Що народу, а що – нардепам: наслідки скасування депутатської недоторканності

У вівторок, 3 вересня, Верховна Рада України затвердила проект закону "Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)". Після підпису документа президентом закон набуде чинності.

Незважаючи на переконливу підтримку проекту парламентом ("за" проголосували 373 депутати – представники всіх фракцій і груп, за винятком "Опозиційної платформи – За життя", а також мажоритарники), підтримку скасування недоторканності суспільством, до рішення є питання. Стосуються вони як процедури затвердження документа, так і його подальшої долі. А головне – наслідків для політичних процесів в країні, які спричинить за собою скасування депутатської недоторканності.

Порушення процедури – міфи і реальність

Перше питання – і воно неодноразово озвучувалося 3 вересня в залі (в тому числі парламентаріями, в результаті підтримали законопроект) стосується можливого порушення процедури затвердження змін до Конституції. Нагадаємо, що, згідно зі статтею 155 Конституції, зміни до Основного закону повинні пройти попереднє читання, і на наступній черговій (!) сесії – читання за проект в цілому.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Так, по-перше, нарікання викликав той факт, що проект пройшов попереднє читання на сесії, що тривала всього один день (такого в історії України ще не було). Втім, закон про регламент в даному випадку ніяк не регламентує це питання. Щодо першої сесії регламент говорить, що вона скликається "не пізніше, ніж на тридцятий день після офіційного оголошення про обрання не менше двох третин народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради". Терміни її тривалості не обумовлені. Стосовно старту другої сесії – 3 вересня, то вона почалася в суворій відповідності з регламентом. Який говорить, що "чергові сесії Верховної Ради, крім першої сесії... починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року".

Втім, як вважають експерти, важливо навіть не можливе порушення процедури, тобто букви закону. Де-факто був порушений дух закону.

"У нас за Конституцією рішення повинні прийматися на двох сесіях. І це зроблено спеціально – щоб максимально розвести за часом перше і друге читання. Щоб депутат міг дуже ретельно все зважити, сто разів подумати, провести експертну дискусію і прийняти зважене збалансоване рішення. Щоб конституційні зміни не були миттєвим рішенням або рішенням, прийнятим під тиском. Саме для цього і задумано розведення за часом. Тут же депутати прийняли рішення 29 серпня на сесії, яка тривала один день. І вже 3 вересня проголосували за проект в цілому. Порушена логіка і дух процедури", зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог, професор Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань.

Другий, тонкіший момент – проведення засідання профільного комітету, який схвалив зміни в Конституції 2 вересня. Тобто в період між сесіями.

"Ми, народні депутати, які абсолютно не проти цього, відзначаємо лише одне: будь ласка, дотримуйтесь норми Регламенту і Конституції України. Чи не тому, що ми проти, а тому, що ви ж розумієте, що будуть народні депутати, які підпишуть подання до Конституційного Суду на скасування? Якщо ви не витримаєте повну правильну процедуру – Конституційний Суд скасує. Ось, у мене просте питання: комітет засідав 2 вересня, сесію ми відкрили сьогодні, 3 вересня, а в Законі України про Регламент написано "в міжсесійний період забороняється проводити комітети Верховної Ради України". Ви ж розумієте, що ви вже надли підстави для скасування цього рішення, яке сьогодні ми проголосуємо?" – зазначив в ході розгляду законопроекту член депутатської групи "За майбутнє" Дмитро Лубинець.

Заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв розповів сайту "Сьогодні", що на цей момент (з уточненням – норма фігурує не в Регламенті, а законі про комітети) представники фракції вказували представникам СН ще в ході засідання комітету.

"Ми пропонували провести засідання 3 вересня вранці, щоб зняти всі можливі питання. Але вони чомусь вирішили зробити так, як було зроблено", – зазначив Сергій Соболєв.

При цьому у фракції "Слуга народу" стверджують, що жодних процедурних порушень допущено не було. Зокрема, коментуючи журналістам процедуру затвердження змін, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зазначив, що "перевірили відповідність процедури законодавству тричі. Немає жодних порушень".

Нарешті, третій нюанс – це те, що при підготовці проекту не були враховані зауваження Конституційного Суду, який в свою чергу посилався на вердикт Венеціанської комісії. У зауваженнях, нагадаємо, КС зазначив, що "приймаючи рішення про скасування депутатської недоторканності, необхідно враховувати стан політичної і правової системи України – її здатність у разі повної відсутності інституту депутатської недоторканності забезпечити безперешкодне та ефективне здійснення народними депутатами України своїх повноважень, функціонування парламенту, а також реалізацію конституційного принципу поділу державної влади". Також Конституційний Суд акцентував, що "недоторканність народних депутатів України не є особистим привілеєм, індивідуальним правом народного депутата України, а має публічно-правовий характер; вона спрямована на забезпечення безпеки народного депутата України від незаконного втручання в його діяльність, на забезпечення безперешкодного і ефективного здійснення ним своїх функцій і належного функціонування парламенту". При цьому в цілому КС визнав проект таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Чи піде Конституційний Суд проти громадської думки?

Проте, наявність питань – вже привід оскаржити в Конституційному Суді затвердження змін до Конституції. І про намір зробити це заявляли в Раді ще в день розгляду питання. Теоретично КС може скасувати рішення, але ось чи піде він на це? Опитані експерти сходяться на думці, що ні.

"Думаю, в Конституційному Суді буде та ж історія, як з розпуском Верховної Ради минулого скликання, - зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко. – Адже йдеться про дуже популярну в суспільстві ідею. І сказати, що це неправильно і що недоторканність зберігається, викличе дуже різке невдоволення на адресу КС. Звичайно, різні гравці – в тому числі ті, що публічно підтримали, проголосували за проект, мотивуватимуть КС зарубати рішення. Але сумніваюся, що КС піде проти громадської думки", – зазначає політолог.

Такої ж думки дотримується Олексій Гарань.

"Я думаю, Конституційний Суд закриє очі на порушення. Якщо вже закрив очі на розпуск парламенту... Ну, Господи, провели комітет між сесіями, тоді як, згідно із законом, Комітет повинен був розглядати питання під час сесії... " – каже Олексій Гарань.

Скасування недоторканності. Плюси і мінуси

Таким чином, недоторканність депутатів, найімовірніше, стане пережитком історії. Але цей факт має як свої плюси, так і мінуси.

"Абсолютна недоторканність – зло. Повне її скасування – теж зло. Тому потрібно шукати золоту середину. Коли депутат здійснює якийсь злочин – збиває людину машиною тощо, важливо, щоб його можна було затримати, провести розслідування. Але потім все одно повинен підключатися парламент", – каже Олексій Гарань.

При цьому, за його словами, важливо, щоб наслідком скасування недоторканності не стали політичні переслідування.

""Ось тут дуже тонка грань. Тому що в умовах авторитаризму, наприклад, влада вміє користуватися таким чудовим для неї інструментом, як відсутність недоторканності у опозиційних депутатів. Підкинути пакет з наркотиками, зброю, щоб отримати можливість контролювати депутата – все це можливо. Тому зараз правозахисники занепокоєні рішенням", – каже Олексій Гарань.

Аналогічної думки дотримується політолог Віталій Бала.

"Вже стільки років про це говорили, що, звичайно, рішення потрібно було приймати. Однак, на мою думку, певний імунітет повинен залишатися. Думаю, у депутатів повинен зберігатися політичний імунітет – захист від можливого переслідування за свою політичну діяльність. Це повинно бути прописано в законі "Про статус народного депутата". Коли будуть внесені зміни до закону, стане зрозуміло, навіщо було знято недоторканність. Або це просто популізм, бажання догодити народу і виконати обіцянку. Або ж вони готові йти далі, будувати нову систему стримувань і противаг у владі, для чого, звичайно, вже потрібно йти до скасування недоторканності суддів і президента", – сказав в коментарі сайту "Сьогодні" експерт.

У свою чергу політолог Володимир Фесенко акцентує, що в Конституції України залишається норма про політичний індемнітет народних депутатів. (В ст. 80 Конституції зберігається норма, згідно з якою народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. – Ред).

"Інститут недоторканності, який був у нас, був необмеженим. І це абсолютно ненормально. Рішення зрівнює простих громадян з депутатами з точки зору ставлення до закону. Але найголовніше – воно прибирає вседозволеність для депутатів. Якщо говорити про перспективу, про довгострокові інтереси, то, скоріше, для держави це благо", – зазначає Володимир Фесенко.

При цьому експерт вважає, що на характер української політики це вплине мінімально.

"Навіть якби депутатська недоторканність збереглася, будь-які кримінальні справи і посадки були б можливі просто тому що "Слуга народу" має більшість у парламенті. У разі необхідності прийняття рішення про зняття недоторканності з того чи іншого депутата було б питанням, що легко вирішується", – зазначає Володимир Фесенко.

Стосовно можливих політичних переслідувань, про погрози яких говорять, то, за словами Володимира Фесенка, "виходячи з суспільних очікувань і алгоритму дій команди Зеленського, який вона зараз демонструє, йтиметься не про політичні переслідування, а про резонансні гучні справи проти старих еліт". Якщо ж говорити про віддаленішу перспективу, то, як повторює політолог, будь-яка авторитарна влада при бажанні може знайти можливість натиснути на депутата – існує інститут недоторканності, чи ні.

"Недоторканність у нас забезпечувалося скоріше не законами, а понятійними речами – зв'язками і взаємовідносинами в середовищі еліт. Вона була "паперовим тигром", якоюсь паперовою гарантією, яка при наявності політичної волі легко переборювалася", – зазначає експерт.

Що скасування недоторканності депутатів дасть народу

За словами Володимира Фесенка, головний приз – моральну сатисфакцію – народ вже отримав.

"Сама наявність недоторканності було великим подразником для народу і одним з факторів системного невдоволення і розчарування в старих елітах, що в підсумку вилилося в результати виборів і зміну влади. Для країни і для простих громадян скасування недоторканності – це, скоріше, акт морального задоволення, а не якесь абстрактне зло або абстрактне благо. На життя простих громадян це ніяк не вплине", – зазначає Володимир Фесенко.

Іншої думки дотримується політолог Віталій Бала.

"Я завжди говорив, що зняття недоторканності може бути серйозним поштовхом для проведення якісних чудових реформ правоохоронних структур. Сподіваюся, тепер депутати дуже швидко займуться реформуванням правоохоронних органів. Оскільки депутати позбулися недоторканності, вони по ідеї повинні забезпечити свій захист від політичних переслідувань саме таким шляхом – створивши правоохоронні органи, які не можуть бути задіяні для розв’язання тих чи інших питань. Це чудовий стимул для депутатів", – зазначає Віталій Бала.

Цю думку підтверджує і народний депутат Сергій Соболєв.

"Після скасування недоторканності депутати почнуть нарешті працювати над Кримінальним кодексом та іншими законами, щоб декриміналізувати статті, за якими сьогодні тягають ні в чому не винних людей. А ось коли депутат зрозуміє, що це його почнуть з 1 січня прослуховувати, обшукувати і т.д., це змусить його терміново приймати давно назрілі поправки до законів. Він відразу почне дивитися, що там в міжнародному законодавстві, які міжнародні норми. Коли це тебе не стосується, це одне. А тепер зовсім інший підхід буде. Я вважаю, це головне досягнення скасування недоторканності", – зазначив народний депутат.