Офіс ООН в Україні можуть відкрити за рік

Сьогодні закінчується триденний візит представника Держдепу, посла США в ООН Саманти Пауер до Києва. За словами нашого президента, головна мета поїздки американського дипломата в Україні – підготувати ґрунт для відкриття офісу ООН в Україні, який буде втілювати в життя мінські угоди. Учора ввечері Пауер звернулася з промовою до українського народу, виступивши в Міжнародному центрі культури і мистецтв (Жовтневий палац) у Києві перед українськими дипломатами, міністрами, нардепами, студентами та журналістами. У своїй промові дипломат розповіла, чому не може спілкуватися зі своїм колегою по ООН з Росії Віталієм Чуркіним дипломатичною мовою, цитувала Стуса і Булгакова, але уникла відповіді на питання по Криму.

ВИСТУП. Свою годинну промову (відео виступу посла США в ООН можна подивитися на "Сегодня.ua") Саманта Пауер почала з фрази "Добрий день!", сказаної з американським акцентом, але українською мовою. З перших хвилин дипломат згадала лютий 2014-го, коли перші "зелені чоловічки" почали з'являтися в Криму, а Жовтневий палац був притулком для протестувальників і поранених на Майдані. "Там, одночасно могли розміститися близько тисячі мітингувальників", – говорила зі сцени Пауер, напередодні відвідала Майдан і алею Героїв Небесної Сотні, де детально розпитувала супроводжуючих її депутатів про події, що відбулися там. Згадала вона і про пенсіонерок, які на "польовій кухні" готували гарячий суп для українських героїв, назвавши їх улюбленим американцям словом "Бабуся". Згадала пані Пауер і про те, як на Майдані звучало "Україна понад усе!", Закликавши українців продовжувати боротьбу проти зовнішнього агресора, і внутрішніх проблем.

"Америка чітко бачить правду про дестабілізуючі дії РФ у вашій державі. Але Кремль недооцінив ваше бажання довести до кінця процес, який почався на Майдані – побудувати систему, яка відповідає бажанням українців, а не олігархів або Москви. В Україні вже здійснено ряд позитивних кроків, але ще багато реформ залишилися на папері", – заявила зі сцени представник США в ООН.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Гарячі дебати на засіданнях Радбезу ООН Пауер згадує з гумором, кажучи, що дуже часто "поводиться не дипломатично": "Під час останнього засідання я сказала представнику РФ в ООН Віталій Чуркін про настання російських сепаратистів у Мар'їнці, процитувавши Михайла Булгакова:" Мова може приховати істину, а очі – ніколи".

ВИСОКІ СТАВКИ. Після саміту "Великої сімки" в Баварії для України та громадськості залишилися за кадром кілька моментів. У своїй підсумковій декларації лідери клубу "Семи" прописали, що готові посилити економічні санкції проти Росії, якщо "того вимагатимуть обставини". Але що це за обставини, і де та "червона лінія для Кремля", за яку не можна переходити, "Сімка" не уточнила.

Відповідаючи на запитання журналістів у Жовтневому палаці,

Саманта Пауер чітко вказала цю "червону лінію: "Поки "Мінськ-2" не буде повністю імплементовано, про послаблення санкцій не може бути й мови. І якщо Росія і далі саботувати виконання мінських домовленостей, Захід готовий посилити санкції".

На тому ж саміті в Баварії майже всі сильні світу цього, крім прем'єра Канади Стівена Харпера, натякнули, що РФ може сподіватися на послаблення санкцій, якщо припинить війну з Україною на Донбасі. А про незаконну анексію Криму забули?

"Це якраз одне з тих питань, яке я хотів задати Саманті Пауер, – сказав нам після її виступу нардеп від ББЖ, глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. – Потрібно об'єднувати рішення проблем в єдину формулу. На Сході (Україна – Авт.) щодня вбивають людей. У Криму, слава Богу, до цього не дійшло. Але суть подій, які сьогодні відбуваються, в грубому порушенні міжнародного права Росією. Я знаю деяких експертів (російських – Авт.), які вже непублічно обговорюють якісь майбутні домовленості із Заходом по Криму (щоб зам'яти проблему – Авт.). Росія хоче дотягнути до того, коли Захід втомиться і скаже: "Ну і Бог з ним (з Кримом – Авт.), давайте погодимося з Росією. Але це буде нова міна для Європи".

