Як Рада змінювала Конституцію: Савченко вийшла в знак протесту, а Ляшко змусив Порошенко чекати

Верховна Рада дала старт судовій реформі, прийнявши новий закон про судоустрій і статус суддів і поправки до Конституції в частині правосуддя. Зелену кнопку "за" натиснули навіть затяті противники реформи, а на табло здалася рекордна цифра підтримки в 335 голосів. Прийняті сьогодні зміни не раз піддавалися критиці нардепів і експертів. У той же час їх називають самими революційними за два роки після Революції Гідності, адже попередні спроби очистити судову систему не увінчалися успіхом. За новими нормами близько 1,8 тис. суддів з сьогоднішніх 7 тис. залишаться без роботи, інших відправлять на переатестацію. А в конкурсах на зайняття вакантних посад в судах зможуть взяти участь навіть адвокати і наукові діячі з 7-річним стажем роботи. Крім того, до 1 лютого всі судді повинні будуть подати дві декларації: свою і всіх членів сімей, з ким перебувають у родинних зв'язках. Правда, реалізація таких революційних норм затягнеться на кілька років і повного оновлення суддівського корпусу можна очікувати лише до 2019 року.

ЧОМУ ЗМІНИЛИ ДУМКА. Як і писав напередодні Сегодня.ua, головною подією сьогоднішнього дня під куполом стало прийняття двох президентських ініціатив: конституційних поправок в частині правосуддя в другому читанні і закону про судоустрій і статус суддів. Щоб на власні очі поспостерігати за такою грандіозною подією, до Верховної Ради особисто завітав президент Петро Порошенко, глава АП Борис Ложкін, два його зама Олексій Філатов (що логічно, тому що він і напрацьовував ці зміни) і Віталій Ковальчук, і Кабмін майже в повному складі. Приїхав навіть екс-прем'єр Арсеній Яценюк, який сидів в урядовій ложі поруч з Ложкіним і Ковальчуком. Представили його як лідера партії "Народний фронт", а самі "фронтовики" пояснювали, що Арсеній Петрович разом зі своїм соратником, міністром юстиції Павлом Петренком зіграли не останню роль у прийнятих сьогодні документах. Мовляв, саме тому Арсеній Яценюк хотів особисто подивитися, як Верховна Рада дає старт судовій реформі.

Але без сюрпризів і властивих їм підкилимних і кулуарних "договорняків" наші парламентарії не можуть. Ще з ранку депутати від фракцій "Радикальної партії", "Батьківщини" і "Опозиційного блоку" різко критикували і новий закон про судоустрій і статус суддів, і проект змін до Конституції в частині правосуддя, пропонуючи прийняти закон за основу з його подальшим доопрацюванням в профільному комітеті.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Фракція "Батьківщина" готова підтримувати кроки, які будуть йти назустріч реформування судової гілки влади. У той же час законопроект має 160 статей. Згідно з регламентом, якщо законопроект має більше 100 статей, він не може бути проголосований за основу і в цілому, тому фракція закликає парламент проголосувати законопроект за основу і потім передати в комітет, по якому повинна відбутися професійна дискусія. Ми також маємо безліч зауважень і пропозицій до цього законопроекту", – заявляв з місця нардеп від "Батьківщини" Іван Крулько під час обговорення законопроекту.

Глава фракції "Радикальної партії" Олег Ляшко, у властивій йому манері, критикував запропонований президентом варіант судової реформи, але обіцяв голосувати заради порятунку України: "Наша політична сила вважає, що абсолютно безвідповідально перед суспільством нічого не робити. Саме тому наша фракція, незважаючи на те, що цей законопроект не зовсім нас влаштовує, його підтримає".

Цікава ситуація склалася і в "Опозиційному блоці". Ще вчора вони запевняли Сегодня.ua, що не голосуватимуть за закон, ні за Конституцію. Більш того, навіть після прийняття закону про судоустрій нардеп від "Опозиційного блоку" Юрій Мірошниченко сказав Сегодня.ua, що документ вони отримали на руки тільки два дні тому і за такий короткий період досконально проаналізувати всі його норми було просто неможливо. "Тому, ми пропонували прийняти його за основу з подальшим детальним розглядом в комітеті", – сказав нам Мірошниченко. Деякі депутати від фракцій коаліції також неофіційно поскаржилися Сегодня.ua, що на аналіз закону було дуже мало часу.

"Навіть Руслан Князевич (нардеп від БПП, який допомагав Олексію Філатову з написанням закону – Авт.) до останнього вичитував статті закону, щоб там не було грубих "ляпів", – сказав нам один з нардепів від БПП.

І це не дивно, адже почали писати новий закон про судоустрій і статус суддів лише пару тижнів тому. Після прийняття змін до Конституції в частині правосуддя 2 лютого в АП були впевнені, що знайдуть 300 голосів до другого читання без особливих труднощів. Але, вийшло зовсім навпаки – нові вимоги стали висувати навіть нардепи від НФ. "Ми ж не могли переписати проект змін до Конституції – він пройшов перше читання і оцінку Конституційного суду. Тому сторгувалися, щоб прописати всі компромісні норми в законі про судоустрій, – сказав нам один з "фронтовиків". – Однією з таких компромісних норм стало повернення до трирівневої судової системи".

Інші нардепи від "Опозиційного блоку" неофіційно розповіли Сегодня.ua, що на фракції вирішили, що буде вільне голосування. Фракція "Радикальної партії" не могла визначитися до останнього, а в "Батьківщині" також виступили за вільне голосування.

Втім, як виявилося пізніше, гучні пропозиції прийняти закон про судоустрій лише за основу з подальшим доопрацюванням в комітеті були просто піаром. У бесіді з Сегодня.ua нардеп від НФ Леонід Ємець розповів, що всі, хто хотів запропонувати свої поправки до закону про судоустрій могли це зробити на засіданні профільного комітету сьогодні вранці. "Ті, хто хотів сьогодні внести поправки, цивільний сектор, народні депутати, з ранку на комітеті їх озвучили, вони були озвучені главою комітету (в сесійній залі – Авт.) і проголосовані. Було бажання вносити правки, потрібно було йти на комітет", – сказав нам нардеп. За його словами, вранці на комітеті із закону, наприклад, прибрали норму про те, що може бути заборона на відео- і фото-фіксацію судового процесу на вимогу однієї зі сторін. "Була норма про те, що суддями апеляційного суду можуть бути тільки ті, хто має 5-річний судовий стаж. Змінили: тепер можуть брати участь кандидати, які мають 7 років наукового або адвокатського стажу. Була норма, що судді, обрані на 5-річний термін, це 1тис з чимось суддів, вони не звільняються, а проходять оцінювання. Змінили на норму, що вони звільняються і беруть участь в конкурсах на загальних підставах", – підсумував Ємець.

І, рівно опівдні, 281 голосом "за" депутатський корпус підтримав новий компромісний закон про судоустрій і статус суддів. І, що найцікавіше, з "Опозиційного блоку" лише один Вадим Рабинович підтримав проект. У повному складі не голосували "Самопоміч" та "Радикальна партія". "Батьківщина", не дивлячись на критику, дала 12 голосів "за": утрималися Надія Савченко та Борис Тарасюк.

ЯК ГОЛОСУВАЛИ. Як і писав Сегодня.ua з посиланням на заяву нардепа від БПП Валерія Карпунцова, після полудня в Раду приїхав Петро Порошенко.

"Вже сьогодні є статистика, що більше 40% суддів не проходять (оцінювання – Авт.) Вищу кваліфікаційну комісію. Левова частка справ НАБУ, затримань стосується саме нечистих на руку суддів. Особливо важливою для мене була експертна оцінка, яку висловив недавно глава Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. За його словами, проект посилює незалежність судів шляхом зміцнення Вищої ради правосуддя та усунення можливості впливу на кар'єру суддів, як з боку президента, так і з боку Верховної Ради та будь-яких інших політичних сил", – сказав глава держави.

 За словами Петра Порошенка, нові фахівці будуть обиратися за відкритим конкурсам: "Ми максимально деполітизуємо процес призначення, переведення та звільнення суддів, передаючи ці функції Вищій раді правосуддя. Президент матиме виключно церемоніальну роль при призначенні судді (під час підписання "корочки" судді і видачі указу про призначення – Авт.)", – зазначив президент.

Інтрига зберігалася до останнього: всі намагалися зрозуміти, чи вистачить голосів для ухвалення конституційних змін у другому читанні. Адже прийняття закону про судоустрій було тестом свого роду для парламенту: "Опозиційний блок" не дав голосів, і не було гарантії, що дасть за Конституцію. До того ж, в останній момент в знак протесту свою картку для електронної реєстрації витягла Надія Савченко, демонстративно підняв її над головою виходячи з сесійної зали.

Змусила понервувати спікера Андрія Парубія і президента Петра Порошенка фракція "Радикальної партії". За 10 хвилин до голосування вони вийшли із сесійної зали. Усамітнилися в одному з кабінетів ВР на першому поверсі, щоб засідання фракції провести.

"Все сьогодні зібрані в цьому залі, і я з цієї трибуни хочу звернутися до Радикальної партії, яка пішла на засідання, щоб вони поверталися в зал для прийняття рішення. Я сподіваюся, вони мене чують, і я сподіваюся, вони повернуться зараз в зал. Шановні колеги, є моменти, коли політику треба поставити за дужки", – зазивав Андрій Парубій "радикалів" в зал.

У підсумку, президенту і всьому депутатському корпусу довелося чекати "радикалів" близько 10 хвилин. Як тільки фракція "Радикальної партії" повернулася, депутати перейшли до голосування і результат не змусив себе чекати: на табло – 335 "за" поправки до Основного закону. БПП дала 138 з 142 можливих голосів (Олександр Грановський і Віталій Чепинога були відсутні, а Ольга Богомолець та Наталія Новак утрималися). "Народний фронт" дав 80 з 81 голосів (був відсутній Віктор Романюк). "Опозиційний блок" підтримав реформу 38 голосами, з 41 позафракційного народного депутата "за" проголосували 25 нардепів. У їх числі Дмитро Ярош, Ганна Гопко, В'ячеслав Костянтинівський. Фракція "Самопоміч", як і віце-спікер Оксана Сироїд, не голосували в повному складі.

Після тривалих консультацій на засіданні фракції утрималася "Радикальна партія". Депутатські групи "Відродження" та "Воля народу" дали 22 і 19 "за", а з "Батьківщини" проголосували 13 народних депутатів – Надія Савченко витягла свою картку, а Юлія Тимошенко – "утрималася".

РЕФОРМА В ДІЇ. Блискавично на результативне голосування у Верховній Раді відреагував посол США в Україні Джеффрі Пайетт.

"Історичний день. Вітаємо затвердження Радою конституційних поправок щодо судової реформи; великий крок вперед на європейському шляху України. США готові підтримати реалізацію та подальшу роботу по перетворенню судової влади в незалежне, підзвітна і ефективне установа", – написав у своєму Twitter Пайетт.

Привітала Україну і посол Великобританії. "Вітаю прийняття Верховною Радою судової реформи. Це важливий процес. Ефективне втілення буде ключовим для відновлення довіри суспільства ", – написала в своєму Twitter Джудіт Гоф.

З'явилися привітальні пости в Facebook президента Порошенко і глави його Адміністрації Ложкіна.

Відреагував в Facebook і Арсеній Яценюк, якого запросили на історичне голосування до Верховної Ради як лідера другої найбільшої фракції в парламенті.

Втім, не всі залишилися задоволені сьогоднішніми прийнятими поправками до Конституції і законом про судоустрій і статус суддів. Так, лідер "радикалів" Олег Ляшко заявив, що це узурпація влади в руках президента і розминка перед прийняттям Радою у другому читанні поправок до Основного закону в частині децентралізації, де в п.18 перехідних положень записаний так званий особливий статус Донбасу (проголосувати потрібно до 2 вересня – Авт.).

А глава фракції "Самопоміч" Олег Березюк і зовсім чекає на їхню адресу "репресивних дій" через неголосування за президентські ініціативи. "Я думаю, ми очікуємо жорсткі, репресивні дії на нашу адресу. Протягом двох років (відповідно до перехідних положень до Конституції – Авт.) Президент має одноосібне право приймати рішення по суддях. Що ж це за реформа? Більш того, легалізується монополія адвокатури. Ми не проти адвокатів, але в нашому суспільстві, яке є просто небагатим, ми сьогодні не маємо права цього робити. Конституція – це закон, яким точно грати не можна і поспішати не можна. Сьогодні не було причини голосувати за Конституцію, тому що є багато можливостей при наявності політичної волі і свободи від олігархічної залежності це голосувати", – вважає Березюк.

Дійсно, Сегодня.ua вже писав про те, що протягом так званого перехідного періоду у президента буде багато важелів впливу на судову систему. Так, уже після оцінки Конституційним судом проекту змін до Конституції в частині правосуддя, суддя КС Микола Мельник написав окрему думку, в якому виклав повноваження президента: "Протягом певного часу (не менше двох років) у глави держави зосередяться надмірні повноваження в сфері судової влади : визначення системи судів (освіта, реорганізація та ліквідація) та формування їх складу (призначення на посаду судді, переведення суддів з одного суду до іншого)".

За словами нардепів, на таку компромісну норму в перехідних положеннях пішли, щоб не допустити колапсу в судовій системі. Адже спецсуди, створені режимом Януковича під себе, ліквідують, а Верховному суду повернуть право кінцевої апеляції. Але все це не робиться за один день, і за новою нормою закону про судоуйстройстве, проекти про створення, реорганізацію або ліквідацію судів повинен подавати в Раду президент після консультацій з Вищою радою правосуддя, який буде реально створений тільки до квітня 2019 року.