Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Міжнародний суд ООН в Гаазі озвучив перші результати за позовом України до Росії

23 квітня 2017, 22:58

События на ТК Украина

За складними юридичними формулюваннями захована проста істина: Кремлю доведеться відповісти за утиски татар і українців у Криму

Дипломатична перемога України. На цьому тижні Міжнародний суд ООН в Гаазі озвучив перші результати розгляду справи за позовом нашої країни до Росії. За складними юридичними формулюваннями захована проста істина: Кремлю доведеться відповісти за утиски татар і українців у Криму. А ось за звинуваченням Кремля у фінансуванні терористів на Донбасі, Києву доведеться надати більше доказів. І, як би не придумувала російська пропаганда – мовляв, нічого нам не буде – рішення Суду ООН, на відміну від рекомендацій, має чіткі механізми виконання.

Коли в березні в Палаці миру були перші дебати за українськими позовами проти Росії, на вулиці лив дощ. У середині квітня Гаага привітніша. Он, і тюльпани розцвіли. Але всередині палацу – все без зайвих фарб. Розкішні вітражі, гобелени і люстри – не в рахунок. Вони тут з моменту відкриття, так що встигли набриднути.

15 осіб представляють не просто різні культури, але і різні правові системи, що існують в світі. Наприклад, від Росії, Сомалі та Ямайки – люди в мантіях тут є. Від України в колегії немає нікого. Щоправда, регламентом передбачено, що держава, яка є стороною у справі і не має у складі суддів свого громадянина, може обрати суддю ед хок, тобто вибірково. Для України ним став італійський юрист.

За процедурою, що не змінюється десятиліттями, суд повинен був спочатку вирішити – чи потрапляють під його юрисдикцію подані Києвом позови. Судді думали півтора місяця і визнали – Так, у них вистачає повноважень розглядати позови. Причому обидва. Хоча по Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд в Гаазі відмовився застосовувати до Росії так звані тимчасові заходи. Але сам український позов відхилив. А по Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і зовсім визнав, що в анексованому Криму дискримінація є.

Суддя Ронні Абрахам рішення читав англійською та французькою. У російському МЗС, мабуть, не з цих мов перекладали.

Реклама

У заступника міністра закордонних справ Олени Зеркаль в руках текст того самого, так званого проміжного, рішення суду. Згідно з ним, Росія зобов'язана зняти заборону з діяльності Меджлісу і забезпечити доступність освіти українською мовою.

Тепер текст спрямований генсеку ООН. Той у свою чергу передасть його в Раду безпеки. І хоча цей орган часто просто висловлює заклопотаність або стурбованість, тут йому доведеться організувати моніторинг за виконанням рішення. Причому, для цього не потрібна згода всіх членів Радбезу. Так що накласти вето ніхто не зможе. Щоправда, тут є й інша небезпека. А що під цей моніторинг підкладе Кремль?

З конвенцією ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму все складніше.

В тренді
Зеленський їде в Польщу: стали відомі подробиці візиту

Київ просив за порушення цієї конвенції застосувати до Москви тимчасові заходи, а суд в текст рішення вписав пункт про дотримання Мінських угод.

Тут суддівська логіка більш або менш зрозуміла. Мінські угоди були освячені Радбезом ООН, а суд все-таки один із шести головних органів Організації Об'єднаних Націй. Але чому судді вказали на недостатність доказів, наданих Україною? Якщо цих самих доказів вже 5 з гаком томів. Там і Боїнг, і Волноваха, Краматорськ, Маріуполь з Авдіївкою.

При цьому в Міжнародному суді є свого роду припис: сторони у справі не повинні обтяжувати суддів великою кількістю інформації. Саме тому поки що в українських матеріалах є далеко не все.

У травні суд визначиться з календарним планом розгляду справи по суті. В України буде час, щоб надати суду нові докази.

Остаточного рішення у справі доведеться чекати роками. У цьому сходяться всі експерти. Сюди ж додасться і нервування з конвенцією ООН по морському праву. Про її порушення Росією Україна теж подала позов. Щоправда, в судову палату. Гаазький арбітраж у лівому крилі Палацу миру, а суд ООН – у правому. На 12 травня нашій делегації на ранок призначені слухання у арбітражі, а після обіду – в суді.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...