Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Останній в поточному році пленарний тиждень Верховної Ради був неспокійним і надзвичайно насиченим подіями. Причому подіями зовсім різноплановими. Тут були і особисті хвилювання, і бійки на засіданнях комітетів, і блокування трибуни. Були незрозумілі рішення і гучні заяви. Парламент нагадував звичайну людину, що намагається надолужити до новорічно-різдвяних святусе, що не встигла зробити за рік, і розуміє, що не встигає.
З децентралізацією вирішили не поспішати
Тон тижню дав Офіс президента, який поклав депутатам "під ялинку" черговий проєкт конституційних змін. З вельми "товстим" натяком, що документ до Нового року повинен піти в Конституційний суд. Зміни до Основного закону завжди приймають нелегко. В цьому ж разі йшлося про зовсім уже непросту реформу децентралізації, що "ламає" як основи нинішньої системи адміністративного управління, так і кордони в межах України.
Попередня спроба "просунути" аналогічний проєкт, логічно завершивши реформу децентралізації, супроводжувалася серйозним протистоянням в сесійній залі й вуличними сутичками, які призвели до загибелі чотирьох правоохоронців. При цьому Конституція так і не була змінена. Втім, тоді народ протестував, по суті, проти одного-єдиного рядка, який передбачає закріплення особливого статусу ОРДЛО в Основному законі. Володимир Зеленський, як і обіцяв українцям, цю норму в Конституції не вносив.
До Нового року депутати, мабуть, припускаючи, що настільки системний документ обов'язково спричинить дискусії навіть на ранніх етапах розгляду, відклали його внесення на розгляд у сесійну залу. Втім, це не виключає того, що парламент скерує реформу децентралізації в Конституційний суд ще на цій сесії – на єдиному, що залишився, пленарному тижні, запланованому на січень. Принаймні, у вердикті комітету правової політики зазначається, що "законопроєкт не потребує прийняття в нього пропозицій і поправок, зокрема редакційно-уточнювального характеру" і що "направляти законопроект на наукову, юридичну чи іншу експертизу до ухвалення Верховною Радою України постанови про зверненні до Конституційного суду недоцільно".
Децентралізація: поспішаємо повільно
Проте навіть без розгляду конституційних змін неабиякі баталії як всередині Верховної Ради, так і поза нею мали місце. Пов'язані вони були із земельним питанням. У вівторок під стінами парламенту пройшли "попередні" протести представників аграрного сектору і Нацкорпусу, що також виступив проти продажу землі. У зіткненнях постраждали правоохоронці та журналісти, 26 мітингувальників затримала поліція. Водночас ні в цей, ні в наступний день парламент не планував розглядати проєкт закону № 2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення", який дозволить продаж землі і який затвердили місяць тому в першому читанні.
Не планував з банальної причини: в шестисторінковий документ депутати запропонували кілька тисяч сторінок поправок, що сильно нагадувало тролінг. Це він і був, але лише частково. Головна ідея законодавчого "спаму" полягала в тому, щоб якомога далі відсунути в часі затвердження документа. Кілька років тому така сама доля спіткала Виборчий кодекс. Як результаті документ у цілому прийняли лише в останні дні роботи парламенту попереднього скликання, вийшов він сирий, і в підсумку Володимир Зеленський його ветував.
Втім, противники продажу землі прекрасно розуміли: те, що можна було прокрутити в парламенті минулого скликання, в нинішній Верховній Раді навряд чи спрацює. Монокоаліція неодноразово ефектно й ефективно демонструвала здатність швидко і без сентиментів відсікати від проєктів і пропозицій до них зайве (на її погляд), миттєво відправляючи в сміттєвий кошик томи правок. Тому противники продажу землі не стали чекати, коли їх поставлять перед фактом розгляду документа. У вівторок пленарне засідання фактично зірвали "Батьківщина" і "Оппоплатформа – За життя", які заблокували трибуну. Ранкове засідання завершилося достроково після безуспішних спроб керівництва розблокувати роботу, вечірнє – відразу після відкриття. Так само гаряче було в аграрному комітеті, де розглядалися поправки в документ. Депутати засідали до ночі, перманентно спалахували бійки. Відео, де розшалілий депутат Ілля Ківа ледь не побив свого однопартійця Нестора Шуфрича, стало популярним в інтернеті.
В підсумку поспішати з прийняттям закону в цілому ще цього року (чого багато хто чекав) коаліція не стала.
"Там дуже багато правок, розглянути які повинен профільний комітет. Якщо ви помітили, позиція нашої фракції, позиція керівництва парламенту полягає в тому, що всі дискусії, спірні питання в цій Верховній Раді вирішуються на рівні комітетів. Там кожна з фракцій має можливість висловити свою думку і вирішити питання в робочому порядку. До зали виносяться готові рішення", – розповів сайту "Сьогодні" народний депутат (фракція "Слуга народу") Микола Тищенко.
Що не так з недоторканністю?
