Головні запитання про президентські вибори і відповіді на них

Дата президентських виборів все ближче, а запитань щодо організації голосування і юридичних нюансів – все більше. По-перше, абсолютно незрозуміло, на скільки новий президент прийде до влади, адже чергові вибори мають відбутися навесні 2015-го, а зараз пройдуть – позачергові. Відповідно, запитання: ми обираємо Главу держави на 10 місяців чи на 5 років? По-друге, відкритим залишається питання повноважень майбутнього президента. Вони прописані в редакції Конституції-2004, але зараз Рада і Кабмін активно працюють над її зміною. "Сегодня", разом з політологами Володимиром Фесенком, Вадимом Карасьовим та Олексієм Гаранем, зібрала найбільш хвилюючі питання про вибори і підготувала на них відповіді.

ПОКИ НЕ ВИРІШИЛИ. Учора в парламенті відбулися відкриті слухання з питання зміни Конституції: у них брали участь не лише слуги народу і члени уряду, але й деякі кандидати в президенти. Виступив і прем'єр Арсеній Яценюк: "Потрібно ліквідувати обласні та районні адміністрації і сформувати місцеві виконкоми, а у майбутнього президента відібрати інструменти впливу на судову владу, передавши права Вищій раді юстиції. Глав МЗС і Міноборони президент повинен призначати тільки після консультацій з коаліцією". Інші наполягали на тому, щоб зміни до Конституції затверджувала не Рада, а народ на референдумі. До спільної думки не прийшли, і спікер Олександр Турчинов переніс слухання на 6 травня, а Яценюк попросив депутатів підготувати проект змін до Конституції до 25 травня.

На скільки виберемо президента?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За законом, чергові вибори Глави держави мають відбутися 29 березня 2015-го. Але Рада в критичній ситуації призначила позачергове голосування на 25 травня. Виникає законодавча колізія: в Конституції-2004 не зазначено, як працює президент, обраний на позачергових виборах, – до чергових, чи всі 5 років свого терміну. Вирішуватиме проблему Конституційний суд: деякі ЗМІ вже подали туди свої запити, а депутати – готуються. Але це чиста формальність. "Розмови про обрання президента на рік – спекуляції", – вважає Олексій Гарань. Володимир Фесенко з ним згоден: "Не можна вибирати президента на рік – це не вигідно з фінансової точки зору і продовжить нестабільність в країні, що зіграє на руку РФ".

Чи потрібні вибори в один тур?

Результати останнього опитування відразу чотирьох соцслужб показують, що з високою ймовірністю вибори 25 травня пройдуть у два тури. Причому, за сьогоднішніми електоральними настроями, у другому турі напевно зустрінуться Петро Порошенко і Юлія Тимошенко. Це підтверджують всі опитані "Сегодня" експерти. "Вибори в один тур поставлять під сумнів їх легітимність. До того ж, ми ще дебатів не бачили – вони багато чого вирішують і вплинуть на рейтинги. Та й Тимошенко завжди добре фінішує – на виборах їй віддають більше голосів, ніж показують соцопитування", – пояснює Карасьов. Але політологи не виключають і можливості перемоги Порошенка вже в першому турі з 50%+1 голос. "Це відбудеться, якщо його рейтинги залишаться приблизно на нинішньому рівні, а Донбас не проголосує в силу об'єктивних і суб'єктивних обставин. Вже зараз голосування на Сході під питанням – у цілій низці округів навіть не створені виборчі комісії", – вважає Фесенко.

Які повноваження отримає президент?

