Які сигнали Україна і РФ отримали на Мюнхенській конференції: думка експертів

Західні лідери чітко дали зрозуміти, що не мають наміру зменшувати тиск на РФ без реального мирного врегулювання на Донбасі. Разом з тим, як відзначають експерти, декларативні заяви – це одне, а "реальна політика" – це інше, і Києву необхідно вчитися вбудовуватися в мінливу міжнародну систему безпеки.

Ці питання піднімали і 12-14 лютого в Німеччині, де відбулася традиційна щорічна Мюнхенська конференція з безпеки. Українську делегацію на Конференції очолив президент Петро Порошенко. Головними темами обговорень, як і прогнозували експерти, стали глобальні геополітичні питання, пов'язані з кризою на Близькому Сході і напливом мігрантів в ЄС. У той же час, українське питання не пішов в тінь, більш того саме в контексті агресії РФ проти України обговорювалося питання безпеки в Європі.

Привід для палких дискусій з цього питання дав російський прем'єр Дмитро Медведєв (президент РФ Володимир Путін брати участь в Конференції відмовився), який у своєму виступі заявив, що відносини Росії і НАТО скотилися до нової "холодної війни".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Залишається недружньою і закритою за нашою оцінкою політична лінія НАТО щодо Росії. Можна сказати і різкіше: ми скотилися за часів нової "холодної війни".

Медведєв також не забув нагадати про резонансну промови Путіна на Мюнхенській конференції 2007 року, коли президент РФ виступив з жорсткою критикою політики Заходу, саме цю промову багато аналітиків розглядають як ознаку подальшої російської агресії. За словами Медведєва, картина сьогодні навіть більш серйозна – розвиток подій з 2007 року виявилося куди драматичніше.

При цьому відбувається на Донбасі російський прем'єр назвав "громадянською війною".

У відповідь на такі висловлювання президент Литви Даля Грібаускайте заявила, що Європа сьогодні стоїть не перед "другий холодною війною", перед "свого роду гарячою війною. Зокрема вона зазначила на демонстрацію Росією" відкритої військової агресії в Україні і відкриту агресію в Сирії". "Нічого холодного тут немає, це вже дуже-дуже гаряче", – підкреслила Грібаускайте.

Міністр оборони Швеції Петер Хулквіст, в свою чергу, заявив, що агресивні дії РФ проти України є найсерйознішим викликом в сфері безпеки для Європи. "Незаконна анексія Росією Криму та незаконне втручання у внутрішні справи України – це найсерйозніші виклики в сфері безпеки Європи", – сказав він.

Президент України Петро Порошенко, також не залишився осторонь. "Щодня російські війська, зброя і найманці потрапляють на територію моєї країни. Це не громадянська війна, пане Путін. Це – ваша агресія. Це ваші солдати окупували Крим", – заявив Порошенко в відповідь на виступ Медведєва.

Український президент також підкреслив, що на Донбасі нині знаходяться понад 5 тисяч російських військовослужбовців.

Санкціям бути

При цьому світові лідери чітко дали зрозуміти РФ, що санкції проти Москви будуть зберігатися до повного виконання мінських угод.

Зокрема, про це заявив державний секретар США Джон Керрі. "Перед РФ стоїть простий вибір: повністю виконати Мінські угоди або продовжувати відчувати вплив санкцій", – сказав Керрі.

Однак Керрі також зазначив, що і Україна повинна виконати свою частину Мінських угод. "Я впевнений, що Європа і США продовжать займати єдину позицію в збереженні санкцій, поки вони необхідні і в наданні допомоги Україні, поки її суверенітет і єдність не будуть захищені повним виконанням Мінських домовленостей", – підкреслив Керрі.

Питання збереження санкцій проти РФ Керрі і Порошенко також обговорили в ході двосторонньої зустрічі. Як повідомляє прес-служба українського президента, на переговорах серед іншого піднімалася тема політико-дипломатичних шляхів деокупації Криму. У цьому контексті президент України закликав до активного захисту прав кримських татар.

Про необхідність збереження санкцій відносно Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей заявила і високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки – віце-президент Європейської Комісії Федеріка Могеріні.

У суботу, 13 лютого, в Мюнхені пройшли переговори країн-учасниць "нормандського формату" (Україна, Росія. Франція і Німеччина) на рівні міністрів закордонних справ.

Разом із тим, будь-якого конкретного результату зустріч не принесла Як пояснив глава МЗС України Павло Клімкін, ці переговори стали "підготовчими" через відсутність чинного міністра закордонних справ Франції (як відомо, глава МЗС Франції Лоран Фабіус днями подав у відставку) . За словами українського міністра, такі повноформатні переговори відбудуться в березні в Парижі.

