Переговори міністрів "нормандської четвірки" в Берліні: порядок денний, позиції сторін і прогнози екпертів

Сьогодні в Берліні відбудеться зустріч глав МЗС країн "нормандської четвірки", на якій сторони обговорять подальші кроки щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

В українському зовнішньополітичному відомстві напередодні заявили, що очікується обговорення всього спектру питань щодо виконання мінських домовленостей.

Спікер німецького МЗС Савсан Хеблі, у свою чергу, зазначив, що предметом обговорення може стати відведення важкої зброї. За його словами, як зразок для такого кроку може бути прийняте успішне відведення малокаліберної артилерії і мінометів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На думку експертів, в першу чергу, увагу на зустрічі буде приділено крокам з подальшому збереженню військового перемир'я на Донбасі.

"Перше, це дотримання умов перемир'я, ми бачимо, що воно порушується. Другий момент – це процес звільнення полонених", – сказав Сегодня.ua професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

За словами директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, сьогодні на Донбасі важливо продовжувати відведення озброєння, припинити перестрілки і продовжити розмінування.

"Військова ситуація починає загострюватися. Ми спостерігаємо неповновагу, часткову, але все-таки реескалацію військового конфлікту. Треба зробити все, щоб цей поворотний тренд був відвернений", – сказав він Сегодня.ua.

В останні дні українські військові фіксують зростання військової активності і обстрілів з боку бойовиків. У середу, 4 листопада, секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що у разі продовження провокацій з боку бойовиків на сході країни, Збройні сили України припинять відведення озброєння і військової техніки.

"Озброєння і військова техніка негайно будуть повернуті в місця попереднього розміщення, а українські військові будуть діяти у відповідності з існуючими викликами з боку російських окупантів", – йдеться в повідомленні Радбезу.

Другий блок питань, який, як вважають експерти, буде обговорюватися на зустрічі – це кроки щодо подальшого політичного врегулювання, зокрема: проведення виборів на непідконтрольній Києву території та амністія для бойовиків.

"Тут прогрес поки не спостерігається. І зараз "мінський процес" уперся в черговий глухий кут. І треба постаратися з нього вийти", – говорить Вадим Карасьов.

Олексій Гарань, в свою чергу, нагадує, що йде підготовка закону про проведення виборів на частини Донбасу. "Але тут виникає багато питань, і вони не тільки технічні, але й принципові, оскільки українська сторона говорить, що такі вибори не можу відбутися, якщо територія залишається фактично окупованою росіянами. Під дулами автоматів говорити про вільні вибори – це нонсенс", – сказав він.

Позиції сторін

Зазначимо, що в ЄС наполягають на тому, щоб конфлікт на Донбасі вирішувався шляхом політичного врегулювання.

"Угода про припинення вогню може виконуватися тільки у випадку, якщо ми досягнемо прогресу в політичному рішенні конфлікту", – заявив речник німецького МЗС Савсан Хеблі. При цьому він вказав на необхідність прийняття конституційної реформи в Україні та забезпечення безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ до всього регіону конфлікту.

Помічниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що необхідно наполягати на виконанні Росією і сепаратистами взятих на себе зобов'язань. За її словами, йдеться про зобов'язання щодо відведення зброї, проведення реальних виборів і повернення Україні контролю над кордоном з Росією. "Станом на сьогодні під контроль уряду України повернений нуль (окупованих) територій", – заявила Нуланд.

Така заява Нуланд, на думку Олексія Гараня, свідчить про те, що США підтримують позицію України в переговорах по Донбасу. "Це важливо", – сказав експерт.

Один з лідерів бойовиків Олександр Захарченко напередодні переговорів у Берліні заявив про намір взяти під свій контроль три міста в Донецькій області: Маріуполь, Слов'янськ і Краматорськ. Має намір він це зробити або мирним шляхом – через мінський переговорний процес, або шляхом військовим.

Такі заяви експерти розцінюють як спробу шантажу, за яким, втім, не стоїть ніяких реальних намірів.

"Це шантаж України для того, щоб українські переговорники йшли на поступки, і на ті умови, які висуває Москва та її маріонетки. Більше тут нічого немає", – вважає Вадим Карасьов.

І, швидше за все, як вважає Олексій Гарань, Росія просто блефує.

"Захарченко сам не може цього сказати. Зрозуміло, що це санкціоновано Росією. Москва може загрожувати можливою ескалацією конфлікту, але я думаю, що це блеф, оскільки головне завдання РФ – зняти або, принаймні, послабити санкції. Якщо знову почнеться ескалація конфлікту, очевидно, що у РФ не буде жодних шансів цього домогтися", – пояснив він.

Олексій Гарань також додав, що Росія намагається грати в глобальний торг. "Вона намагається все це поєднати з Сирією, з кризою мігрантів у Європі. Вона використовує інструменти фактичного шантажу і не тільки України, але і західних партнерів. Подивимося наскільки Заходу вдасться не піддатися на цей шантаж. Принаймні, є офіційні заяви (західних лідерів), що події в Сирії не змінювати принципових засад для вироблення позиції Заходу в ставлення України і Донбасу", – сказав він.

Не варто чекати нових домовленостей

У той же час експерти закликають не чекати від майбутньої зустрічі підписання будь-яких документів, або досягнення якихось чітких домовленостей.

"На нормандських зустрічах не приймають ніяких рішень. Там обговорюють проблеми і виробляють подальший алгоритм дій", – пояснив Вадим Карасьов.

Як відомо, 2 жовтня в Парижі пройшли майже п'ятигодинні переговори лідерів країн "нормандської четвірки".

Ніяких письмових домовленостей на зустрічі підписано не було, але сторонам вдалося прийти до угоди по кількох важливих питань.

Зокрема, за результатами переговорів президент РФ Володимир Путін пообіцяв, що протягом декількох днів дасть доручення проговорити з представниками т.зв. "ДНР" і "ЛНР" питання проведення "виборів" на Донбасі. У наслідок бойовики заявили про перенесення "виборів" (спочатку вони були за плановані на кінець жовтня і початок листопада) на 2016 року.

Крім того сторони підтвердили необхідність відводу озброєнь від лінії зіткнення на Донбасі.

До цього, 29 вересня в Мінську Тристороння контактна група підписала угоду про відведення озброєнь від лінії зіткнення калібром менше 100 мм. Це процес проходить під контролем ОБСЄ.

3 листопада в ході відео-конференції Контактна група підтвердила, що відведення озброєнь калібром менш 100 мм йде відповідно до затвердженого плану.

Разом з тим, до цього часу так і залишилися не виконаними такі домовленості, як виведення іноземних військ з території України та надання ОБСЄ повного доступу до всієї території, зайнятій бойовиками, в тому числі і до кордону з РФ.