Припливли, або Як бунтували "Слуги народу" в Раді

18 вересня 2019 року шхуна "Верховна Рада України" з п'ятьома щоглами вирушила у своє чергове плавання. Трюми тріщали від вантажу турбот про країну і народ, що, втім, тільки надихало молоду і енергійну команду. Ставний білозубий красень-капітан (теж, зрозуміло, молодий і енергійний) з оптимізмом вдивлявся в далечінь. Головні вітрила були підняті, вітер дув, куди треба. Здавалося, ніщо не віщувало…

Повний вперед

Перша половина плавання пройшла в уже звичним робочому експрес-режимі. Вишколена команда натхненно натискала кнопки на пульті, приймаючи закони і постанови.

Так, у вівторок парламент без особливих складнощів і дискусій затвердив у другому читанні та в цілому законопроект №1025 – Про внесення зміни до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (щодо початку роботи суду). Як уже писав сайт "Сьогодні", прийняті зміни покликані розблокувати роботу Антикорупційного суду, позбавивши суддів від розгляду "дрібних" корупційних справ. Проект підтримали 323 народних депутати: шхуна йшла практично на всіх вітрилах.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ще більше голосів – 347 – отримав також розглянутий у другому читанні та в цілому проект №1080 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес. Змінами з Кримінального кодексу була виключена стаття 205 (про фіктивний бізнес), а також піднята "планка" несплати податків та зборів, за якою слідує покарання.

У середу злагоджена законотворча робота продовжилася. Парламентарі затвердили (правда, вже не настільки значним числом голосів) зміни до закону про Нацраду з питань телебачення і радіомовлення. (Зміни, зокрема, зобов'язують Верховну Раду при призначенні членів Нацради закривати всі вакантні посади за квотою парламенту в цьому органі).

Конституційною більшістю в 300 голосів було затверджено зміни до низки законів, що удосконалюють існуючу процедуру фінансової реструктуризації боргів, взятих в банках. Також було прийнято низку інших законів.

Гроза на горизонті

До обіду середи парламент приступив до розгляду проекту №1032 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів щодо реформи органів прокуратури". І легкі коливання на воді, що генерувалися до цього опозицією, змінилася серйозними хвилями. Розгляд проекту, що кардинально змінює логіку роботи прокуратури, повноваження і підконтрольність генпрокурора, затягнувся. Втім, шхуна впевнено мчала вперед, розбиваючи численні буруни депутатських правок. В результаті закон був прийнятий 252 голосами в цілому. Проект не підтримали навіть союзники "Слуги народу" – фракція "Батьківщина". Соратники Юлії Тимошенко наполягали на затвердженні низки своїх правок, які, зокрема, дозволяють зберегти військову прокуратуру, створювати в структурі прокуратури спецпідрозділи з розслідуванню найбільш резонансних справ. Але пропозиції не були підтримані більшістю.

З не меншими дискусіями був затверджений проект закону про №1066 "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади". Головна "фішка" змін – зі вступом їх у силу чиновники зможуть працювати на держслужбі за контрактом. Очікується, що таким чином на держслужбу може бути найнято до 7% співробітників.

Опоненти в залі закликали більшість не затверджувати проект в такому вигляді (більшість з 400 правок до проекту так чи інакше стосувалися обмеження або скасування "контрактної держслужби"). Закликаючи при цьому прислухатися до позиції європейських партнерів, за допомогою яких Україна за попередні п'ять років провела серйозне реформування держслужби, наблизивши її до європейських стандартів. Перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко, що презентував проект на це незворушно відповідав, що зміни якраз і узгоджені із західними партнерами.

Проте в другому читанні і в цілому цей документ був підтриманий всього 228 голосами – ніколи раніше монокоаліція в нинішньому парламенті не працювала настільки на грані фолу. Мало того, що проект не був підтриманий жодною з парламентських сил, крім "Слуги народу". У самій монокоаліціі далеко не всі депутати проголосували "за".

Після затвердження закону опозиційна "Європейська солідарність" виступила з публічною заявою, в якій жорстко розкритикувала обидва прийнятих закони.

"Якщо хтось хотів перезавантажити державну службу, .. такий законопроект можна було б прийняти як закон разової дії, а не забезпечувати те, що з приходом будь-якого нового Кабінету міністрів, будь-якої нової влади знову державна інституційна спроможність, тобто можливість забезпечити реальне функціонування держави, буде знищена новою владою", – відзначили в "Євросолідарності".

Як розповіла сайту сьогодні народний депутат Ірина Фриз (фракція ЄС), прийнята реформа прокуратури, в свою чергу, може викликати негативну реакцію наших західних партнерів.

"Демократичний контроль над прокуратурою, зрозуміла і прозора її діяльність були однією з вимог Заходу по безвізу. Прийнятий закон монополізує в руках однієї особи – генпрокурора – всю діяльність прокуратури. Я вже не кажу про те, що прийнятим рішенням скасовується реєстрація наказів генпрокурора в єдиному реєстрі. Ми як громадяни будемо позбавлені будь-якої інформації про діяльність генпрокурора", – сказала народний депутат, висловивши впевненість, що Захід відреагує на рішення.

Втім, на горизонті ще до прийняття рішення гриміло і блискало блискавками. Напередодні стало відомо, що заступник глави посольства ЄС в Україні Анніка Вайдеманн і посол Канади в Україні Роман Ващук направили керівникам профільних комітетів ВР лист, в якому розкритикували низку законопроектів. Лист більше стосувалося проекту №1008 про внесення змін до законів про діяльність органів суддівського управління (його парламент розгляне на наступному пленарному тижні). Але і реформам прокуратури було приділено увагу. Зауваження стосувалися якраз прозорості роботи і підзвітності генпрокурора.

Бунт на кораблі

Насилу, але все ж проскочивши небезпечні хвилі, шхуна рушила далі. Депутати навіть встигли без особливих дискусій призначити нового главу Фонду держмайна. Але тут сталася не те щоб зовсім несподівана подія, але вона все ж застала капітана і керівництво команди зненацька. На кораблі спалахнув бунт.

Спалахнув він із найбільш негідного і максимально збиткового для іміджу партії влади приводу: при розгляді законопроекту № 1009 ( "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства"), який скасовує відомі "поправки Лозового". І що дозволяє, крім іншого, органам слідства вести слідство стосовно народних депутатів, як щодо простих смертних. Тобто вести прослушку, стеження, обшуки та інше без обов'язкової згоди Верховної Ради. Здавалося б, у чому проблема? Адже не так давно парламентарії дружно проголосували за обмеження депутатського імунітету, прийнявши зміни до Конституції. Цей же закон всього лише продовжує розпочату роботу в даному напрямку.

Однак спроба його затвердження викликала несподівану відсіч: проект підтримали лише 196 депутатів, і капітан шхуни, щоб не "вбити" документ, змушений був навіть переривати голосування. В результаті проект відправили на повторне друге читання, і Дмитро Разумков від гріха подалі достроково закрив засідання.

Зрозуміло, іміджу партії влади, яка виступала апологетом скасування депутатської недоторканності, був нанесений серйозний іміджевий збиток: з 251 депутата фракції проект не підтримали майже сім десятків "слуг". Згідно з витоків у ЗМІ, в керівництві "флоту", тобто Офісі президента, з цього приводу лютували. Втім, сам президент сприйняв факт бунту холоднокровно, емоціям не піддався і велів з причинами провалу голосування розібратися.

Розбір відбувся вже в п'ятницю вранці. За інформацією тих же ЗМІ, на зборах фракції "Слуги народу" капітан попросив колег надалі не підставляти його, і своєї незгоди з тими чи іншими проектами надалі заявляти заздалегідь. А пізніше глава фракції Давид Арахамія представив пресі легкк версію того, що сталося. Нібито частина депутатів фракції були введені в оману і дезінформовані про суть законопроекту опонентами влади. Так це було насправді, чи ні, ми, мабуть, дізнаємося, але не скоро.

"Подібні "бунти" ми будемо бачити і надалі. Я ще в процесі кампанії говорив, що вони неминучі – виходячи з того, як і з кого формувалися списки, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Андрій Єременко. – Але це не можна назвати початком фрагментаризації або, якщо хочете, розпаду монофракціі. Поки що це просто спрацював у людей інстинкт самозбереження. Але це близько. Я б сказав, що більше схоже на демарш недавно опубліковане одним з депутатів відео, де він аргументовано і докладно пояснює, чому не голосуватиме за фіскалізацію ФОПів (проекти №№1053 і 1073, – авт). Це схоже на системну позицію окремого народного депутата, чого раніше ми не бачили в "Слузі народу". І це серйозно".

Проте в парламент повертається дискусія, зазначає Андрій Єременко. При цьому експерт не очікує, що найближчим часом антагоністичні настрої в середовищі монокоаліціі приведуть до відокремлення від неї частини депутатів.

"Швидше за все, це буде проявлятися ситуативно. Щодо більшості питань фракція буде голосувати скоординовано. Але поступово сформується одна або кілька груп, які будуть говорити: "Ми теж "за". Але ми це "за" бачимо дещо по-іншому", – зазначає Андрій Єременко.

Відзначимо, що експерт мав рацію. Уже в п'ятницю в парламенті мало що нагадувало бурхливі події, що трапилися напередодні. Парламентарії спокійно заслухали презентацію держбюджету, затвердили нового керівника Апарату ВР, ухвалили низку важливих законів. У тому числі – за основу – закон "Про верифікацію і моніторингу держвиплат" (проект №1231, згідно з яким одержувачі субсидій, пенсій і т.д. будуть перевірятися на предмет достовірності поданих в держоргани даних. Неправомірно отримані держвиплати громадяни будуть зобов'язані повернути). Також були затверджені згадані вище проекти №№1053 і 1073 та низка інших економічних законів, на яких раніше детально зупинявся сайт "Сьогодні".

Шхуна продовжила плавання. Наступний рейс запланований на 8-11 жовтня.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що в Раді новий революційний законопроект про імперативний мандат.