Юрій Божко
випусковий редактор 20 вересня на черговому засіданні Верховної Ради України парламентарії 267 голосами підтримали проект закону № 6236 "Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств". Законопроект, який оголосить основою аграрного устрою України фермерське господарство, направили на розгляд Конституційного суду, після чого він знову повернеться в Раду для голосування по суті.
Ухвалення такої правки може поліпшити можливість для селян розпочати успішний бізнес. Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповіла директор Центру аграрних реформ, доктор економічних наук, професор Любов Молдован.
"Весь передовий світ тримається на фермерському господарстві. Звичайно, це було б революційне рішення. Сьогодні, по суті, в Україні домінують великі агрохолдинги, але у них немає землі. Вони людську землю орендують. Сьогодні кожен селянин може взяти і зареєструвати землю. Але справа не в тому, щоб зареєструватися, а як далі вести господарство. Потрібні засоби виробництва, потрібна техніка, потрібні добрива, потрібні приміщення. На це коштів у селян немає, і держава їх не підтримує. За що зараз селянин купить засіб виробництва? За що купить трактор? У цьому вся сіль. У нас не існує фінансової підтримки селян. Такі зміни, можливо, вирішили б ці проблеми", – вважає Молдован.
У США, Європі є програми підтримки фермерів-початківців. В Україні поки ж подібні ініціативи багато обговорювалися, але реальних кроків у цьому напрямку не було зроблено.
"В Америці є державний фонд кредитування. Крім того, є кооперативні банки, створені самою державою, без участі фермерів. Активи держава виділяє. А у нас ні кооперативних банків, ні фонду немає, який кредитував би на пільгових умовах селянина, щоб він міг придбати трактор і добрива, склад побудувати. Або, наприклад, у Франції, якщо маленькі фермерські господарства об'єднуються для того, щоб вести спільне господарство, держава дає 50% вартості первинного капіталу як субсидію, просто так, безповоротно, як форму підтримки людей. У Польщі, якщо фермери будують складське приміщення, держава теж 50% компенсує. У нас цього немає", – додає експерт.
Доктор наук вважає, що якщо це рішення підтримає Конституційний Суд, а потім – депутати, це буде новим якісним кроком в українській аграрній сфері. Головне, з обережністю передбачає економіст, щоб обговорення внесення подібних змін до Конституції, не було всього лише передвиборчим ходом.
"Ми про це говоримо вже десятиліттями. І ми всі зараз розуміємо, що скоро вибори. З чим вони (політичні сили – Ред.) підуть у село?" – припускає Молдован.
На думку політолога Володимира Цибулька, підтримка депутатами законопроекту 6236 – це питання безпеки України.
"Підтримка депутатами законопроекту – це не тільки питання ринку землі або аграрного устрою держави. Це питання безпеки держави. Адже багато країн світу стимулюють рівномірне розселення жителів по своїй території. В Україні зникає щорічно 30 сіл. І це наслідок тієї земельної реформи, яка в принципі дала зростання в аграрному секторі, але в той же час змінює демографію України. І те, що ініціює Ляшко, це пов'язано не тільки зі збереженням української демографічної карти, але і зі збереженням національної ідентичності. Оскільки є така формула: село – колиска України, колиска національної культури", – зазначив Цибулько в ефірі телеканалу NewsOne.
Політолог вважає запропоновану ініціативу дуже раціональною.
"Власне, виборець Олега Ляшка – це жителі маленьких міст, селищ, де багато людей, пов'язаних з аграрним сектором. І ця ініціатива вносить європейський стиль, демографічну логіку, логіку розселення і по суті повинна врятувати від повної урбанізації", – вважає Цибулько.
На його думку, нинішній устрій теж є фермерським. Однак, при правильній держполітиці фермерів могло бути не 40 тисяч, а 800 тисяч по всій країні. Для цього, вважає Цибулько, потрібно розширювати спеціалізацію в аграрному секторі – робити ставку не тільки на продаж землі, але також на розвиток садівництва, тваринництва і т.д.
Разом з тим, коментуючи сайту "Сьогодні" законопроект №6236, екс-нардеп, співавтор Основного закону країни в редакції 1996 року Віктор Мусіяка нагадав, що згідно зі ст. 13 Конституції, вся земля в Україні є об'єктом права власності українського народу.
"У випадку, якщо ухвалювати якісь рішення по землі, потрібно проводити референдум. Особисто я взагалі вважаю, що неприпустимими є якісь обмеження. Взагалі, ринок земель повинен бути вільним, але не тих, які на правах приватної власності вже є, а що стосується державних земель. Це є нормальною практикою вільного ринку земель в багатьох країнах світу. Просто потрібно ввести ринок права користування землею, і буде все нормально", – пояснив екс-парламентарій.
За словами Мусіяки, якщо і визначати переважну роль якогось суб'єкта в земельній сфері, то потрібно було б вносити зміни в ч.2 ст. 14 Конституції, але в цьому випадку треба було б проводити референдум, як того вимагає ст.1 Основного закону.
"Я так розумію, що депутати вирішили це обійти якось, взяли і запропонували внести зміни до ст.41, в якій мова йде про право приватної власності. Але якщо вже намагатися закріпити якось право фермерських господарств на землю, то треба було б брати ст.42, яка говорить про право займатися підприємницькою діяльністю. Тобто це все відбувається так легко, так швидко і непідготовлено! Робота з підготовки змін до Основного Закону не така вже й проста, тому що мова йде про Основний закон", – сказав екс-нардеп.
Нагадаємо, Верховна Рада в першому читанні схвалила внесення змін до Конституції в частині євроатлантичної перспективи України (№9037) і визначення нового аграрного устрою країни (№6236).
Як повідомлялося, після позитивного голосування за президентський проект рішення про європерспективи України №9037 народні депутати 321 голосом погодилися відправити документ до Конституційного суду для отримання висновку на внесення змін до Конституції.
Відзначимо, згідно з процедурою, КСУ повинен дати свій висновок щодо цього законопроекту і повернути його до парламенту. Остаточне голосування по законопроекту проходитиме вже на наступній сесії Верховної Ради (весна-літо 2019 го). Депутатам для цього потрібно буде конституційна кількість голосів – не менше 300.
Як ми писали, в тексті президентського законопроекту йдеться всього про п'ять змін до Конституції щодо закріплення європейського і євроатлантичного курсу України, зокрема будуть змінені три статті, преамбула і один з пунктів в перехідних положеннях.
Крім того, якщо депутати підтримають законопроект, то з Конституції буде викинута норма, яка дозволяє базування Чорноморського флоту РФ в Криму. Буде заборонена оренда українських військових баз іноземними військами.
Нагадаємо, нещодавно в НАТО відреагували на плани Києва щодо Конституції. Офіційний представник штаб-квартири Альянсу запевнив, що рішення Бухарестського саміту про те, що держава в майбутньому набуде членства, залишається незмінним.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми