Європа готується до скасування санкцій проти РФ, а Україна – до виборів на Донбасі

Уже до кінця цієї сесії Верховна Рада може розглянути закон про вибори на окупованому Донбасі. Джерела Сегодня.ua в Мінській переговорній групі кажуть, що 15 червня вони повинні остаточно узгодити всі спірні позиції по виборчій системі. Повинні домовитися і по амністії, а застосуванням вже прийнятого закону справа може не обмежитися. У якнайшвидшому мирному врегулюванні ситуації на Донбасі є свій інтерес у західних партнерів в особі Німеччини та Франції. В Адміністрації президента України неофіційно говорять, що Франсуа Олланд і Ангела Меркель готують грунт для часткового скасування санкцій проти Росії в січні 2017 року. Перший крок уже зробив Париж: минулого тижня сенат Франції 302 голосами схвалив резолюцію про скасування санкцій. Аналогічна резолюція очікує свого розгляду і в Німеччині.

ВИБОРИ І АМНІСТІЯ. В інтерв'ю Сегодня.ua екс-посол США в Україні Стівен Пайфер заявив, що сьогоднішня ситуація на Донбасі вже має вигляд замороженого конфлікту.

"Схоже, сепаратисти і Кремль не хочуть справжнього врегулювання конфлікту, по крайней мере, не в найближчій перспективі. Проте, влада в Україні повинна залишатися прихильником Мінського процесу, навіть якщо не здається, що він буде успішним. Поки йому немає альтернативи, і Мінськ забезпечує основу для канцлера Меркель і Берліна підтримувати і доводити Євросоюзу, зберегти санкції проти Росії", – сказав нам Пайфер.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Екс-посол вторить помічниці держсекретаря США Вікторії Нуланд. Під час свого недавнього візиту до Києва вона говорила, що альтернативи Мінську немає, і його потрібно виконувати. Захід підштовхує Україну до швидкого ухвалення закону про вибори на Донбасі і, власне, проведення таких. Це, за заявами деяких європейських політиків, допоможе ЄС і США: вони зможуть показати і пояснити своєму народу, що Україна виконує Мінські угоди, а Росія ні, і саме тому санкції потрібно продовжувати.

У той же час в АП акуратно визнають, що Вікторія Нуланд під час свого візиту до Києва м'яко позначила Петру Порошенку терміни прийняття закону про вибори на Донбасі і проведення самих виборів. "Вона (Нуланд – Авт.) до речі, спростувала, що ставила такі умови. Але разом з цим кожен розуміє, що щось таке вона таки ставила", – сказав в інтерв'ю Сегодня.ua професор політології в Ратгерському університеті в Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександр Мотиль.

Судячи з інформації наших джерел в Мінській переговорній групі, все рухається до узгодження ключових норм майбутнього законопроекту про вибори. "На попередньому засіданні тристоронньої контактної групи в Мінську був Сурков (Владислав Сурков, помічник президента РФ, курирує питання Донбасу – Авт.). З нашого боку мав бути Єлісєєв (Костянтин Єлісєєв, заступник голови АП – Авт.), але він не приїхав. Говорили, що він буде 14-15 числа в Мінську (на 15 червня заплановано чергове засідання тристоронньої контактної групи – Авт.). За попередніми домовленостями, сторони повинні вийти на узгоджений варіант законопроекту з виборів на Донбасі, хоч зараз Україна і Росія розходяться в поглядах на систему виборів ", – сказало Сегодня.ua джерело в Мінській переговорній групі.

За його словами, Росія і підтримувані нею бойовики наполягають на чистій мажоритарці. В Адміністрації президента України бачать дещо іншу виборчу систему: в селах – мажоритарка; райони і міста – пропорційна система; обласний рівень – вибори не проводити, а створити там тимчасові військово-цивільні адміністрації з призначуваними з Києва керівниками (щоб в разі чого нівелювати рішення місцевої влади).

Ухвалення закону про вибори очікується до офіційного рішення щодо розгортання на Донбасі поліцейської миротворчої місії ОБСЄ. І, як неофіційно говорять в АП, переговори з цього питання активізувалися. "Фінансувати місію на 70-80% буде Німеччина (зараз вона головує в ОБСЄ – Авт.). До кінця червня – максимум в липні очікуємо рішення. Росіяни вже погодилися на наявність стрілецької зброї у миротворців. На стадії обговорення складу місії (кількість миротворців) і наявність броньованої техніки", – сказало джерело Сегодня.ua в АП.

На черговому засіданні 15 червня в Мінську повинні узгодити і питання амністії. Сторони вже майже домовилися обміняти Геннадія Афанасьєва і Юрія Солошенка, які утримуються в російських в'язницях, на двох росіян, причетних до подій 2 травня в Одесі. Також українська сторона давно наполягає на обмін полонених за формулою 25/50 (25 наших в обмін на 50 бойовиків). "До недавнього часу бойовики вимагали амністії для всіх, в обмін на звільнення полонених українців. Після недавніх переговорів в Мінську, в яких брав участь Сурков, начебто домовилися на обмін 25/50. Але з умовою: застосування закону про амністію бойовиків (який Верховна Рада ухвалила 16 вересня 2014 року зі вимкненим табло – Авт.) буде підкріплюватися президентськими указами (в яких будуть конкретні прізвища бойовиків, яких будуть амністувати – Авт.)", – розповіло нам джерело в Мінській переговорній групі.

Що ж стосується поправок до Конституції в частині децентралізації з п.18 перехідних положень, де позначено так званий особливий статус Донбасу, схоже, приймати їх ніхто не збирається. Принаймні, так кажуть в АП. "Прийнявши 335 голосами проект змін до Конституції в частині правосуддя, ми продемонстрували Франції та Німеччини, що у нас є 300 голосів для внесення змін до Основного Закону щодо децентралізації з особливим статусом Донбасу", – кажуть в АП.

Але 300 голосів за децентралізацію під куполом як не було, так і немає. Категорично проти прийняття документа "Самопоміч", "Радикальна партія", "Опозиційний блок" і значна частина самого БПП. Більш того, все частіше звучать пропозиції викинути з проекту змін до Конституції особливий статус Донбасу, а сам документ суттєво доопрацювати. Втім, як стало відомо Сегодня.ua, "Опозиційний блок" розробив новий проект "особливого статусу Донбасу". "Взагалі, він називається проект про особливий економічний статус Донбасу. Документ передбачає як особливий режим торгівлі з РФ і ЄС, так і можливість створення на Донбасі офшорної зони", – розповіли Сегодня.ua джерела в "Опозиційному блоці".

ОЛЛАНД І МЕРКЕЛЬ. Інтерес офіційних Парижа і Берліна в якнайшвидшому врегулюванні конфлікту на Донбасі більше ніж зрозумілий. У 2017 році у них вибори президента і в Бундестаг, тому виборцям потрібно показати успішний результат на українському терені.

До кінця червня Петро Порошенко з офіційним візитом відвідає Францію. Мета поїздки – переконати президента Франсуа Олланда і французьких парламентаріїв змінити свою думку з питання антиросійських санкцій. Кілька днів назад слідом за Національними зборами (Нижня палата французького парламенту) Сенат 302 голосами схвалив резолюцію авторства депутата з партії Ніколя Саркозі Маріані Тьєррі про скасування санкцій проти Росії. Тьєррі один з 10 французьких депутатів, які в червні минулого року з офіційним візитом відвідали анексований Росією Крим, після чого Тьєррі виключили з ПАРЄ.

У Німеччині ситуація не краща. Як уже писав Сегодня.ua, положення Ангели Меркель кілька похитнулося на тлі міграційної кризи і падіння рейтингу її партії. Згідно з останнім опитуванням німецького науково-дослідного інституту Emnid, рейтинг блоку консервативних партій ХДС/ХСС ("Християнсько-демократичний союзу" і "Християнсько-соціального союзу") впав до 32% з 41,5% отриманих на останніх парламентських виборах в 2013-му. І це напередодні чергових парламентських виборів в Німеччині в 2017-му. Більш того, за даними того ж опитування Emnid, зростає підтримка у опозиційної партії "Альтернатива для Німеччини": зараз за неї б проголосували 13% виборців, хоча в 2013-му на останніх парламентських виборах її результат був 4,7% і вона не подолала 5% прохідний бар'єр. "Альтернатива для Німеччини" славиться своєю антиєвропейською та антиісламською політикою. Крім того, ця політсила вже направила в уряд федеральної землі Баден-Вюртемберг резолюцію про скасування антиросійських санкцій.

Неофіційно в Адміністрації президента України кажуть, що такими діями наші "союзники" по нормандського переговорного процесу в особі Франції та Німеччини готують грунт до часткового ослаблення санкцій проти Росії в січні 2017 року. На думку українських експертів, Європа більш гнучка стосовно Росії, ніж Америка, і дійсно готова послабити санкції проти Росії. Про це в п'ятницю йшлося на експертному дискусійному клубі в Центрі Разумкова. Це ж підтверджують і американські експерти. У бесіді з Сегодня.ua професор політології Олександр Мотиль заявив, що Америка, на відміну від Європи, буде більш жорстко ставитися до санкцій, адже американці розуміють стратегічну загрозу Росії.

"У мене враження, що Америка буде більш жорстко ставитися до санкцій. І все-таки американці розуміють стратегічну загрозу Росії. Для них це справжня загроза. Для європейців, оскільки вони роз'єднані, там немає єдиного голосу, все набагато складніше. І вони до питання санкцій дещо по-іншому підходять. А якщо американці затримають свої санкції, а я думаю, затримають, це, звичайно ж, вплине і на європейців. По-перше, буде тиск, мовляв, повинні діяти (США і ЄС – Авт.) спільними зусиллями. А по-друге, якщо Америка затримає санкції, особливо на кредитування (російського бізнесу і державного сектора – Авт.), в принципі – це найважливіше", – сказав Сегодня.ua Олександр Мотиль.

У той же час не зовсім зрозуміла позиція офіційного Брюсселя і з приводу надання Україні безвізового режиму. Якраз з цього питання на 27 червня в Брюсселі заплановано міні-саміт Україна-ЄС. Там Петро Порошенко планує зустрітися з вищим керівництвом ЄС, щоб обговорити терміни скасування віз для українців. Але, як стало відомо Сегодня.ua, своє рішення про надання безвізового режиму офіційний Брюссель озвучить лише у вересні на саміті Україна-ЄС. Все через палкі суперечки всередині самого ЄС. Спочатку травня Єврокомісія запропонувала прискорити процес зупинки безвізового режиму з однієї лише своєю ініціативою (зараз дію безвізового режиму, як і його введення можна зупинити рішенням всіх 28 країн-членів ЄС – Авт.). Якщо пропозицію ЄК схвалять Європарламент і Рада Європи, дію безвізового режиму з будь-якою країною, в тому числі і з Україною, можуть призупинити в будь-який момент тільки по одному рішенню ЄК.

Раніше в коментарі Сегодня.ua посол ЄС в Україні Ян Томбінський говорив, що це ніяк не пов'язано з Україною. Мовляв, офіційний Київ виконав усі умови для введення безвізового режиму, а пропозиції ЄК не більше, ніж спроба захиститися від мігрантів.