Українська влада обіцяє кардинальні зміни і заявляє про реформаторський курс уряду. Українці чекають децентралізацію, якісну медицину, нову поліцію, безвізовий режим з ЄС та багато іншого. У найважливіших змінах, які повинні принести реформи, розбирався сайт "Сегодня.ua".
Поліція замість міліції
У результаті реформи правоохоронної системи в Україні міліція, не доживши до свого 100-річчя двох років, припинила своє існування 7 листопада. Замість неї з'явилася Національна поліція. Крім того, Верховна Рада 12 листопада проголосувала за створення Державного бюро розслідувань, що призвело до скорочень функцій прокуратури.
Відповідальний за впровадження реформи в правоохоронних органах міністр МВС Арсен Аваков. Він заявив, його відомство стане цивільним, і не буде займатися міліцейськими функціями. В результаті реформування МВС буде відповідати за управління Національною поліцією, Національною гвардією, прикордонниками, міграційною службою, службою надзвичайних ситуацій. Нові правоохоронці пройдуть переатестацію і кілька стадій відбору.
Поліція буде складатися з наступних підрозділів:
• кримінальна поліція (оперативні підрозділи);
• патрульна поліція;
• органи досудового розслідування;
• поліція охорони;
• спеціальна поліція (виконання завдань на закритих режимних об'єктах);
• поліція особливого призначення (спецпідрозділ).
В даний час реально почала роботу патрульна поліція тільки в Києві, Одесі, Львові та Харкові. Нацполіція отримає нову форму тільки в наступному році.
Фото: А. Яремчук
Як відзначають фахівці Проектного офісу Національної ради реформ, в 2015 році завдання, необхідні для впровадження правоохоронної реформи, виконані всього на 41% – нардепи не встигають вчасно прийняти законопроект про сервісні послуги та сервісні центри МВС, а також затримали процес оновлення кадрів в регіональних прокуратурах.
Пенсії будуть нараховуватися по-новому, і зникнуть трудові книжки
З 1 липня 2016 року, як планують в Міністерстві соціальної політики, паперові трудові книжки, необхідні для розрахунку стажу роботи, припинять своє існування. Ще в 2001 році було створено реєстр Пенсфонду, в якому є всі дані в електронному вигляді про те, коли, ким і де людина була прийнята на роботу і звільнена.
"Будь-яка людина зможе безкоштовно отримати в Пенсфонді виписку з бази про підтвердження своєї трудової діяльності. Трудові книжки залишаться у працівників, вони зможуть і далі їх використовувати для підтвердження трудового стажу", – сказав міністр економрозвитку і торгівлі Айварас Абромавічус.
Крім того, з 1 січня 2016 року розмір пенсії стануть розраховувати тільки виходячи із суми заробітку, нарахованого після 1 січня 2004 року. Тоді почав діяти реєстр обліку страхових внесків в Пенсфонд. Їх розмір, поряд зі стажем, впливає на величину майбутньої пенсії. Поки майбутній пенсіонер має вибір: подавати до ПФ дані про свій заробіток за будь-які 5 років поспіль до 2004-го чи ні.
Податки стане платити легше
Наприкінці жовтня поточного року 114 депутатів-співавторів внесли в Раду законопроект про зміни до Податкового кодексу. Як уточнила головний автор, глава "податкового" комітету ВР Ніна Южаніна, ключові моменти такі:
• податок на доходи фізосіб – 10% (зараз 15-20%);
• ПДВ – 15% (зараз 20%);
• єдиний соцвнесок – 20% (зараз для роботодавців від 36,76 до 49,7%, для фізосіб на єдиному податку – 34,7%);
• податок на розподілений прибуток – 15% (зараз податок на прибуток – 18%).
Згідно з пропозиціями Кабміну, всі згадані податки повинні бути рівними 20%. Міністр економіки Наталія Яресько відзначала, що парламентський варіант податкової реформи занадто "радикальний". Обидві версії податкової реформи припускають зниження розмірів частини податків, і обійдуться державному бюджету в круглі суми.
"Зміни за пропозицією Мінфіну стоять додаткових 60 млрд дефіциту в бюджеті – плюс до того дефіциту, який вже закладений в базовий проект держбюджету на 2016 рік, поданий до Верховної Ради (потім відкликаний) 15 вересня. Ці зміни значні, але ми в Міністерстві фінансів бачимо , як можна їх збалансувати у видатковій частині. У той же час, проект Податкового комітету коштує десь 200 млрд, це більше 7% ВВП", – сказала Яресько в інтерв'ю "Сегодня".