У середу парламент відновив роботу. При цьому, як здалося багатьом, зробив він це лише для того, щоб, почавши працювати, миттєво зганьбитися із черговим проектом. Цього разу скандал виник навколо законопроєкту з довгою і хитромудрою назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України". Незважаючи на складну назву, спочатку суть і мета проєкту були гранично прості: зачистити законодавче поле від захованих в ньому елементів недоторканності, якими за багато років парламентарії це поле добряче засмітили. Після скасування депутатської недоторканності в Конституції слід було прибрати її і з різних законів, таких як: Кримінальний процесуальний кодекс, закон "Про статус народного депутата" тощо. Приблизно так проєкт розуміли виборці, і приблизно так його описували в пояснювальній записці до документа.
Але депутати не були б депутатами, якби ось так просто повністю відмовилися від своєї винятковості. Тому в процесі підготовки проєкту до другого читання документ обріс безліччю правок. Серед іншого і такими, які сміливо можна назвати антонімами словосполучення "скасування недоторканності". Більшість їх відсіяв профільний комітет. Але частина дискусійних і навіть сумнівних правок в результаті потрапила в документ. Мабуть, це і сприяло тому, що він набрав у другому читанні та в цілому майже конституційну більшість голосів (а саме: 291 – "за"), з одного боку. А з іншого – викликало подив і протести як усередині парламенту, так і поза ним.
Наприклад, під час обговорення представники фракції "Голос" звернули увагу на норму, яка (на їхню думку) не прибирає, а навпаки, відновлює недоторканість. У монокоаліції назвали ці заяви "політичними маніпуляціями".В свою чергу НАБУ і САП звернулися до президента Володимира Зеленськогоз проханням ветувати затверджений документ, оскільки він істотно обмежує можливості вести розслідування стосовно депутатів. Цілком можливо, з проханням про вето на щойно ухвалений закон за певних умов можуть звернутися і самі "Слуги народу".
Недосконалий кодекс
Знайшов, нарешті, своє завершення, здавалося, вічний процес затвердження Виборчого кодексу. За роки його розроблення, перероблення, дороблення, поліпшення і удосконалення виборці, напевно, змирилися з думкою, що цей документ приречений навіки залишитися тільки як прожект. Нинішній парламент дав кодексу шанс на життя: у четвер доопрацьований після вето президента Виборчий кодекс отримав 330 голосів "за".
Втім, шанс цей не такий великий, як міг би бути. У процесі творчого переосмислення зауважень від глави держави парламентарі опорядили документ новаціями, які не зовсім відповідають критеріям, яких вимагає Зеленський. Наприклад, Громадянська мережа "ОПОРА", вітаючи в цілому затвердження документа, що відправив на смітник історії "мажоритарку", висловила ряд зауважень до проєкту. Одне з них стосувалося ступеня відкритості списків: "ОПОРА" акцентувала, що "найбільшим викликом для нового кодексу стало рішення парламенту обмежити відкритість виборчих списків на парламентських і місцевих виборах. Така позиція суперечить зауваженням президента України, висловленим у вето, в яких він прямо виступив проти отримання першими десятьма кандидатами мандатів за визначеною партією черговістю".
Є до прийнятого кодексу й інші претензії. При цьому важко сказати, чим спричинений відхід від принципів, задекларованих президентом і монокоаліцією: потребою затвердити дійсно компромісне рішення чи зміною поглядів на вибори. У будь-якому разі, якою мірою затверджений кодекс відповідає баченню виборчої системи президентом Зеленським, вирішувати самому президенту Зеленському.
Зазначимо, що на недосконалість прийнятого документа звернули увагу і зарубіжні партнери України. Посольство США в Україні, назвавши затвердження кодексу "вагомим кроком у зміцненні української демократії", дипломатично висловило сподівання на "подальше вдосконалення кодексу для втілення в життя прагнень України щодо реформ".
Погралися – і досить
Однак, мабуть, найяскравішим вийшов скандал навколо непоказного урядового проєкту № 2285 "Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор". Закон, що регулює сферу азартних ігор, звичайно, важливий і здатний принести до держбюджету значні кошти. Але все-таки, погодьтеся, його у жодному разі не можна порівняти з такими глобальними темами, як урегулювання питання землі або державного устрою. Проте результати саме його розгляду викликали дуже гостру реакцію уряду і президента.
Почалося все з того, що після реєстрації урядового проєкту навколо нього з'явилися як гриби після дощу з десяток альтернативних проєктів, часом прямо протилежного змісту. Шансів бути прийнятими у них, природно, не було, але свою роль "інформаційного шуму" вони зіграли.
У четвер, 19 грудня, на голосування було поставлено урядовий проєкт. І тут з'ясувалося, що лобісти грального бізнесу серйозно попрацювали в парламенті: абсолютно несподівано проєкт не набрав потрібної кількості голосів. Причому з монокоаліції проголосували всього 200 парламентарів.
"Щодо цього законопроекту на депутатів дійсно тиснули. Ми знаємо, хто тиснув, у який спосіб, на кого. Будемо з'ясовувати на фракції і вживати заходів", – розповів сайту "Сьогодні" Микола Тищенко.
Але перші заходи були поза парламентом. Уже наступного дня уряд прийняв розпорядження про заборону роботи гральних залів під виглядом лотерей. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зажадав від Нацполіціі до 16:00 20 грудня припинити роботу таких закладів. А президент Володимир Зеленський на своїй сторінці у Facebook популярно пояснив лобістам правила гри:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми