У тіні Донбасу: чому питання Криму відклали, і як Україна збирається повертати півострів

Через півтора року після незаконної анексії Криму, питання повернення півострова залишається в політичному порядку денному Києва, проте ця тема, судячи з усього, вже не є пріоритетною ні для української влади, ні для їхніх західних партнерів.

Досить показовим у цьому контексті була заява канцлера Німеччини Ангели Меркель за підсумками переговорів "нормандської четвірки" в Парижі.

Зокрема, відповідаючи на одне з питань журналістів вона заявила: "коли Україна відновить суверенітет не по Криму, але по іншій частині країни, цей процес (виконання Мінських домовленостей) буде завершено".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ці слова німецького канцлера відразу ж підхопили росіяни. "Важливо: після зустрічі в Парижі Меркель вперше допустила, що Крим не повернеться до складу України. Тобто криза обмежена тільки сходом країни", – прокоментував у себе в Twitter глава комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Пушков.

Українська сторона ситуацію прояснила. "Мінські домовленості – вони тільки про Донбас. Тобто йдеться про врегулювання ситуації на Донбасі і повернення мирним шляхом суверенітету (Україна – ред.) на Донбас", – повідомив заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв.

Президент України Петро Порошенко заявив, що слідом за початком процесу повернення Донбасу будуть слідувати аналогічні дії щодо окупованого Криму. "Крим – наступний етап наших дій", – сказав він.

На думку експертів. в даний час важливо сконцентруватися на мирному врегулюванні на Донбасі, а вже після цього переходити до питання Криму.

"Крим захоплений силою, це питань не викликає. Але обговорювати Крим зараз безглуздо – це зірве процес переговорів по Донбасу. У нас йшла на Донбасі реальна війна: гинули люди, руйнувалася економіка, сотні тисяч стали біженцями. У Криму нічого подібного немає. Грубо кажучи , це не термінове питання", – пояснив Сегодня.ua екс-спікер МЗС України Олег Волошин.

Директор Інституту глобальних досліджень Вадим Карасьов вказує. що питання Криму винесене за рамки Донбасу, але це не означає, що воно винесене за рамки взагалі проблеми європейської безпеки і за рамки української політики по реінтегруванню окупованих територій. "Більше того, той факт, що Крим і Донбас – це окремі питання, це теж в інтересах України", – сказав він Сегодня.ua.

Разом з тим говорити, що про Крим забули, також не варто. Так, виступаючи на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, Петро Порошенко прямо заявив, що Росія окупувала Крим і частину Донбасу.

Президент США Барак Обама у своєму виступі заявив, що Штати "не можуть стояти осторонь", коли порушується суверенітет і територіальна цілісність України, і тому проти РФ були введені санкції.

На думку експерта з міжнародних питань Олександра Палія ця заява президента США свідчить, що американці не випускатимуть тему анексії Криму зі свого поля зору.

Але хоч тема Криму звучала з трибуни ООН, все ж основна увага учасників Генасамблеї була прикута до війни на Близькому Сході, проблеми мігрантів в Європі і почасти – конфлікту на Донбасі.

Потрібно відзначити, що питання Криму в даний час відтиснуте на другий план не тільки на міжнародних переговорах, але і всередині країни. Якщо рік тому перед парламентськими виборами практично всі партії так чи інакше у своїх передвиборних програмах і обіцянках зачіпали проблему повернення півострова, то напередодні місцевих виборів ця тема майже не звучить. Як пояснюють експерти, зараз людей більше хвилює їх соціально-економічне становище і війна на Донбасі.

Блокада Криму і міф про міст через Керченську протоку

Тема Криму отримала нову актуалізацію 20 вересня поточного року, коли кримські татари за підтримки представників "Правого сектору" почали безстрокову акцію по торгоій блокаді Криму. Тепер на півострів пропускають тільки легковий автотранспорт і пішоходів. Також вже з'явилися повідомлення про блокування залізничного сполучення.

Ініціатори блокади вимагають звільнити українських політв'язнів, усунути перешкоджання роботі кримськотатарських та українських ЗМІ в Криму, забезпечити безперешкодний допуск в регіон іноземних журналістів і міжнародних спостерігачів з прав людини, припинити переслідування кримських татар та українців в Криму, зняти заборону на в'їзд лідерам кримськотатарського народу.

Більше того активісти також заявляють про можливу енергетичну блокаду (припинення поставок електроенергії) Криму

Але поки це лише слова. У Міненергетики відзначають, що енергопостачання Криму може бути обмежене або припинене лише за рішенням Кабінету міністрів України. У той же час глава відомства Володимир Демчишин заявив про те, що ведеться переговори про підвищення тарифу на поставлену на півострів електроенергію.

Відзначимо, що більшість парламентських партій (за винятком "Опозиційного блоку") так чи інакше підтримали громадську ініціативу щодо торгової блокади.

А голова Меджлісу кримсько-татарського народу, народний депутат від "БПП" Рефат Чубаров повідомив, що президент дав вказівку внести закон про скасування Закону України "Про вільну економічну зону Криму". За його словами, скасування цього закону переведе в правову площину оголошену торговельну блокаду.

В ООН побоюються, що економічна блокада півострова посилить розбіжності між Києвом і Сімферополем. "Це може призвести до збільшення поділу між Україною і Кримом, а також економічно нашкодити обом сторонам", – заявив помічник генерального секретаря ООН Іван Шимонович.

Водночас спікер МЗС України Мар'яна Беца заявила, що світова спільнота в основному з розумінням ставиться до блокування громадськими організаціями в'їзду вантажного транспорту до Криму.

На думку Олександра Палія, торгова блокада Криму є елементом стратегії України щодо повернення півострова. "Це було консолідоване рішення. Громадськість, особливо кримські татари це питання (блокади) підняли, а влада не заважала, а потім підключилася до процесу", – сказав він Сегодня.ua.

У той же час в РФ не чекають погіршення ситуації в включеному Криму у зв'язку з введенням продовольчої блокади півострова.

Відзначимо, що ще у вересні 2014 року в Росії заявили про плани спорудження моста в окупований Крим через Керченську протоку. Днями прем'єр-міністру РФ Дмитру Медведєву навіть показали, як він може виглядати. Росіяни обіцяють, що протяжність моста складе 19 кілометрів. Однак поки будівництво просунулося не набагато. Як повідомляється, в даний час вдалося побудувати тільки 1,2 кілометра тимчасового мосту між Краснодарським краєм і островом Тузла.

Що ще Україна зробила в питанні Криму

При цьому експерти відзначають, що в України в даний час немає інструментів для повернення Криму. "Міжнародно-правових механізмів повернення територій не існує за визначенням. Ми не можемо у Росії відсудити Крим. Досі жодна окупована територія таким способом ніколи не поверталася", – сказав Олег Волошин.

Але Україна, як зазначає Олександр Палій, може разом з Заходом створити такі умови, що Крим для РФ виявиться занадто дорогим. Мова йде як про санкційний тиск, так і про отримання Україною компенсації за незаконне захоплення територій.

Як відомо, в даний час в Європейському суді з прав людини знаходяться три позови України проти Росії. Перший позов стосується подій, що відбувалися в 2014 році в Криму та на Сході України (у тому числі передбачає виплату компенсацій). Другий – викрадення груп дітей у східній частині України та їх тимчасове перевезення в Росію. Третій – справи сина Мустафи Джемілєва Хайсера.

При цьому експерти сходяться на думці, що в України є всі шанси виграти у РФ в міжнародних судових розглядах. "Імовірність виграшу (у Європейському суді з прав людини) України – 99%", – сказав Сегодня.ua правозахисник Едуард Багіров.

Однак коли ЄСПЛ зможе прийняти рішення, поки сказати складно. Наприкінці вересня Європейський суд з прав людини продовжив до 31 грудня 2015 року термін Росії для надання пояснень за першим позовом України про анексію Криму і залученості в конфлікт на Донбасі. Це вже другий раз, коли ЄСПЛ подовжує на прохання РФ термін розгляду українського позову.

Правозахисник Євген Захаров зазначає, що у російської сторони є досвід затягування розгляду подібних справ. "З Грузією такі розгляди тривали багато років, і Росії цілком успішно їх гальмувала", – сказав він. У той же час правозахисник вважає, що у випадку з Україною так довго затягувати процес у РФ не вийде. "Аж надто грубі порушення були з боку РФ", – пояснив він Сегодня.ua.

Якщо ЄСПЛ ухвалить позитивне рішення по українським позовами, Київ зможе через інші європейські суди домагатися від РФ виплати компенсацій у тому числі шляхом блокування майна та активів РФ у Європі, відзначають експерти.

Днями глава МЗС України Павло Клімкін повідомив, що загальна сума за різними позовами України проти РФ може скласти близько 50 млрд. дол.

Крім того 16 вересня президент Петро Порошенко підписав указ про введення санкцій проти ряду юридичних і фізичних осіб причетних до окупації Криму та агресії на Донбасі. Обмежувальні заходи строком на 1 рік вводяться проти 388 фізичних і 105 юридичних РФ та інших країн.

Серед них – російські міністри, військові чиновники, журналісти, судді, які подовжували арешт Савченко, кримські сепаратисти і бойовики з Донбасу, авіакомпанії, ЗМІ та інші.

Активи потрапили під санкції осіб в Україні блокуються, також їм забороняється в'їзд в Україну і обмежується їх право користуватися і розпоряджатися належним їм майном і призупиняється виконання економічних та фінансових зобов'язань.

Коли повернеться Крим

У той же час ні представники влади, ні експерти поки не беруться називати точні терміни повернення Криму.

Павло Клімкін заявив, що Україна ніколи не змириться з фактом анексії частини її суверенної території і Росія рано чи пізно, але буде змушена сісти за стіл переговорів. "І це питання не тільки санкцій, які не будуть зняті ніколи за визначенням. Це буде економічна ситуація, коли ніяке нормальне розвиток неможливе", – вважає міністр.

Крім того, за його словами, в умовах анексії Криму ніякої нормалізації відносин з РФ не буде. "Мир з Росією – так. Співпраця в певних областях – можливо. Нормалізація відносин – ні", – сказав міністр.

За словами Петра Порошенка, Україна поверне Крим після того, як сама стане успішною країною. "Ми повернемо собі Крим і Донбас. Донбас – швидше, Крим – трохи пізніше. Але повернемо тоді, коли будемо успішними, коли українці будуть без віз їздити за кордон, коли заробітна плата в Україні буде більше вдвічі, ніж у Криму, коли робота в Україні буде, а в Криму не буде", – сказав Порошенко.

На думку Вадима Карасьова, зараз не варто гадати про короткострокову або віддалену перспективу повернення Криму. "У світі сьогодні така колосальна нестабільність, що може бути все. Сьогодні можливі круті геополітичні зигзаги, які можуть з нічого відкрити вікно можливостей для повернення Криму", – пояснив він.

Як відомо, Київ виступає за виключно мирний шлях повернення Криму, проте в новій військовій доктрині України окупація РФ півострова і потенційна можливість розгортання Росією на півострові тактичної ядерної зброї належить до актуальних воєнних загроз для нашої країни. Крім того в преамбулі до документа йдеться, що саме агресія РФ у Криму і на Донбасі підштовхнула Україну до перегляду своєї Воєнної доктрини.