Позачергова Рада: Як Порошенко і Яценюк пропонують боротися з корупцією

Сьогодні в парламенті буде розглянуто і, можливо, проголосовано відразу три антикорупційні законопроекти – один президентський і два кабмінівських. Причому якщо з президентським законопроектом все зрозуміло, адже створення антикорупційного бюро – це одна з ключових вимог ЄС, то урядові були представлені лише вчора главою уряду Арсенієм Яценюком. За словами прем'єра, вони передбачають відкриття реєстрів власності і введення декларування високопоставленими чиновниками не тільки доходів, але і витрат, а також моніторинг їхнього способу життя. Механізми реалізації таких норм поки залишаються незрозумілими.

Президентський антикорупційний проект "Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції" під номером 5085 був зареєстрований у парламенті ще в середині вересня. Головним і ключовим його положенням є створення Національного антикорупційного бюро.

Згідно з проектом, Національне антикорупційне бюро є державним правоохоронним органом, завданням якого є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, що вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і які становлять загрозу національній безпеці".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Причому координацію діяльності "спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції", а також нагляд за дотриманням ними законів здійснює генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори.

Більш того, згідно із законопроектом Національне антикорупційне бюро має право на "досудове розслідування кримінальних правопорушень", проводить "відповідно до закону перевірку на добропорядність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" і має право "вживати заходів щодо розшуку та арешту грошових коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації в кримінальних правопорушення, віднесені до підслідності Національного бюро".

Крім того, передбачається, що співробітники Національного бюро мають право зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу на підставах і в порядку, передбачених законом України "Про міліцію" та іншими законами".

Що стосується чисельності бюро, то, згідно з документом, "для забезпечення виконання завдань Національного бюро створюються його територіальні управління. Гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб керівного складу".

Керівництво ж діяльністю Національного бюро "здійснює його директор, який призначається на посаду та звільняється з посади президентом України. Директор бюро призначається строком на 7 років. Одне і те ж особа не може обіймати цю посаду два терміни поспіль".

Директор Національного бюро щорічно не пізніше 10 лютого і 10 серпня повинен звітувати президенту, Верховній Раді та Кабінету міністрів про діяльність Національного бюро протягом попередніх 6 місяців.

Сам закон повинен вступати в силу з дня його опублікування і вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.

В принципі закон був готовий досить давно, але довгий час був заручником внутрішньої конкуренції між урядом і президентом. Адже спочатку лідерство в даному питанні належало уряду, причому була створена спеціальна посада уповноваженого уряду з антикорупційної політики на яку було призначено відомого активістка Майдану, журналіст-розслідувач гучних корупційних справ Тетяна Чорновіл. Але після цілої низки внутрішніх розбіжностей робота була провалена, а сама Черновол подала заяву про відставку, не зумівши об'єднати свої зусилля з представником УДАРу Віктором Чумаком, який власне кажучи, і презентував в сесійній залі створення антикорупційного бюро. У підсумку ініціатива створення "українського ФБР" перейшла до президента, а Чорновіл, помирившись з прем'єром, отримала місце в п'ятірці "Народного фронту".

Що стосується уряду, то з ініціативи прем'єра, також усвідомлюючої привабливість в очах виборця будь-яких законодавчих ініціатив з протидії корупції, було відкрито "другий антикорупційний фронт" і публічно озвучено про кабмінівських законодавчих ініціативах, внесених до ВР ще 30 вересня, але остаточно доопрацьованих тільки до вчорашнього дню. Пропонованих законопроекту всього два: "Проект закону про протидію корупції" після доопрацювання отримав номер 5113, і "Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих акту України щодо кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів", що отримав номер 5114.

І якщо перший, який сам прем'єр називає антикорупційним кодексом, дещо дублює ініціативу президента, пропонуючи створити "національну комісію моніторингу", яка, умовно кажучи, повинна тримати під ковпаком "наскільки ведений тим чи іншим чиновником спосіб життя відповідає його доходам".

"Цей законопроект розроблявся з західними експертами, причому з дуже активною участю США, він кілька разів допрацьовувався – і зараз відправлена його фінальна редакція в ВР. Його мета – в першу чергу він спрямований на чиновників вищого рангу (1-3 категорії), починаючи з членів уряду, адміністрації президента і закінчуючи керівниками Центральних органів виконавчої влади, керівників областей", – запевняє прем'єр. Причому за його словами закон буде припускати "обов'язкові електронні декларації чиновників 1-3 категорії – по всіх доходах і видатках. Зокрема розширено перелік того що декларується включаючи" і коштовності, і готівкову валюту". Плюс водиться "процедура моніторингу житті такого держслужбовця".

"Спеціальна нацкомісія отримає повноваження при перевірці декларацій високопоставлених осіб при отриманні інформації з інших джерел – звірити чи відповідає рівень життя який веде той чи інший високопоставлений чиновник – тим доходам які він вказав у декларації", – обіцяє прем'єр.

Другий кабмінівський законопроект передбачає відкриття для суспільства даних з реєстрів власності та нерухомості.

"Якщо цей закон буде прийнятий то будь-які суб'єкти підприємницької діяльності – компанії, АТ, товариства з обмеженою відповідальністю, будь-які компанії зобов'язані будуть розкривати всю інформацію про реальних власників компаній... Сьогодні вони зареєстровані на офшори. А фактичними власниками компаній можуть бути і держслужбовці, і члени уряду та представники адміністрації Президента, – каже Яценюк. – і побачити це неможливо. і перше завдання цього закону розкриття інформації про всі реальних власників будь-яких українських компаній", – говорить Яценюк обіцяючи, що "після прийняття даного закону будь-який громадянин України отримає доступ до інформації власників всього нерухомого майна в Україні". І українці побачать "у кого які будинки, квартири і отримаємо реальний доступ до всіх баз даних всієї нерухомості в Україні".

Правда, незважаючи на настільки революційні пропозиції, самостійно зібрати голоси Яценюк сюди з усього не розраховує і сподівається що президентський законопроект і два кабмінівських законопроекту будуть внесені і проголосовані в пакеті.

Що стосується в цілому кабмінівських законів то якщо "законопроект про вигодонабувачів" максимально зрозумілий і викладений всього на 7 сторінках, то щодо законопроекту про приборкання корупції – то це цілий талмуд з 87 сторінок, причому, судячи з усього, його перша версія була дуже сирий, адже висновок головного наукового управління склав майже 25 сторінок зауважень. Правда після правок і доопрацювань він виріс майже на 10 сторінок.

Реальна це ініціатива чи піар – покаже час. Але експерти впевнені, що "навіть якщо частково норми відбиті в запропонованих урядом законопроектів буде реалізовані – це буде вже хороший крок до поліпшення ситуації".

"Виходячи з попереднього досвіду можна сказати, що частково вони будуть реалізовані, частково проімітувати ... Але це вже крок вперед адже боротьби з корупцією вимагає не тільки українське суспільство, але партнери за кордоном і це одна з умов фінансової допомоги. І хоча елементи передвиборного піару є , але, тим не менш, співпало й те, що є тиск західних партнерів і конкуренція з президентом на антикорупційному полі, який також висунув свої пропозиції", – зазначає в коментарі" Сегодня.ua "політолог Володимир Фесенко, додаючи, що, судячи з усього, процес реальної боротьби з корупцією зрушився з місця.

У свою чергу політолог Олександр Палій переконаний, що навіть в такому вигляді всі запропоновані законопроекти швидше за все проголосують. "Зараз вибори, і тим, хто не проголосує антикорупційні законопроекти? Буде досить складно йти (і пояснювати причину свого рішення виборцям", – резюмував він.

Нагадаємо, Верховна Рада вже відкрила позачергове засідання, але в залі зареєструвалося всього 232 депутата.