрямовані солдатам простими українцями", – каже вона.

Свої побоювання в експертів: швидше за все, новий податок просто призведе до додаткової "тінізації" зарплат. "Бо не впевнений, що вдасться зібрати необхідний обсяг коштів. Швидше за все, він буде менший", – заявив "Сегодня" президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Зараз, навпаки, потрібно допомагати бізнесу, а вводити нові податки і говорити, що ці гроші дуже потрібні в бюджет, це трошки несерйозно. Тим більше, що розрахунок, який був опублікований на сайті Верховної Ради, показує, що там колосальні зловживання з боку уряду", – додає він.

Особливо бентежить експерта той факт, що згідно з законом ці гроші будуть зараховуватися в Резервний фонд, який (знову поправка в тому ж законі) уряд може витрачати на армію безконтрольно і непідзвітно. "Резервним фондом Кабміну самостійно розпоряджається прем'єр. На свій розсуд. Він може профінансувати закупівлю касок, пайків, причому у кого завгодно без тендерів, без дотримання якихось законодавств, оскільки це аврально, робиться за необхідності. Але оскільки військова необхідність існує завжди – ці гроші не підконтрольні", – резюмує співрозмовник видання.

Необхідно враховувати і соціальний аспект, додає президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло: "У тих, в кого менший дохід, встановити податок у розмірі 1%. При цьому можна було б ввести додатковий щабель у розмірі 3%. Це соціально справедливо, оскільки більшу вагу мають нести ті, хто має більше коштів, і які, умовно кажучи, більше втрачають у разі військового розвитку ситуації".

Іноземці поїхали на Донбас

Однак крім бюджетів і податків, займалась Верховна Рада й іншими питаннями. Так, зокрема, було схвалено дві міжнародні угоди – з Австралією та Нідерландами щодо допуску іноземних спеців до місця катастрофи "Боїнга-777". Крім експертів, туди тепер зможуть потрапити і зарубіжні силовики – щоб охороняти криміналістів від можливих нападів терористів "ДНР".

Як повідомила незабаром після прийняття документа прес-служба Адміністрації Президента України, іноземні поліцейські почнуть свою роботу на місці трагедії вже з 1 серпня. А іноземні експерти побували там вже сьогодні.

А ГТС іноземцям поки не віддали

При цьому не отримав підтримки народних депутатів ще один урядовий законопроект, що дозволяє віддавати в оренду компаніям з ЄС і США українську газотранспортну систему. Законопроект про модернізацію ГТС був розроблений у найкоротші терміни за дорученням прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка і схвалений на засіданні уряду 18 червня. 4 липня Верховна Рада прийняла його в першому читанні.

Згідно з документом, на базі української ГТС пропонується створити компанію-оператора, 49% акцій якої належатиме компаніям з ЄС і США, а контрольний пакет залишиться у держави.
Однак сьогодні законопроект повторно не пройшов друге читання і був відправлений на доопрацювання. "Не вистачило голосів. Їх не дала фракція "Свобода". Тому Рада знову повернеться до розгляду цього закону 12 серпня", – пояснив "Сегодня" таке рішення парламенту Андрій Павловський.

За його словами, у депутатів дійсно є зауваження до проекту, зокрема, вони наполягають на тому, щоб механізм "віддачі" ГТС іноземцям був чітко і детально прописаний.

Яценюк залишився прем'єром

Завершилася історія з можливою відставкою прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.

"У минулий четвер Яценюк справді був на межі нервового зриву – закони не прийняті, грошей у бюджеті немає і взяти їх ніде. Думаю, що він справді вагався – іти чи не йти. Плюс, не виключаю, що йому були озвучені тими чи іншими політиками пропозиції щодо його політичного майбутнього напередодні виборів, – мовляв, підеш зараз без вантажу відповідальності", – говорить "Сегодня" Володимир Фесенко.

Однак, незважаючи на те, що один з урядових законів не був прийнятий, а ще напередодні деякі колеги з "Батьківщини" запевняли, що в уряді Яценюку "робити нічого" – за відставку глави Кабміну висловилося лише 16 нардепів, кілька регіоналів і колишніх комуністів.