На відміну від прав Віктора Януковича, повноваження новообраного президента за Конституцією-2004 будуть урізані. По-перше, майбутній Глава держави позбавляється права призначати Кабмін, крім глави МЗС та Міноборони. Членів уряду, з подачі прем'єра, затверджує Рада. Але цілком ймовірно, що можливості призначати глав МЗС і Міноборони майбутній президент також позбудеться. За вчорашньою пропозицією Арсенія Яценюка, в цьому питанні президент повинен буде радитися з парламентською коаліцією і прем'єром, але поки це тільки ініціатива. З великою ймовірністю новому Главі держави більше не доведеться призначати губернаторів – але не тому, що ці повноваження перейдуть до Ради. За реформою місцевого самоврядування або так званою децентралізацією влади, районні та обласні адміністрації ліквідують. Замість них створять рай- і облвиконкоми, керівників яких обиратимуть мешканці цього регіону на виборах. Але право призначати глав СБУ і ГПУ, так само як і розпустити Раду, якщо нардепи за 30 днів не сформували коаліцію, у президента точно ніхто не відбере.

Коли оберемо нову Раду?

У вересні або грудні – так говорять всі експерти. "Без "своєї" коаліції в Раді за Конституцією-2004 новий президент нічого не зможе. А йому потрібно буде закріпити перемогу і заспокоїти Схід – провести їхніх активістів та представників до складу нової влади. У зв'язку з цим потрібно буде і місцеві вибори проводити", – каже Вадим Карасьов. За словами Володимира Фесенка, з юридичної точки зору можливий один варіант дострокових виборів Ради: "Вибираємо нового президента, який розпускає Раду. Наприклад, якщо виграє Петро Олексійович, "УДАР" виходить з коаліції і вони позбавляються більшості. За Конституцією, якщо впродовж 30 днів у Раді не створять нову коаліцію, президент призначає дострокові вибори. Якщо такий крок "УДАР" зробить у червні, то Раду розпустять у липні, а вибори в Раду призначать на вересень. Якщо ж механізм розпуску розпочати восени, вибори пройдуть у грудні".

На скільки виберемо нардепів?

А от з цього питання в Раді торгуються. "Я вчора був у парламенті. Депутати нервуються, мовляв: "Обміняємо п'ятирічні повноваження президента на гарантії повноважень депутатів до 2017-го", – говорить Фесенко. Депутати нинішнього скликання зацікавлені в збереженні своїх крісел. "У перших рядах – регіонали і комуністи, рейтинги яких після останніх подій в країні різко впали, – каже Олексій Гарань. – Та й мажоритарники, які не зможуть балотуватися на дострокових виборах у Раду (про причини – у наступному питанні – Авт.), проти перевиборів". На думку опитаних "Сегодня" політологів, ймовірність перевиборів Ради – 99%. Причому, якщо голосування відбудеться, парламент оберуть терміном на 5 років. Тобто, у чергових виборах у 2017-му сенсу вже не буде.

Як обиратимемо парламент?

У цьому питанні також існує законодавча колізія, а в Раді йдуть торги. Як вже писала "Сегодня", за Конституцією-2004 парламентські вибори проходять на пропорційній основі, тобто за закритими партійними списками. А за чинним законом про вибори народних депутатів, 225 нардепів проходять у Раду за відкритими партійними списками, а ще 225 – як самовисуванці по мажоритарних округах. Це суперечить Конституції. Зрозуміло, що закон про вибори нардепів доведеться міняти. "Але, чи вдасться провести зміни в нинішньому складі Ради? Потрібно змінити норму про партійні списки і дати можливість непартійним мажоритарникам балотуватися за відкритими списками партій", – вважає Фесенко.

Як зміниться склад Кабміну?

За Конституцією-2004 прихід нового президента не означає відставку Кабміну. Політологи прогнозують, що Арсенія Яценюка точно не чіпатимуть. "У цьому зацікавлений Захід. Арсеній Петрович зустрічався з Бараком Обамою – так, у Білому домі приймають не всіх. А от після парламентських виборів склад Кабміну може змінитися, але Яценюка, думаю, не чіпатимуть", – вважає Карасьов. Ще один важливий фактор – настрої в суспільстві. "Кабмін можуть змінити, якщо народ буде незадоволений результатами його роботи", – говорить Фесенко.