На відміну ж від офіційного Брюсселя, за словами Чубарова, США мають дуже чітку, послідовну і публічну позицію щодо Криму: що це українська територія, що США ніколи не погодяться з анексією, і що санкції (проти РФ – Авт.) почалися з Криму.

"У США вважають, що санкції повинні завершитися тільки після повернення Криму", – підсумував глава Меджлісу.

ОФІС ООН. Одна ж з головних цілей, за словами Петра Порошенка, який зустрівся з Самантою Пауер в середу ввечері, – підготувати грунт до відкриття офісу ООН в Україні. Про це, як відомо, наш президент домовився з генсеком ООН Пан Гі Муном під час його візиту до Києва 8 травня. Петро Олексійович ще раз нагадав про це під час своєї річної підсумкової прес-конференції, відповідаючи на запитання "Сегодня". Як пояснив нам політтехнолог Тарас Березовець, який також прийшов послухати виступ Пауер в Жовтневий палац, на відкриття офісу ООН в Україні може знадобитися рік.

Позафракційний нардеп Борислав Береза, з яким "Сегодня" також поспілкувалася в Жовтневому палаці, нагадує, що в Україні вже є представництво ООН: "Головне, щоб це було не черговий притулок для пенсіонерів з ООН, а дійсно дієвий офіс".

"Сегодня" зв'язалася з нашим представником в ООН Юрієм Сергєєвим. За його словами, потрібно розуміти відкриття офісу не просто як якусь формальність: відкрили якесь бюро, взяли приміщення, приїхали люди.

"Офіс ООН – це динамічна структура, де якісь елементи можуть працювати самостійно. Ось, скажімо, зараз наш ДСНС звернувся по допомогу з розмінування (деяких територій Донбасу – Авт.). Це зараз актуально, особливо після того, як буквально недавно в зоні АТО підірвалася машина з нашими військовослужбовцями. І не виключено, що підрозділ ООН, який займається розмінуванням, може бути першим і приїхати раніше, ніж співробітники офісу ООН", – пояснив Сергєєв.

За словами нашого представника в ООН, новий офіс повинен сприяти імплементації Мінських угод і виконання функцій ОБСЄ. "Офіс привнесе той досвід, якого немає у ОБСЄ. Мається на увазі сукупний досвід миротворчих операцій ООН по всьому світу, який, в першу чергу, стосується технічних речей: розмінування, роззброєння, реінтеграція територій, підготовка до миробудівництва (передбачає проведення референдумів, виборів...). Ось такий сукупний продукт, якого немає в пакеті досвіду ОБСЄ. Вона так і називається – місія підтримки. Підтримки чого? Мінського процесу та підтримки ОБСЄ", – сказав Сергєєв.

МИРОТВОРЦІ. За словами президента Української асоціації зовнішньої політики, надзвичайного і повноважного посла Володимира Хандогія, також офіс ООН може прискорити процес відправки на Донбас миротворчого контингенту Організації. Переговори про можливість відправки в Україну "блакитних касок" ведуться вже більше півроку. Але рішення блокує Росія: як постійний член Ради безпеки у неї є право вето на прийняття будь-якого рішення.

У ході свого вчорашнього виступу Саманта Пауер заявила, що була б рада, якби РФ не мала права "вето" взагалі. Але в нинішніх реаліях міжнародне право і Статут ООН вимагає рахуватися з думкою Кремля.

Але експерти радять винести питання про можливість відправки миротворців на Донбас на розгляд Генасамблеї ООН. "Поки питання відправки миротворчої місії на порядку денному не стоїть. На це є запит України, він обговорюється, дискутується, але реально не варто. Хоча, я хотів би сказати, що тут у нас дещо завищені очікування. Відправка миротворчої місії вимагає рішення Радбезу ООН. А РФ – постійний член Радбезу, і, природно, може застосувати право вето", – вважає надзвичайний і повноважний посол.

За словами Володимира Хандогія, обійти право вето Росії можна, якщо задіяти механізми Генасамблеї ООН, але це питання має політичне значення.

"Я особисто за те, щоб ми спробували використовувати цей механізми в умовах нездатності Радбезу ООН прийняти рішення з приводу направлення миротворців. Мова йде про резолюції 377 Генасамблеї (яка дозволяє обійти право вето РФ – Авт.), яка спеціально була прийнята в 1950-му для таких ситуацій, коли Радбез виявляється заблокованим", – радить дипломат.