В Україні набув чинності закон про освіту

В Україні 28 вересня набуває чинності закон "Про освіту", який передбачає 12-річну освіту в школі і підвищення ролі української мови.

Він визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але, відповідно до освітньої програми, може викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжують його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Закон передбачає, що повна середня освіта триватиме 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю чотири роки, базової середньої освіти тривалістю п'ять років, яку отримують в гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю три роки, яку отримують в ліцеї або закладах професійної освіти.

Профільна середня освіта (старші класи школи) може бути двох напрямків – загальноосвітньою і професійною.

Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти – 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти – 1 вересня 2027 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

• Закон про освіту: Клімкін пропонує незадоволеним країнам сісти за стіл переговорів

Також в законі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до трьох мінімальних заробітних плат, яке набуває чинності з 2018 року, а реалізовуватися має поетапно до 2023 року.

На фінансування освіти, згідно з документом, з держбюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, виділятиметься 7% ВВП.

Він визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але, відповідно до освітньої програми, може викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

• Скандал з законом про освіту: Кремль відреагував на підписання документа

При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжують його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Закон передбачає, що повна середня освіта триватиме 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю чотири роки, базової середньої освіти тривалістю п'ять років, яку отримують в гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю три роки, яку отримують в ліцеї або закладах професійної освіти.

Профільна середня освіта (старші класи школи) може бути двох напрямків – загальноосвітньою і професійною.

Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти – 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти – 1 вересня 2027 року.

Також в законі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до трьох мінімальних заробітних плат, яке набуває чинності з 2018 року, а реалізовуватися має поетапно до 2023 року.

На фінансування освіти, згідно з документом, з держбюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, виділятиметься 7% ВВП.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада прийняла реформу освіти, основою якої є закон "Про освіту". 25 вересня Петро Порошенко підписав відповідний закон.

Невдоволення освітнім законом, крім Угорщини, висловили Румунія, Молдова, Росія..

У свою чергу міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.