За словами Клімкіна, серед конкретних речей, над якими домовилися працювати боку, міститься питання безпеки і "реального доступу до Донбасу і до кордону" для Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ. Крім того, сторони говорили про питання безпеки під час підготовки наступних виборів.

Також Клімкін повідомив про те, що Україна офіційно поінформувала своїх європейських партнерів про активізацію дій РФ на Донбасі і про підготовку нею подальшого збройного наступу на Україну. "Я показав кілька фото того, як російська зброя поставляється за кордон. Лавров на це ніяк не відреагував, що не коментуючи це", – сказав він.

При цьому російська сторона продовжує вимагати від Києва одностороннього виконання Мінських угод, в частині внесення змін до Конституції та надання Донбасу "особливого статусу".

"Безумовно, Мінські домовленості повинні дотримуватися всі сторони. Але, в першу чергу, їх виконання залежить, на наш погляд, від київської влади", – заявив Дмитро Медведєв.

Він також повідомив, що Росія продовжить відправляти на окуповані території Донбас свої "гумконвоі".

На думку глави МЗС Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, Європа все ще далека від врегулювання конфлікту в Україні. "Ми все ще далекі від вирішення конфлікту в Україні, але мужні співробітники ОБСЄ внесли вирішальний внесок у реалізацію Мінських домовленостей", – сказав він.

Петро Порошенко вірить, що існують шанси на врегулювання ситуації, пов'язаної з агресією Російської Федерації. За його словами, Європа повинна бути єдиною з Україною в цій ситуації і продовжувати санкції до тих пір, поки Росія не виконає свої зобов'язання.

Безвізовий режим і боротьба з корупцією

Не залишилися без уваги на конференції і такі важливі для України теми, як безвізовий режим і боротьба з корупцією.

Зокрема, президент Європарламенту Мартін Шульц пообіцяв, що ЕП розгляне питання про безвізовий режим для України без зволікань. "Ми зараз чекаємо пропозицію від Єврокомісії щодо безвізового режиму... і ЕП негайно винесе його на розгляд, з тієї причини, що безвізовий режим поліпшить економічну активність", – заявив Шульц.

А президент України Петро Порошенко відзвітував перед західними партнерами про боротьбу з корупцією. "За один місяць роботи Національне антикорупційне бюро і антикорупційний прокурор вже почали виробництва проти трьох членів парламенту, серед них – один представник моєї партії", – заявив він.

"Це найкращий доказ того, що ми повністю відкриті для всіх розслідувань і для будь-якої боротьби з корупцією", – додав президент.

Петро Порошенко на конференції. Фото: Адміністрація президента

Захід показав, на чиїй він стороні

На думку експертів, на конференції Захід чітко позначив свою підтримку України. "Під час конференції було досить чітко позначено протистояння позицій РФ і Заходу. І ми бачимо, що РФ вдається до шантажу, погрожуючи холодною війною. Росія пробувала залякувати Захід і Україну, але це шантаж не пройшов. І ті заяви, які робив Медведєв, швидше за спрацювали на Україну", – сказав Сегодня.ua професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор фонду "Демініціативи" Олексій Гарань.

У той же час, як вважає директор Інституту глобальних досліджень Вадим Карасьов, на Мюнхенській конференції витало настрій якоїсь розгубленості – що робити далі в світі. "Було багато штампів зі старої епохи, але відповідей на питання "Що робити?" було мало", – сказав він Сегодня.ua.

При цьому Вадим Карасьов зазначив, що хоч на конференції було багато позитивних сигналів для України і з санкцій і в цілому по ситуації, але Києву потрібно бути готовим до постійно змінюваних геополітичним обставинам.

"Сьогодні контури майбутнього світопорядку визначаються на театрі військових дій в Сирії. Нам доведеться враховувати нові тренди світової політики і нову геополітичну динаміку. Ми повинні зрозуміти, що не вся світова політика обертається навколо України", – сказав він.

Безумовно, Україна – не єдина важлива тема міжнародного порядку денного, але ні Сирія, ні криза біженців не змусили Захід забути про Україну, зазначає Олексій Гарань. "Ніхто про Україну не забув, вона не на перших шпальтах газет, але з порядку денного світової політики нікуди не поділася", – сказав він.

Олексій Гарань також зазначив, що Мюнхенська конференція має для України і важливе символічне значення. "Слово" Мюнхен "у міжнародних відносинах означає політику умиротворення агресора. Ми пам'ятаємо мюнхенський договір 1938 роки (про передачу фашистської Німеччини Судетської області), і зрозуміло, на цьому тлі якраз в Мюнхені все, що говориться про незаконну анексію Криму або порушення кордонів України має особливе символічне звучання", – сказав він.