Як відзначають фахівці Проектного офісу Національної ради реформ, через два проекти податкової реформи процес її реалізації сповільнився. При цьому цього року вдалося виконати 60% запланованих завдань.
"Не вдалося надати проект нового Податкового кодексу у вересні 2015 року в ВРУ, оскільки профільним комітетом ВРУ була розроблена альтернативна податкова модель, та за дорученням Президента почалася спільна робота щодо узгодження єдиної податкової моделі", – відзначають експерти.
Безвізовий режим з ЄС
Єврокомісія вже в грудні прийме рішення про те, чи готова Україна до скасування віз і чи можна ввести безвізовий режим в 2016 році. Верховна Рада прийняла всі необхідні для цього поправки до законів, у тому числі антидискримінаційні. Минулого тижня нардепи проголосували за те, щоб в Кодексі законів про працю було сказано, що обмежувати трудові права через сексуальну орієнтацію, захворювання ВІЛ/СНІДом, інваліднысть і т.д. заборонено.
Якщо ЄС спростить візовий режим з Україною, для виїзду потрібно буде мати такі документи: біометричний закордонний паспорт, зворотний квиток, доказ платоспроможності, готівкова валюта (45 євро на добу) або довідка про стипендію, гарантійний лист або запрошення, ваучер на проживання в готелі, медична страховка.
Всі документи, крім біометричного паспорта, є не обов'язковими, а рекомендованими, їх можна не оформляти. Безвізовий режим значно спростить поїздки не тільки для туристів, а й для студентів, науковців, учасників конференцій, семінарів і т.д.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін впевнений, що Україна може отримати безвізовий режим з Євросоюзом в кінці літа – початку осені 2016 року.
Децентралізація і нові повноваження для влади
У результаті змін до Конституції, які ще належить прийняти народним обранцям, місцеві депутати і мери обиралися всього лише на два роки. Уже наприкінці 2017 року, коли буде напрацьована вся законодавча база з децентралізації, в Україні пройдуть ще одні місцеві вибори.
У результаті нововведень села, селища і міста можуть об'єднуватися в територіальні громади. У Офісі реформ кажуть, головне завдання обраних 25 жовтня депутатів – підійти до створення об'єднаних громад і визначити стратегію розвитку свого регіону. Реформа в першу чергу торкнеться сіл і селищ, яким належить добровільно об'єднатися в громади. Приєднуватися до громад можуть і міста, проте поки жодне велике місто такого бажання не виявило.
Обговорення реформи. Фото: Н. Лазаренко
Як розповів директор запорізького офісу реформ Олександр Свистун, у кожній громаді в результаті реформи створять раду, яка обере свій виконком. Депутати будуть самостійно формувати свій бюджет, будуть розпоряджатися землями, які знаходяться за межами населених пунктів (раніше цією землею розпоряджалася РДА), також будуть управляти муніципальною міліцією (Вартою).
Депутати великих міст, більшість з яких в громади об'єднуватися не поспішають, зміни від децентралізації, упевнений Олександр Свистун, не відчують – працюватимуть так, як і працювали раніше, але з великим бюджетом.
У той же час політтехнолог Сергій Гайдай переконаний, що в Україні тільки починається формування інституту місцевого самоврядування.
"Зміна місцевої влади – це зміна самої моделі. Це те, що подається під терміном "децентралізація". Я б насправді говорив, що те, що відбувається, це створення інституту місцевого самоврядування. Тому що те, що у нас є зараз, це не місцеве самоврядування, це велика централізована командно-адміністративна система управління країною, а люди обирають в ній нижні гілки", – вважає політолог.
Для того, щоб життя українців дійсно змінилася, необхідно змінити взаємовідносини між центром і регіонами, вважає Гайдай.
Згідно з даними Національної ради реформ, цього року влада виконала 76% завдань, необхідних для реалізації децентралізації.
Результати реформ
TNS на замовлення ради реформ провели соціологічне дослідження в усіх регіонах країни. Опитували 1000 респондентів віком від 18 до 55 років. Головна мета соцопитування – дізнатися, як українці сприймають реформи і чи відчувають на собі результати.
Результати антикорупційної реформи (оновлення влади, створення Національного антикорупційного бюро і т.д.) відчули на собі лише 16,6% опитаних українців. Решта заявили, що результатів реформ вони не бачать.
32,9% респондентів вважають, що результати від децентралізації є. Реформу правоохоронних органів відчули на собі 44,3% українців, які взяли участь в опитуванні, 23,5% – бачать результати податкової реформи.
Варто відзначити, більшість реформ, як відзначають фахівці Нацради, розраховані на довгострокову перспективу, а остаточні результати буде видно тільки через кілька років.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми